ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2025Справа № 910/11873/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Caribalt Alliance OU, Таллінн, Естонська Республіка
до відповідача: Акціонерного товариства «АНТОНОВ», м. Київ
про стягнення 38 273 євро, -
За участю представників сторін:
від позивача: Кичинська А.О.
від відповідача: Наливайко Д.О.
Caribalt Alliance OU звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом Акціонерного товариства «АНТОНОВ» стягнення 38 273 євро.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що між сторонами було укладено контракт №22.1726.2019 від 15.02.2019, на виконання якого позивачем було перераховано авансовий платіж в сумі 38 273 євро. Проте, до закінчення строку дії контракту відповідачем товар позивачу поставлено не було, авансовий платіж не повернуто. Означене, на думку позивача, вказує на те, що грошові кошти утримуються відповідачем без належної правової підстави та повинні бути повернені Caribalt Alliance OU з урахуванням приписів ст.1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 24.09.2025 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.10.2025.
09.10.2025 відповідачем було подано заперечення проти вирішення спору у Господарському суді міста Києва, з огляду на те, що у п.9.1 контракту №22.1726.2019 від 15.02.2019 міститься арбітражне застереження, згідно якого всі спори, розбіжності чи вимоги, які виникли по даному контракту або у зв'язку із ним, в тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до його Регламенту. Правом, регулюючим даний контракт є матеріальне право України. Місце проведення засідань Арбітражного суду: м. Київ (Україна). Мова арбітражного розгляду - російська мова.
29.10.2025 до суду надійшли письмові заперечення позивача проти заперечень відповідача проти вирішення спору у Господарському суді міста Києва. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилався на те, що арбітражна угода втратила свою чинність разом із закінченням строку дії договору.
У судовому засіданні 29.10.2025 суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення позову Caribalt Alliance OU без розгляду. При цьому, суд зазначає таке.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
Частиною 6 ст.4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
За змістом ст.1 Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
У ст.2 Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що "арбітраж" - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
За змістом ст.8 Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У разі подання позову, зазначеного в п.1 цієї статті, арбітражний розгляд проте може бути розпочато або продовжено і арбітражне рішення може бути винесено, поки сперечання про підсудність чекають розв'язання в суді.
Арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов'язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов'язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.08.2025 по справі №910/10001/24.
Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 (далі - Нью-Йоркська конвенція) закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (ч.1 ст.ІІ Нью-Йоркської конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав.
За змістом Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв'язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов'язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).
Так, сторони у п.9.1 контракту №22.1726.2019 від 15.02.2019 визначили, що всі спори, розбіжності чи вимоги, які виникли по даному контракту або у зв'язку із ним, в тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до його Регламенту. Правом, регулюючим даний контракт є матеріальне право України. Місце проведення засідань Арбітражного суду: м. Київ (Україна). Мова арбітражного розгляду - російська мова.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №906/493/16 зазначено, що національний суд здійснює перевірку того, чи є арбітражна угода недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, лише тоді, коли до нього надійшов позов із питання, з якого сторони уклали угоду.
Згідно частини 2 Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, який є додатком №1 до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", до Міжнародного комерційного арбітражного суду можуть за угодою сторін передаватись на вирішення:
- спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також:
- спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.
Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва і посередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійних операцій, інвестицій, кредитно-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва та інших форм промислової і підприємницької кооперації.
Судом вказувалось, що предметом спору у справі є стягнення 38 273 євро, які фактично було перераховано Caribalt Alliance OU на користь Акціонерного товариства «АНТОНОВ» в межах виконання контракту №22.1726.2019 від 15.02.2019 в якості авансового платежу. Проте, як вказує позивач, до закінчення строку дії контракту відповідачем товар позивачу поставлено не було, авансовий платіж не повернуто. Означене, на думку позивача, вказує на те, що грошові кошти утримуються відповідачем без належної правової підстави та повинні бути повернені Caribalt Alliance OU з урахуванням приписів ст.1212 Цивільного кодексу України.
Наразі, оцінюючи правову природу спірних правовідносин суд погоджується саме із доводами відповідача, оскільки фактично означені правовідносини стосуються саме виконання умов контракту №22.1726.2019 від 15.02.2019. Зокрема, для вирішення спору по суті судом повинно бути встановлено обставини виконання (невиконання) відповідачем умов контракту (який містить арбітражне застереження), припинення строку його дії, наявність у відповідача підстав для подальшого утримання грошових коштів, які було передано в межах такого правочину. Судом оцінюючи правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем, враховано, що до позовної заяви позивачем було долучено підтвердження сплати авансового платежу (аркуш справи 26), в якому у призначенні платежу вказано саме контракт №22.1726.2019 від 15.02.2019.
Одночасно, суд вважає за доцільне надати оцінку посиланням позивача на те, що арбітражне застереження втратило свою силу у зв'язку із закінченням строку дії контракту 30.11.2023. Зокрема, суд зазначає таке.
Зі змісту п.11.6 контракту №22.1726.2019 від 15.02.2019 (в редакції додаткової угоди №8 від 22.05.2023) вбачається, що даний контракт вступає в силу з дати підписання та діє до 30.11.2023 з можливою пролонгацією за взаємною згодою сторін, а в частині гарантійних зобов'язань до повного виконання.
Суд звертає увагу на те, що аналіз норм законодавства свідчить про те, що предметом арбітражної угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені арбітражною угодою. Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04.10.2018 в справі №910/8961/17, від 13.02.2024 по справі №872/13/23.
Велика Палата Верховного Суду у постанові 28.08.2018 у справі № 906/493/16 дійшла висновку про те, що господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди.
Таким чином, з моменту укладання договору між сторонами діє арбітражне застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, що витікають з договору між сторонами, а припинення дії договору не припиняє зобов'язань сторін, що виникли з нього та дії арбітражного застереження, а отже, не позбавляє сторони права на звернення до арбітражного суду з питань, які обумовлені таким застереженням.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 876/7/19, від 19.05.2020 у справі № 873/94/19, від 21.09.2020 у справі №873/58/20, від 26.07.2021 по справі №908/16/21.
Наразі, суд вважає за доцільне акцентувати увагу на тому, що арбітражне застереження, що міститься у п.9.1 контракту №22.1726.2019 від 15.02.2019 є власним волевиявленням сторін договору і не може розцінюватися як встановлення обмеження їх прав. Зі змісту арбітражної угоди безперечно та безспірно слідує, що між сторонами досягнуто згоди щодо передання всіх спорів, що можуть виникнути у зв'язку з контракту саме на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Наявність дійсного арбітражного застереження та обов'язковість звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України за наявності волі на розгляд справи арбітражним судом, не є обмеженням прав позивача, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України. Аналогічна за своїм змістом правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 913/17/18, від 22 травня 2019 року у справі № 756/3550/18 та від 25 червня 2019 року у справі № 911/1696/18.
Отже, з огляду на встановлені вказані обставини у справі, Господарський суд міста Києва зазначає про те, що підписавши угоду, в якій міститься арбітражне застереження, її сторони фактично погодилися з передбаченим у ній порядком вирішення спорів, що свідчить про вільне волевиявлення сторін щодо передачі спорів саме Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов Caribalt Alliance OU до Акціонерного товариства «АНТОНОВ» стягнення 38 273 євро підлягає залишенню без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, суд зазначає, що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Таким чином, сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Залишити без розгляду позов Caribalt Alliance OU до Акціонерного товариства «АНТОНОВ» про стягнення 38 273 євро.
Повернути Caribalt Alliance OU з Державного бюджету України судовий збір в сумі 22 238,83 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №1127 від 22.09.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.10.2025.
Суддя В. В. Князьков