ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2025Справа № 910/11646/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ"
до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій
про стягнення 315 312,05 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач) суми забезпечення виконання Договору № 198 від 08.07.2024 у розмірі 315 312,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне утримання відповідачем як бенефіціаром за Банківською гарантією №117499/GL-134/8 від 04.07.2024 грошових коштів у сумі 315 312,05 грн, сплачених за вимогою останнього гарантом - Акціонерним товариством "АЛЬТБАНК". Позивач вказує, що ним в повному обсязі виконаний Договір № 198 від 08.07.2024, у зв'язку з чим грошові кошти у сумі 315 312,05 грн підлягають стягненню як безпідставно набуті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 у справі № 910/11646/25 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/11646/25.
29.09.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що позивач хибно вважає, що Договір № 198 від 08.07.2024 був виконаний вчасно та в повному обсязі, оскільки відповідно до п. 13.3 Договору № 198 від 08.07.2024 Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій мало повернути забезпечення виконання поставки Продукції після виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ" Договору № 198 від 08.07.2024, проте Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ" було допущено прострочення поставки Продукції на 10 днів, чим порушено істотні умови Договору № 198 від 08.07.2024.
Додатково відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що право Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій на отримання гарантійного платежу виникло в момент порушення позивачем зобов'язання щодо строку постачання Продукції. Відтак на думку відповідача, вимога Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Акціонерного товариства "АЛЬТБАНК" про отримання суми банківської гарантії є правомірною.
06.10.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач зазначив, що поставка Продукції виконана у період дії Договору № 198 від 08.07.2024 повністю, а п. 13.3 Договору № 198 від 08.07.2024 передбачає право відповідача не повертати забезпечення лише у разі не виконання позивачем умов Договору № 198 від 08.07.2024.
Також у відповіді на відзив позивач вказав, що на час подання Управлінням забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій вимоги до Акціонерного товариства "АЛЬТБАНК" про отримання суми банківської гарантії Договір № 198 від 08.07.2024 ще діяв і був виконаний повністю, підстав для такого звернення не було, а тому отримуючи банківську гарантію відповідач діяв не правомірно.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено подані сторонами заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу свої заперечень та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
08.07.2024 між Управлінням забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ" (далі - постачальник) укладено договір № 198 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується у 2024 році поставити у власність замовнику Напівкомбінезон зимовий повсякденний робочий (згідно з ДК 021:2015 код 35810000-5 Індивідуальне обмундирування) (далі - Продукція) в кількості, комплектації та якості згідно із Специфікацією на Продукцію до Договору (Додаток № 1 до Договору), що є невід'ємною частиною Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах цього Договору.
Згідно п. 2.1 Договору, ціна Договору становить 10 510 401,60 грн в тому числі ПДВ 1 751 733,60 грн відповідно до тендерної пропозиції ідентифікатора закупівлі.UA-2024-05-08-010900-а та Специфікації.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що Продукція має бути поставлена замовнику у повному обсязі до 30.11.2024 включно. За погодженням сторін допускається дострокова поставка Продукції окремими партіями або Продукції у повному обсязі, про що постачальник повинен повідомити замовника письмово за три робочих дні та узгодити дату поставки.
Згідно п. 3.5 Договору датою виконання постачальником зобов'язань щодо поставки Продукції є дата підписання замовником акту приймання-передачі Продукції та видаткової накладної за Договором.
Судом встановлено, що 27.11.2024 позивач поставив відповідачу Продукцію на загальну суму 5 255 200,80 грн, що підтверджується Актом № 7240/1 приймання-передачі Продукції. Також 27.11.2024 сторони підписали без зауважень та заперечень Накладну № 7240 про поставку Продукції на суму 5 255 200,80 грн.
10.12.2024 позивач поставив відповідачу Продукцію на загальну суму 5 255 200,80 грн, що підтверджується Актом № 7784/1 приймання-передачі Продукції. Також 10.12.2024 сторони підписали без зауважень та заперечень Накладну № 7784 про поставку Продукції на суму 5 255 200,80 грн.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № 198 від 08.07.2024 за своєю правовою природою є договором поставки.
За приписами частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 13.1 Договору, постачальних забезпечує виконання своїх зобов'язань за Договором у розмірі 3% віх суми Договору гарантією від 04 липня 2024 року № 117499/G1-134/8, виданою Акціонерним товариством "АЛЬТБАНК", на суму 315 312,05 грн.
Згідно п. 13.2 Договору, замовник повертає забезпечення виконання Договору про закупівлю протягом 5 робочих днів: 1) після виконання постачальником цього Договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених пунктом 21 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Положенням п. 13.3 Договору визначено, що замовник не повертає забезпечення виконання Договору у разі, якщо постачальник не виконав умови Договору.
Для забезпечення виконання Договору № 198 від 08.07.2024 позивачем було отримано Банківську гарантію № 117499/GL-134/8 від 04.07.2024, надану Акціонерним товариством "АЛЬТБАНК" на суму 315 312,05 грн.
Згідно умов Банківської гарантії № 117499/GL-134/8 від 04.07.2024, гарант (Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК") бере на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання виплатити бенефіціару (Управлінню забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій) суму цієї Гарантії, що складає 315 312,05 грн, протягом 5 робочих днів, після отримання оригіналу першої належно представленої письмової вимоги, у якій зазначається про невиконання або неналежне виконання (як повністю, так і частково) принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ") зобов'язання за Договором про закупівлю.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки від 04.07.2024 Акціонерним товариством "АЛЬТБАНК" за заявою позивача, на умовах грошового забезпечення в сумі 315312,05 грн надана Банківська гарантія № 117499/GL-134/8 на користь Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій як забезпечення виконання Договору про закупівлю.
Розміщення грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ" за Банківською гарантією № 117499/GL-134/8 від 04.07.2024 також підтверджується Випискою по особовому рахунку за 04.07.2024.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Листом № 12-1/4048 від 09.12.2024 Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК" повідомило позивача, що 03.12.2024 Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК" отримало від бенефіціара (Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій) письмову вимогу № 76 01-329/76 00475 від 02.12.2024 за Банківською гарантією № 117499/GL-134/8 від 04.07.2024 щодо сплати коштів у сумі 315 312,05 грн у зв'язку з порушенням принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ") зобов'язань в забезпечення яких видана Банківська гарантія № 117499/GL-134/8 від 04.07.2024, а саме: станом на 02.12.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ" не виконано поставку Продукції за умовами Договору.
05.12.2025 Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК" сплатило Управлінню забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій кошти за вимогою № 76 01-329/76 00475 від 02.12.2024 у сумі 315 312,05 грн.
Позивач 12.03.2025 звернувся до відповідача з Вимогою про повернення забезпечення виконання договору, вказуючи про наявність передбачених п. 13.2 Договору підстав для повернення забезпечення виконання Договору, у зв'язку з чим вимагав повернути суму забезпечення у розмірі 315 312,05 грн.
Відповідач Листом щодо повернення забезпечення виконання Договору № 76 01-812/76 0350 від 14.03.2025 відмовив у виконанні вказаної вимоги позивача, зазначивши, що у випадку несвоєчасної поставки товару відсутні підстави для повернення забезпечення виконання Договору.
Правовідносини, які виникли на підставі Банківської гарантії № 117499/GL-134/8 від 04.07.2024, підпадають під правове регулювання норм § 4 глави 49 ЦК України.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Стаття 560 ЦК України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Статтею 564 ЦК України передбачено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Відповідно до ч. 1 ст. 568 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 висловлено правову позицію, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплати грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов'язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов'язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.
Положення закону про те, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією (частина третя статті 563 Цивільного кодексу України), слугує меті ідентифікації порушення зобов'язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов'язок гаранта перевіряти таке порушення. Адже гарант може видати на користь одного й того ж бенефіціара декілька банківських гарантій за зверненням одного й того ж принципала у зв'язку з одним чи декількома договорами з бенефіціаром з різними умовами, що передбачають сплату за гарантіями у різних випадках.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Тобто відповідно до положень п. 13.3 Договору, які узгоджуються з вимогами ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечення виконання Договору повертається після виконання виконавцем всіх його умов упродовж п'яти робочих днів з дати виконання постачальником договору про закупівлю.
Суд звертає увагу, що умови Договору не передбачають можливості неповернення забезпечення Договору у разі порушення строків поставки продукції, а лише визначають умовою для такого неповернення невиконання позивачем умов Договору повністю.
Поняття «невиконання договору» та «несвоєчасне виконання договору» не є тотожними. Невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18, від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19, від 14.01.2019 року у справі №910/3777/18.
Враховуючи наведене вище, з огляду на повне виконання позивачем зобов'язання з постачання Продукції за укладеним між сторонами Договором, суд дійшов висновку, що у відповідача, який виступає бенефіціаром за Банківською гарантією № 117499/GL-134/8 від 04.07.2024 та замовником за Договором № 198 від 08.07.2024, відсутні підстави для утримання і неповернення грошових коштів (забезпечення виконання Договору № 198 від 08.07.2024) після виконання Договору позивачем та прийняття такого виконання відповідачем.
Суд відхиляє посилання відповідача на неналежне виконання позивачем умов Договору, з огляду на те, що позивачем було виконано умови Договору № 198 від 08.07.2024 щодо поставки Продукції у повному обсязі на суму 10 510 401,60 грн, а за умовами статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.3 Договору виконання не повертається саме у випадку невиконання (а не неналежного виконання) умов Договору.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Приписами наведеної статті встановлено: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України). Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).
Згідно усталеної практики Верховного Суду, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Судом встановлено, що 05.12.2024 на рахунок відповідача надійшли грошові кошти в сумі 315 312,05 грн за Банківською гарантією № 117499/GL-134/8 від 04.07.2024, що не заперечувалось відповідачем.
Судом встановлено, що 10.12.2024 позивачем було в повному обсязі виконано умови Договору № 198 від 08.07.2024. Після прийняття Продукції за Договором у відповідача виник обов'язок повернути позивачу забезпечення виконання Договору, оскільки підстава отримання таких коштів відпала.
Таким чином, відповідач є особою, яка утримує майно в сумі отриманих грошових коштів в оплату Банківської гарантії в забезпечення Договору, за рахунок позивача, без достатньої правової підстави, а відтак зобов'язаний повернути позивачу це майно відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.
Приймаючи до уваги наведене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ" про стягнення з Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій суми забезпечення виконання Договору № 198 від 08.07.2024 у розмірі 315 312,05 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 783,74 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 3 783,74 грн покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст.ст. 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Україна, 04082, місто Київ, вул.Бережанська, будинок 7; ідентифікаційний код: 33945469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПЕЦОДЯГ" (Україна, 04209, місто Київ, вул.Шовкоплясів Сім'ї, будинок 4-6; ідентифікаційний код: 38662719) 315 312,05 грн (триста п'ятнадцять тисяч триста дванадцять гривень 05 коп.) забезпечення виконання та 3 783,74 грн (три тисячі сімсот вісімдесят три гривні 74 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 29.10.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА