Справа № 134/1351/25
2/134/559/2025
Іменем України
28 жовтня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
01 вересня 2025 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 грудня 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 872792531 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач добровільно, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, після чого заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 17.12.2020 перерахувало ОСОБА_1 через банк провайдер грошові кошти в розмірі 7500 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яку останній вказав в заявці при укладенні кредитного договору.
В свою чергу, всупереч умовам кредитного договору № 872792531 від 17.12.2020, відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за цим договором, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до цього Договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 підписали Реєстр прав вимоги № 130 від 20.04.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 872792531 від 17.12.2020, боржником у якому є відповідач, в загальному розмірі 20975,34 грн., з яких: 7499,50 грн. - заборгованість по основному боргу; 13475,84 грн. - заборгованість по відсоткам.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим Договором. В подальшому до цього Договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 872792531 від 17.12.2020, боржником у якому є відповідач, в загальному розмірі 30157,06 грн., з яких: 7499,50 грн. - заборгованість по основному боргу; 22657,56 грн. - заборгованість по відсоткам.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 на загальну суму 30157,06 грн.
При цьому, право вимоги по кредитному договору було відступлено саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору. Так, умови договорів факторингу передбачали можливість передачі прав вимоги, які виникнуть після дати їх підписання, що не суперечить чинному законодавству, а також те, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання відповідного реєстру права вимоги, а не з дати укладення договору факторингу.
Після отримання права вимоги за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювали жодних нарахувань за цим договором, тому станом на день подання позову розмір заборгованості залишився незмінним - 30157,06 грн., з яких: 7499,50 грн. - заборгованість по основному боргу; 22657,56 грн. - заборгованість по відсоткам.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 в розмірі 30157,06 грн., а також понесені судові витрати: 2422,40 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
22 вересня 2025 року від АТ «СЕНС БАНК» надійшли витребувані докази.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 30 вересня 2025 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача.
В судове засідання 28 жовтня 2025 року сторони не з'явилися.
У позовній заяві представник позивача - Поляков О.В. просив розглянути справу у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному п. 2 ч. 7 ст. 128, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду невідомі. У визначений судом строк відповідач не подав відзив на позов.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 28 жовтня 2025 року постановлено провести по справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Судом встановлено, що 17.12.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 872792531, згідно якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Кредитний договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом шляхом використання 17.12.2020 о 14:22:56 одноразового ідентифікатора «MNV78M7G», який був відправлений 17.12.2020 о 14:21:40 на вказаний ним номер мобільного телефону НОМЕР_2 , про що свідчить п. 10 Договору.
За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит в сумі 7500 грн. строком на 30 днів (дисконтний період) по 16 січня 2021 року з можливістю пролонгації зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 84,18 % річних, що становить 0,23 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним (дисконтна процентна ставка) у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів кредитором зі свого поточного рахунку на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яка ним вказана у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 17 грудня 2020 року.
Згідно п. 1.3. Договору, встановлений строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку дисконтного періоду можливе до закінчення дисконтного періоду, а також під час пільгового періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
При цьому, сторони погодили, що процентна ставка в розмірі 0,23 % від суми кредиту за кожний день користування ним застосовується виключно на період строку, визначеного у п. 1.2 Договору в межах дисконтного періоду (30 днів). За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного у п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 594,80 % річних, що становить 1,63 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3. Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовується з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 622,20 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду (п. п. 1.4.1-1.4.3 Договору).
Крім того, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження загального строку дії договору. У такому разі зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 841,80 % річних, що становить 2,30 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. п. 1.7, 1.7.1, 1.7.2 Договору).
Відповідно до п. 4.2. Договору, строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2. Договору (30 днів). Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
У п. 4.3. Договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи після його дострокового розірвання, у розмірі, визначеному в п. 1.7.2 Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Основні умови кредитування містяться також в Паспорті споживчого кредиту до Договору № 872792531 від 17.12.2020.
Таким чином, сторонами було погоджені всі істотні умови договору.
За умовами вищезазначеного кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк та сплатити відсотки за користування цими коштами.
Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV78M7G», суд вважає, що укладення кредитного договору № 872792531 від 17.12.2020 відбулось, що узгоджується зі ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», та останньому перераховано суму кредиту в розмірі 7500 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 .
При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 7500 грн. підтверджується платіжним дорученням № bcc78787-b930-49f8-bd70-782ac78e46db від 17.12.2020 року, згідно якого 17.12.2020 року на ім'я ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_1 було проведено безготівкове зарахування грошових коштів в сумі 7500 грн. від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» через систему Moneyveo SFD Visa Transfer, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № № 872792531 від 17.12.2020.
Крім того, за повідомленням АТ «СЕНС БАНК»» № 11803-БТ-32.3/2025 від 04 вересня 2025 року, на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та 17.12.2022 на вказану картку було зараховано кошти в сумі 7500 грн., на підтвердження чого надано виписку про рух коштів по картці за період з 17.12.2020 по 22.12.2020 року. Номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_3 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .
Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свого обов'язку за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020.
Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду надано не було.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод: № 19 від 28 листопада 2019 року - на строк до 31 грудня 2020 року, № 26 від 31 грудня 2020 року на строк до 31 грудня 2021 року, № 27 від 31 грудня 2021 року на строк до 31 грудня 2022 року, № 31 від 31 грудня 2022 року на строк до 31 грудня 2023 року, № 32 від 31 грудня 2023 року на строк до 31 грудня 2024 року. За умовами договору факторингу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняло належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.
Так, пунктом 2.1 договору факторингу передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 4.1 договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Пунктом 1.2 договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 130 від 20 квітня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 1208) за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 в загальному розмірі 20975,34 грн., з яких: 7499,50 грн. - заборгованість по основному боргу; 13475,84 грн. - заборгованість по відсоткам.
05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого продовжувався на підставі додаткових угод № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року - на строк до 30 грудня 2024 року включно.
За умовами договору факторингу ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» прийняло належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 19594) за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 в загальному розмірі 30157,06 грн., з яких: 7499,50 грн. - заборгованість по основному боргу; 22657,56 грн. - заборгованість по відсоткам.
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 08 липня 2025 року до Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 1687) за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 в загальному розмірі 30157,06 грн., з яких: 7499,50 грн. - заборгованість по основному боргу; 22657,56 грн. - заборгованість по відсоткам.
З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 нові кредитори ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.
Досліджені судом вищезазначені докази у справі свідчать, що до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
На підтвердження заявлених позовних вимог та розміру заборгованості відповідача за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 року позивачем надано суду розрахунки заборгованості за період з 17.12.2020 по 20.04.2021 (зроблений первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»), з 21.04.2021 по 31.08.2023 (зроблений ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»), та виписку з особового рахунку (видана ТОВ «ФК «ЕЙС»).
Із розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що ОСОБА_1 частково вносив кошти на погашення кредиту, а саме: 14.01.2021 - 483 грн., 13.02.2021 - 3458 грн. 18.03.2021 - 35 грн., 26.03.2021 - 5 грн., а всього ним було внесено 3981 грн., з яких: 0,50 грн. зараховано на погашення тіла кредиту, а 3980,50 грн. - на погашення відсотків за користування кредитом.
Отже, заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредиту становить 7499,50 грн., а оскільки він після закінчення дисконтного періоду не погасив тіло кредиту, однак 14 січня 2021 року та 13 лютого 2021 року повністю сплатив нараховані відсотки, тому згідно п. 1.3 Договору дисконтний період, визначений у п. 1.2. Договору, було продовжено кожного разу ще на 30 днів, а зобов'язання по поверненню основної суми кредиту було відкладено згідно п. 1.7.1 Договору (не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду).
Після набуття права вимоги за кредитним договором, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» в межах строку дії договору продовжило нараховувати відсотки за користування кредитом, а саме: за період з 21.04.2021 року по 12.06.2021 року включно, в зв'язку із чим заборгованість ОСОБА_1 за відсотками станом на 31 серпня 2023 року (день відступлення права вимоги від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») становила 22657,56 грн.
Нові кредитори ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» будь-яких нарахувань за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 не здійснювали.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості відповідача за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 року, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо пролонгації строку дії договору та сплати процентів за користування кредитом.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» слід стягнути 30157,06 грн. грн. заборгованості за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 з яких: 7499,50 грн. - заборгованість по основному боргу; 22657,56 грн. - заборгованість по відсоткам.
При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» під час розгляду справи в суді на підставі договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-1 від 09 липня 2025 року, додаткової угоди до цього договору № 257700556530 від 09 липня 2025 року та довіреності від 04 грудня 2024 року здійснював адвокат Тараненко А.І.
Згідно акта прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025 за договором № 09/07/25-1 від 09 липня 2025 року сторони погодили, що адвокатом Тараненком А.І. у даній справі надано ТОВ «ФК «ЕЙС» такі види правової допомоги: складання позовної заяви - 2 години вартістю 5000 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 2 години вартістю 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування коштів за кредитним договором на рахунок відповідача - 1 година вартістю 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування коштів за кредитним договором на рахунок відповідача - 1 година вартістю 500 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 7000 грн. за 6 годин часу.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані адвокатом Тараненко А.І. у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування, слід визначити в сумі 7000 грн., тобто у межах фактично наданих послуг.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, при подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 23611 від 29 серпня 2025 року.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 872792531 від 17.12.2020 в розмірі 30157,06 грн. (тридцять тисяч сто п'ятдесят сім гривень 06 копійок), з яких: 7499,50 грн. - заборгованість по основному боргу; 22657,56 грн. - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 2422,40 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 9422,40 грн. (дев'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя