1-кс/134/579/2025
Справа № 134/1729/25
про арешт майна
28 жовтня 2025 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
Слідчий суддя Крижопільського районного суду ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025025190000110 від 28.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України про арешт майна,
Старший дізнавач сектору дізнання Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про арешт майна.
Вказала, що 27.10.2025 до відділення поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від ПОГ СВГ капітан поліції ОСОБА_4 про те, що ним в ході проведення поверхневої перевірки у гр.. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 виявлено наркотичні речовини, ззовні схожі на «канабіс».
За даним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025025190000110 від 28.10.2025 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1ст. 309 КК України.
У ході проведення огляду місця події за адресою: провулок Радісний, с. Чорномин Тульчинського району Вінницької області, у гр. ОСОБА_5 виявлено та вилучено:
1. Один паперовий згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору висушеному та подрібненому стані, який запаковано до спеціального пакету Національна поліція України ICR0156684.
2. Речовину рослинного походження зеленого кольору, вилучену із належного ОСОБА_5 рюкзака та поміщено у паперовий згорток, який запаковано до спеціального пакету Національна поліція України ICR0156685.
Необхідність арешту вище вказаного майна, обґрунтована тим, що відповідно до ст. 98 КПК України, зазначені предмети є речовими доказами у кримінальному провадженні, та вони можуть бути реалізовані, знищені, або в інший спосіб знищено ідентифікаційні ознаки, кожного предмета, а тому є необхідність забезпечити цілісність вказаного майна та недопущення інших незаконних дій стосовно нього, вжити заходів щодо забезпечення їхньої схоронності через арешт та подальше їх зберігання.
В судове засідання старший дізнавач сектору дізнання Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання у її відсутність.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали, додані до клопотання, приходжу до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно з наступних підстав.
Клопотання про арешт майна, подане старшим дізнавачем сектору дізнання Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 відповідає вимогам статті 171 КПК України, підстав для його повернення ініціатору не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 та 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Дізнавачем Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області доведено необхідність накладення арешту на майно; наявність достатніх підстав вважати, що зазначені речі є предметом скоєного кримінального правопорушення та мають суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, необхідність проведення відповідних слідчих дій, а також збереження речових доказів.
Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження, якими зокрема є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З огляду на вище викладене приходжу до висновку, що з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні як речових доказів, слід задовольнити клопотання та накласти арешт на майно.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Приймаючи до уваги, що вище зазначені вище речі є предметом злочину, можуть бути фізично вилученими, тому необхідно вжити заходів збереження, з метою усунення реальної загрози втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Приймаючи до уваги, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, може бути застосована лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати, пошкодження, знищення майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а подальше використання вказаного майна містить зазначені ризики, а в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначені вище речі - є предметом скоєного кримінального правопорушення, мають суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою проведення необхідних слідчих дій, а також з метою збереження речового доказу, приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на вище зазначене майно.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170, 172, 173, 175, 309, 395 КПК України, суддя
Клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із застосуванням заборони користування та розпорядження на один паперовий згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору висушеному та подрібненому стані, який запаковано до спеціального пакету Національна поліція України ICR0156684 та речовину рослинного походження зеленого кольору, вилучену із належного ОСОБА_5 рюкзака та поміщену у паперовий згорток, який запаковано до спеціального пакету Національна поліція України ICR0156685 та після проведення необхідних експертиз вказані об'єкти передати на зберігання до камери зберігання речових доказів Відділення поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, що розташований за адресою вул. Полковника Зеленського, 1А с-ще Крижопіль Тульчинського району Вінницької області.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя