ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про розстрочення виконання рішення
27.10.2025Справа № 910/3769/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАВЕРЦ»
про розстрочення виконання рішення
у справі за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАВЕРЦ»
про стягнення 2 501 590,37 грн,
Представники сторін:
від позивача: Лялевич О.В.,
від відповідача (заявника): Коковін Д.І.,
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/3769/25 за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАВЕРЦ» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 2 501 590,37 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАВЕРЦ» (вул. Саксаганського, 119, поверх 2, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 44169880) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) 2 179 800,72 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою та 26 157,60 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
23.06.2025 на виконання вказаного рішення видано наказ.
01.10.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАВЕРЦ» надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/3769/25 щомісячними платежами строком на 8 календарних місяців, згідно з таким графіком: 242 076,58 грн до 31.10.2025; 242 076,58 грн до 30.11.2025; 242 076,58 грн до 31.12.2025; 242 076,58 грн до 31.01.2026; 242 076,58 грн до 28.02.2026; 242 076,58 грн до 31.03.2026; 242 076,58 грн до 30.04.2026; 242 076,58 грн до 19.05.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАВЕРЦ» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 призначено до розгляду на 27.10.2025.
В судове засідання 27.10.2025 з'явилися представники сторін.
Представник відповідача (заявника) підтримав заяву про розстрочення виконання рішення у даній справі, просив її задовольнити. Представник позивача не заперечував щодо задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАВЕРЦ» про розстрочення виконання рішення у справі № 910/3769/25, суд зазначає таке.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач вказує, що він має намір виконати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/3769/25, однак коштів для погашення боргу перед позивачем одним платежем відповідач у своєму розпорядженні не має, а коштів на його рахунках недостатньо для погашення боргу згідно виконавчого провадження, відкритого на виконання наказу Господарського суду міста Києва у даній справі. З урахуванням зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАВЕРЦ» просить суд надати йому можливість сплачувати борг перед Київською міською радою частинами та, відповідно, розстрочити виконання рішення у справі № 910/3769/25.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Стаття 326 Господарського кодексу України встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі № 910/3769/25, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Частиною 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.
Тобто перелік «обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення» у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку розстрочки (відстрочки) виконання остаточного рішення у законі відсутнє.
Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 01.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78484139 із примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 № 910/3769/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАВЕРЦ» (вул. Саксаганського, 119, поверх 2, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 44169880) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) 2 179 800,72 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою та 26 157,60 грн судового збору.
В межах вказаного виконавчого провадження також були ухвалені такі постанови: про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.07.2025; про стягнення з боржника основної винагороди від 01.07.2025; про арешт коштів боржника від 01.07.2025; про арешт майна боржника від 18.07.2025.
Крім того, із наданих заявником документів вбачається, що 01.07.2025 з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАВЕРЦ» за платіжною інструкцією стягувача стягнуто 470 249,80 грн, призначення платежу: «стягнення за ВП № 78484139; з виконання виконавчого документу; наказ; № 910/3769/25; виданий; 23.06.2025; документ видав; Господарський суд м. Києва; Зал. 1 956 612,64 грн».
Надалі 14.08.2025 з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАВЕРЦ» за платіжною інструкцією стягувача стягнуто 20 000,00 грн, призначення платежу: «стягнення за ВП № 78484139; з виконання виконавчого документу; наказ; № 910/3769/25; виданий; 23.06.2025; документ видав; Господарський суд м. Києва; Зал. 1 936 612,64 грн».
Таким чином, із наведеного вбачається, що залишок заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою та судового збору в загальній сумі складає 1 936 612,64 грн, стосовно чого позивач не заперечив.
Разом з тим, відповідач вказував, що блокування рахунків не дає змоги забезпечувати здійснення господарської діяльності, оскільки усі грошові кошти в межах суми виконавчого провадження одразу списуються, що знаходить своє відображення у списаних сумах відповідно до платіжних інструкцій від 01.07.2025 та від 14.08.2025, що підтверджує наміри відповідача відновити господарську діяльність та поступово погасити заборгованість.
З урахуванням зазначених обставин, суд приймає до уваги фінансовий стан боржника та те, що надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частинами із певним інтервалом у часі.
При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.
Враховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/3769/25 на 8 місяців рівними частинами по 242 076,58 грн згідно із запропонованим відповідачем графіком.
Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАВЕРЦ» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/3769/25 задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/3769/25 на 8 місяців шляхом сплати заборгованості щомісячними платежами згідно з таким графіком:
242 076,58 грн до 31.10.2025;
242 076,58 грн до 30.11.2025;
242 076,58 грн до 31.12.2025;
242 076,58 грн до 31.01.2026;
242 076,58 грн до 28.02.2026;
242 076,58 грн до 31.03.2026;
242 076,58 грн до 30.04.2026;
242 076,58 грн до 19.05.2026.
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повної ухвали.
Дата складання та підписання повної ухвали: 29.10.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко