Справа № 129/2377/25
Провадження № 2/131/398/2025
"23" жовтня 2025 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - судді Марчук В.І.,
за участю секретаря судового засідання Чех Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02.07.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (надалі - позивач/ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ») звернулося до Гайсинського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 (надалі - позичальник/відповідач) про стягнення заборгованості за Договором кредиту та страхування №Р20.00605.005778192, укладеним 04 жовтня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» (надалі - Банк) та ОСОБА_2 , в розмірі 92615,73грн., сплаченого судового збору в розмірі 3028,00грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн.
В обгрунтування позову вказано, що 04.10.2019 між Публічним акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 укладено Договір кредиту та страхування кредиту та страхування №Р20.00605.005778192, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49999,00грн. включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом із процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід'ємною частиною.
Згідно п.п. 1.3 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 15% річних від залишкової суми кредиту. За обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно у розмірі відповідно до Графіку платежів.
Банк на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти в сумі 49999,00грн. строком до 04.10.2021 року, а позичальник, відповідно зобов'язався повернути його разом з іншими платежами згідно з умовами цього Договору. Як йдеться із тексту Договору кредиту, позичальник беззаперечно підтверджує, що перед укладенням Договору ознайомлений у письмовій формі із всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту та з нормами Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно із Законом України «Про споживче кредитування», реальна процентна ставка складає 95,15% (п.5 додатку №1 до Договору кредиту).
Банк свої зобов'язання за Договором кредиту виконав у повному обсязі надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 49999,00грн. в строки визначені умовами Договору.
Однак, в порушення вимог кредитного договору, свої зобов'язання за цим договором, відповідач належним чином не виконав, що потягло за собою виникнення заборгованості.
У зв'язку із неповерненням отриманих коштів до Договором кредиту заборгованість відповідачки ОСОБА_2 станом на 19.12.2023 року (дата відступлення) становить 92615,73грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 40988,15грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 19710,27грн.; заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту - 31917,31грн.
19.12.2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу AT "ІДЕЯ БАНК" відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження AT "ІДЕЯ БАНК" за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед AT "ІДЕЯ БАНК" та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору. Так, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов'язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі та відповідно перерахував суму на користь AT "ІДЕЯ БАНК".
22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передав (відступив), а ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" прийняв права вимоги за кредитним договором №Р20.00605.005778192 від 04.10.2019р. Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ" відступає, а ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ" за плату та на умовах, визначених цим договором. Згідно з положенням п. 2.2 цього Договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ", та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді. Пунктом 3.2 цього договору передбачена загальна сума фінансування після відступлення прав вимоги, яка становить 11861032,61 гривень. На виконання вимог даного договору ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" перерахувало на рахунок ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» 11861032,61 гривень.
За таких обставин, до ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" починаючи з 22.12.2023 року відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшло право за Договором № №Р20.00605.005778192 від 04.10.2019 року, що укладено між АТ "ІДЕЯ БАНК" та ОСОБА_2 .
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань за Договором кредиту № №Р20.00605.005778192 від 04.10.2019 року виникла заборгованість, що станом на 19.12.2023року, відповідно до довідки - розрахунку заборгованість складає 92615,73грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 40988,15грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 19710,27грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 31917,31грн.
Вищевикладене стало підставою для звернення до суду позивача із вимогами про стягнення на його користь з відповідача заборгованості за договором №Р20.00605.005778192 від 04.10.2019 року в розмірі 92615,73грн. а також 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 7000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 липня 2025 року справа передана за підсудністю до Іллінецького районного суду Вінницької області.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 липня 2025 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача, ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився. Крім того, в позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Гончар О.І. в судове засідання не з'явилися. В поданій до суду заяві просили розгляд справи проводити у відсутності сторони відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог стосовно заборгованості з комісії за обслуговування кредиту у розмірі 31917,31грн.
Крім того, в даній заяві подано письмові заперечення щодо позовних вимог, у яких сторона відповідача, посилаючись на положення ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», вважає, що умови Договору кредиту та страхування №Р20.00605.005778192 від 04.10.2019 року про встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а тому вимоги Банку про стягнення заборгованості з комісії за обслуговування кредиту в розмірі 31917,31грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Зокрема вказано, що в позовній заяві не зазначається інформації чи відповідач своїм підписом погодив комісію за обслуговування кредитної заборгованості та в якому розмірі у відсотках, не міститься інформації чи банк роз'яснив за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості та не зазначається чи розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено з чи без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.
В п.1.5 Договору кредиту та страхування зазначено, що під час користування кредитом Банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку №1 як «Інші послуги банку» комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку сплачуються згідно діючих тарифів банку. Тобто, в Договорі не встановлено плату за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахункове касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.
Враховуючи викладене вважають, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, казані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені,які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
Враховуючи, що відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2019 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 укладено Договір кредиту та страхування №Р20.00605.005778192.
Відповідно до умов Договору №Р20.00605.005778192 від 04 жовтня 2019 року, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 49999,00грн., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і платою за послуги обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід'ємною частиною. Згідно п.п.1.3 договору кредиту за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 15 % річних. Відповідно до п.1.4. Договору, строк дії кредиту становить 24 місяців.
Також, відповідно до п.п. 1.5 Договору Кредиту під час користування кредитом Банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку №1 як «Інші послуги банку». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід'ємною частиною Договору та розміщені на веб-сайті Банку www.ideabank.ua.
Як йдеться по тексту Договору кредиту, Позичальник погоджується, що Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФО), Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього Договору та зобов'язується виконувати їх умови, а також підтверджує, що ознайомлений з ДКБОФО і Тарифами, в тому числі з паперовими версіями розміщеними у відділенні Банку або Кредитного посередника, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (п.п. З до Договору кредиту).
Також відповідачкою було підписано Паспорт споживчого кредиту (Додаток № 1 до Договору кредиту та страхування №Р20.00605.005778192 від 04 жовтня 2019 року), в якому узгоджено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення коштів, вартість відкриття пакету послуг, розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості, строк та тип кредитування процентна ставка та інші істотні умови кредитування, що є невід'ємною частиною договору відповідно до п. 3.2 Договору.
Відповідно до п.3.2 Договору, позичальник погоджується, що договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, тарифи та паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього договору та зобов'язується виконувати їх умови, а також підтверджує, що ознайомлений з ДКБОФО і тарифами, в тому числі з паперовими версіями розміщеними у відділенні Банку або кредитного посередника.
АТ "ІДЕЯ БАНК" взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту ОСОБА_2 в сумі 43477,39грн., ордером-розпорядженням №2 про сплату страхового платежу в сумі 6521,61 грн. та випискою по рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_2 кредит №Р20.00605.005778192 від 04 жовтня 2019 року, за період 04 жовтня 2019 року по 19 грудня 2023 року.
Відповідачка же належним чином умови кредитного договору не виконувала.
З вказаної виписки також вбачається, що ОСОБА_2 користувалася кредитними коштами, здійснювала часткові погашення заборгованості.
19 грудня 2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023.
Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «ІДЕЯ БАНК» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «ІДЕЯ БАНК» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.
Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «ІДЕЯ БАНК», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами в день укладення цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді, що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді.
Так, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов'язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь АТ «ІДЕЯ БАНК».
Відповідно до друкованого реєстру боржників №2 від 19.12.2023 року ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» набуло прав вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №Р20.00605.005778192 від 04 жовтня 2019 року в розмірі 92615,73грн.
22 грудня 2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023.
Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з положенням п. 2.2 цього договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді.
На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» перерахувало на рахунок ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» 11861032,61 грн.
Відповідно до друкованого реєстру боржників №2 від 22.12.2023 року ТОВ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» набуло прав вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №Р20.00605.005778192 від 04 жовтня 2019 року в розмірі 92615,73грн.
За таких обставин, до ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» починаючи з 22.12.2023 року відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшло право за кредитним Договором №Р20.00605.005778192 від 04 жовтня 2019 року, що укладено між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 .
В обґрунтування розміру заборгованості за кредитним договором позивач надав відповідний розрахунок.
Відповідно до розрахунку заборгованості АТ «ІДЕЯ БАНК» сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №Р20.00605.005778192 від 04 жовтня 2019 року, становить 92615,73грн., яка складається з: заборгованість за основним боргом - 40988,15грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 19710,27грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 31917,31грн..
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами параграфа 2 глави 71 та главою 73 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законам; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідачка порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином або частково чи у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, оцінюючі зібрані докази в їх сукупності та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку первісному кредитору, ТОВ «ОПТІМА ФІКТОРИНГ» або Фактору ТОВ «ФК ПРОФІТ КАПІТАЛ» не повернуті, а також беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками зі його користування.
Судом встановлено, що 04.10.2019 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачкою було укладено договір кредиту та страхування №Р20.00605.005778192, строком на 24 місяців, який станом на дату передачі прав вимоги 19.12.2023р. за договором факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023р, між кредитодавцем та відповідачкою не було виконано та загальна заборгованість за яким становила 92615,73 грн.
Після зміни кредитора відповідно до договору факторингу: № 22/12-2023 від 22.12.2023р. у позивача виникло право вимоги за не припиненим /невиконаним договором №Р20.00605.005778192 від 04.10.2019р. У зв'язку з чим, загальна сума заборгованості відповідачки перед ТОВ «ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ"» становить 92615,73грн.
Із наданих до суду документів не вбачається погашення заборгованості первісному кредитору, фактору або позивачу.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із матеріалів справи вбачається, що факт отримання коштів відповідачкою не оспорювався та доведений у судовому засіданні, однак, як вбачається із матеріалів справи відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання зобов'язання, у зв'язку з чим відповідних виплат на погашення кредитної заборгованості у строки передбачені договором не здійснювала. Згідно зі статтею 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові від 26 грудня 2019 року № 467/555/19 Верховний Суд, виснував, що «враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на зазначене, відповідачка підписанням договору №Р20.00605.005778192 та додатків до нього, та отримавши кредитні кошти, висловила своє волевиявлення та підтвердила своє погодження з усіма його умовами, як прийнятними для неї.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Вбачається, що законом визначено право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу в будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору за умови дотримання вимог закону при укладенні договору.
Подані позивачем документи, досліджені в судовому засіданні, підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів факторингу підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором, до позивача по справі.
Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за договором у строки передбачені договором належним чином не виконувала, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками з відповідачки на користь позивача підлягають задоволенню.
Щодо стягнення із відповідача 31917,31грн. суми заборгованості п оплаті за обслуговування кредиту, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня2017 року № 49, затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.5 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Як вбачається з матеріалів справи розмір заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту складає 31917,31грн.
Враховуючи, що в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту (крім інформації, що може бути надана безкоштовано), та відповідних доказів цьому, що надавались відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування заборгованості по кредиту, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що позовна вимога щодо стягнення з відповідачки комісії у розмірі 31917,31 грн. задоволенню не підлягає.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов'язання за кредитним договором №Р20.00605.005778192 від 04.10.2019 року та приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Позов ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» задоволено частково (на 65,54%), а тому з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 1984,55грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7000грн., які підтверджуються: Договором про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024року; додатковою угодою № 1/1 до Договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року; актом №1 прийому-передачі реєстрів боржників за договором про надання правової допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, актом №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 14 травня 2025 року.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ОСОБА_2 не надала клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.
З урахуванням обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. відповідають критерію розумності судових витрат. При цьому відповідач аргументованих заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав, клопотання про їх зменшення не надав.
Враховуючи викладене, результат розгляду цієї справи та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи в суді у розмірі 4587,80грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 15-16, 526, 530, 549, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265,352,354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, будинок 8) заборгованість за Договором кредиту та страхування №Р20.00605.005778192, укладеним 04 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 , в розмірі 60698,42 грн. /шістдесят тисяч шістсот дев'яносто вісім тисяч гривень сорок дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» 1984,55 грн. витрат по сплаті судового збору та 4587,80грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, будинок 8, код ЄДРПОУ 39992082;
відповідачка - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК