ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 914/2986/25
29.10.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 9358/25 від 24.10.2025) фізичної особи-підприємця Мацька Юрія Андрійовича до фізичної особи-підприємця Ціник Віри Василівни про стягнення 7010,00 грн,
фізична особа-підприємець Мацько Юрій Андрійович через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця Ціник Віри Василівни про стягнення заборгованості в сумі 7010,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами про надання послуг (Договір № 1 від 23.06.2025, Договір № 2 від 30.06.2025), у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.09.2025 матеріали справи № 914/2986/25 за позовом фізичної особи-підприємця Мацька Юрія Андрійовича до фізичної особи-підприємця Ціник Віри Василівни про стягнення 7010,00 грн заборгованості передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2025 для розгляду справи № 914/2986/25 визначено суддю Горпинюка І.Є.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне вказати на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Отже, процесуальний закон гарантує кожному право на звернення до суду, проте таке право може бути реалізовано лише в порядку, визначеному цим кодексом.
Так, положеннями ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви та додатків до неї.
Однак зазначені вимоги позивач дотримав не в повному обсязі.
По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відтак, всупереч зазначених вище процесуальних норм, до позовної заяви не додано доказів, які підтверджують відправлення ФОП Ціник Вірі Василівні копій позовної заяви і доданих до неї документів.
По-друге, відповідно до п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 гривні.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн (3028,00 х 0,8).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, до останньої позивачем не додано доказів сплати судового збору за її подання.
Водночас разом з позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач просить суд відстрочити сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн до ухвалення рішення у справі.
В обґрунтування поданого клопотання позивач покликається на те, що розмір судового збору є для нього непосильним тягарем, з огляду на таке:
- ОСОБА_1 є студентом Луцького національного технічного університету, денної бюджетної форми навчання;
- ОСОБА_1 офіційно працює з 07 квітня 2025 року кореспондентом на 0,25 ставки, отримує заробітну плату в розмірі 2000,00 грн на місяць;
- від 23 червня 2025 року ФОП Мацько Ю.А. не укладав інших договорів, окрім договорів про надання послуг № 1 від 23.06.2025 та № 2 від 30.06.2025 з відповідачем, інших доходів не отримував;
- встановлений розмір судового збору становить понад 34,5% від суми позову та 121% місячного доходу ОСОБА_1 , що є непропорційним і фактично позбавляє його можливості реалізувати право на доступ до правосуддя.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
При цьому, правове значення має те, що сума судового збору, яка належить до сплати, перевищує 5% річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. 73, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем додано копії таких документів: студентський квиток, довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, наказ про прийняття на роботу, виписку про рух коштів по рахунку ФОП Мацька Ю.А. від 02.09.2025 за період: 23.06.2025-02.09.2025.
З метою вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору, на підставі п.1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", судом здійснено запит до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів та утриманих податків Мацько Юрія Івановича (РНОКПП: НОМЕР_1 ); за період: з 3 кварталу 2024 року по 4 квартал 2025 року.
При дослідженні отриманої судом відповіді № 1934592 від 27.10.2025 суд встановив, що розмір судового збору (2422,40 грн) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік Мацька Ю.А.
Позивач у поданому клопотанні необґрунтовано враховує свої доходи лише за період від 23.06.2025, а не за попередній календарний рік, як це визначено законом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
За наведених обставин та правових норм, у суду відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору у цій справі.
При цьому відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Водночас, суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з негативним фінансовим станом та інші наведені позивачем обставини, не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
За наведеного, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення способу і строку для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст. 4, 164, 172, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Мацька Юрія Андрійовича про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву (вх. № 9358/25 від 24.10.2025) фізичної особи-підприємця Мацька Юрія Андрійовича до фізичної особи-підприємця Ціник Віри Василівни про стягнення 7010,00 грн залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати Господарському суду Івано-Франківської області:
- докази, які підтверджують відправлення відповідачці копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення або через електронний кабінет (в разі реєстрації такого відповідачкою);
- докази, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Роз'яснити позивачу положення ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України про те, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І. Є. Горпинюк