ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
29.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1088/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-Банк", вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасон", вул. Чорновола, буд. 157, м. Івано-Франківськ, 76005
про стягнення заборгованості в сумі 78 161, 64 грн.
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" (позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасон" заборгованість за кредитним договором № N20.95.0000000971 від 29.08.2023 у розмірі 78161,64 грн станом на 28.08.2025, яка складається з наступного: 49585,93 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2780,71 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 7200,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 7595,00 грн - пеня; 1000, 00 грн - штраф (фіксована складова); 10000 грн - штраф (змінна складова).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.09.2025 відкрито провадження у справі № 909/1088/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; сторонам запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено відповідачу про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка вказана у позовній заяві та зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, № відправлення 0601189829470.
Як вбачається з трекінгу поштового відстеження, ухвала суду про відкриття провадження у справі вручена одержувачу 19.09.2025.
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і вручена одержувачу, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
29.08.2023 Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (скорочена назва АТ "А-БАНК") та ТОВ "МЕДІАСОН" уклали кредитний договір № 20.95.0000000971, щодо надання останньому кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 200000,00 грн строком на 24 місяців (тобто до 27.08.2025) зі сплатою процентів у розмірі 22.90 % щорічно.
Банк свій обов'язок виконав, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору (меморіальний ордер № TR32423788.30720.64999 від 29.08.202).
У відповідності до п. А2 та п. АЗ Кредитного договору, ліміт цього договору: 200000,00 грн на поповнення обігових коштів, зі строком повернення до 27.08.2025, шляхом здійснення погашення Кредиту та процентів щомісячними ануітетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки з Графіком платежів (Додаток №1 цього Договору).
Згідно з п. А6, п. А9, п. А10, п. А11 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 22,90 % річних. Також Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,900000 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0.000000 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів.
Крім того, згідно до п. А7 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. АЗ цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно з п.п. 2.2.2-2.2.3 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного Договору та повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Додатком № 1 до Договору сторони погодили графік погашення кредиту, сплати процентів, суми комісійних винагород.
Відповідно до наданого АТ "Акцент банк" розрахунку заборгованості відповідача, у зв'язку із неналежним виконанням Позичальником взятих на себе обов'язків із повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість, розмір якої станом на 28.08.2025 складається з:
- 49585,93 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 2780,71 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;
- 7200,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою;
- 7595,00 грн - пеня.
Крім того на підставі п.5.8. договору позивачем також нараховано відповідачу до стягнення штраф: 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 10000 грн - штраф (змінна складова).
Строк дії договору закінчився до подання позову. Відповідач свій обов'язок щодо повернення коштів у зазначений строк не виконав.
Як вбачається з позовної заяви дострокового виконання договору позивач не вимагав, претензію відповідачу не направляв.
Посилаючись на вищенаведені обставини, АТ "Акцент банк" звернулось до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Приписами статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий кредитний Договір від 29.08.2023 № 20.95.0000000971.
Меморіальним ордером від TR.32423788.30720.64999 від 29.08.2023 доводиться факт, що Акціонерним товариством "Акцент-Банк" перераховано ТОВ "Медіасон" 200 000,00 грн із призначенням платежу: видача кредиту згідно договору №20.95.0000000971 від 29.08.2023.
Отже, позивач свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів у сумі 200 000,00 грн виконав повністю.
Як вбачається з наданого Акціонерним товариством "Акцент-Банк" розрахунку заборгованості, відповідач прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів в обумовлені графіком строки за вказаним договором не виконував, при цьому умовами укладеного кредитного Договору передбачено, що строк повернення кредиту 27.08.2025.
У той же час, відповідач доказів, які б підтверджували повне погашення заборгованості суми наданого кредиту за укладеним Договором до суду не подав, у зв'язку з чим суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 49585,93 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Згідно із частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до пункту А.6 Договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 22,90 % річних.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню тіла кредиту, господарський суд вважає, що ТОВ "Медіасон" має сплатити АТ "АКЦЕНТ-БАНК" 2780,71 грн загального залишку заборгованості за процентами, розрахунок яких вважається судом арифметично правильним.
Згідно із пунктом А.10 Договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,90% від суми зазначеного у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Перевіривши заявлений Позивачем до стягнення розмір винагороди в розмірі 7200,00 грн, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявлених Акціонерним товариством "Акцент-Банк" позовних вимог до ТОВ "Медіасон" у зазначеній частині.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення штрафів у сумах 1000,00 грн (фіксована складова) та 10000 грн (змінна складова) та 7595,00 грн пені суд зазначає.
Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.А7 Кредитного договору, у випадку порушення відповідачем будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права позивача, передбаченого п.А3 цього Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.
Відповідно до пункту 5.8 Договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн + 5% від суми встановленого у пункті А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна
На підставі вказаних пунктів договору позивач розрахував та заявив до стягнення - 7595,00 грн пені, 1000,00 грн штрафу (фіксована складова), а також 10000 грн штрафу (змінна складова).
Водночас, суд звертає увагу, що 15.03.2022 був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану", який набув чинності 17.03.2022. Вказаним Законом доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, а саме до вказаного розділу був внесений п.18.
За змістом пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня), сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, вказана норма регулює відповідальність фізичних і юридичних осіб за невиконання кредитних договорів під час воєнного стану.
З огляду на зазначене, суд вважає за належне у стягненні 7595,00 грн пені, 1000,00 грн штрафу (фіксована складова), 10000 грн - штрафу (змінна складова) у зв'язку із неналежним виконанням вимог кредитного договору №№ 20.95.0000000971 від 29.08.2023 відмовити.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом також враховано позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 по справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
З огляду на вище зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача підлягають задоволенню частково: 49585,93 грн - заборгованості за кредитом, 2780,71 грн - заборгованості за процентами, 7200,00 грн - заборгованості за винагородою.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасон" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасон" (код ЄДРПОУ 33163310, адреса: 76005, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 157) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість у сумі 59566,64 грн, з яких: 49585,93 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 2780,71 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 7200,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; та судовий збір у сумі 2307,60 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.10.2025
Суддя Гула У.І.