номер провадження справи 24/70/25
13.10.2025 Справа № 908/1507/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши матеріали справи № 908/1507/25
за позовом Комунального підприємства “Запоріжринок» (69006, місто Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, код ЄДРПОУ 01559577)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 747050,00 грн.
за участю представників:
від позивача: Іойлев С.А., виписка з ЄДР від 30.05.2025
від відповідача: Ткаченко О.С., адвокат, посвідчення ЗП 002739
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Запоріжринок» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованість за договором про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку від 06.12.2019 №10 за період березень 2020 року, травень 2020 року та з лютого 2022 року по грудень 2024 року у розмірі 747050,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.05.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1507/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду позивач зазначає, що відповідач не в повному обсязі сплатив плату за послуги ринку, в розмірі, який відповідає договору про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку від 06.12.2019 №10 та новому розміру чинних на момент дії договору тарифів на послуги ринку, внаслідок чого загальна сума боргу за період березень 2020, травень 2020 та з лютого 2022 по грудень 747050,0 грн. Позивач неодноразово намагався врегулювати спір у досудовому порядку, шляхом проведення відповідної претензійної роботи. Вимоги відповідачем залишилися без виконання, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1507/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/70/25. Судове засідання для розгляду справи призначено на 11.06.2025.
Ухвалою суду від 10.06.2025 розгляд справи перенесено на 09.07.2025.
26.06.2025 відповідачем подані суду відзив та уточнений відзив на позовну заяву, в яких вважає вимоги необґрунтованими та безпідставними і зазначає, що у зв'язку з тим, що КП «Запоріжринок» з жовтня 2022 року змінив тарифи на послуги, згідно додаткової угоди від 30.09.2022 до договору від 06.12.2019 № 10, а відповідач не прийняв дані умови, то сторони погодили про припинення дії договору з 01.10.2022. Також звертає увагу, що з 17.07.2023 не є фізичної особою-підприємцем та не здійснює підприємницьку діяльність. Відповідач заперечує факт отримання претензій від 30.08.2023, від 12.10.2023, від 06.12.2023, оскільки з 09.05.2023 не проживає на території України. Відповідач зазначає про відсутність свого обов'язку сплачувати за березень та травень 2020 у зв'язку із веденням додаткових заходів щодо попередження розповсюдження СОVID-19 та введення обмежувальних заходів на території міста Запоріжжя згідно Протоколу позачергової сесії місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя № 07 від 16.03.2020, 17 березня 2020 року тимчасово зупинено роботу будь-яких ринків. До того ж відповідач зазначає, що внаслідок введеного в Україні правового режиму воєнного стану ринки на території міста Запоріжжя не працювали.
Ухвалою суду від 01.07.2025 перенесено розгляд справи на 16.07.2025.
07.07.2025 позивачем подана суду відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача та вказує зокрема на те, що позивач не вчиняв дій з дострокового припинення договору, а продовжував надавати послуги ринку. Крім того, відповідач не звільняв території ринку та продовжував займати виділену договором торгівельну площу. Надіслана відповідачем до суду додаткова угода від 30.09.2022 про дострокове розірвання договору з 01.10.2022 не існує у позивача, ним не укладалась, не реєструвалась, не пропонувалась відповідачу для підписання тощо. Стосовно тверджень відповідача щодо неотримання претензій оскільки не проживає на території України, то даний факт жодним чином не звільняє відповідача від обов'язків за укладеним договором.
16.07.2025 відповідачем подано суду клопотання про долучення доказів: копію заяви від 05.09.2022; копію листа від 18.05.2022; копія листа від 25.08.2022 та зорема зазначає, що 05.09.2022 ОСОБА_1 звертався до КП «Запоріжринок» з завою про надання інформації щодо підстав відключення від електроенергії, листом від 18.05.2022 ОСОБА_1 звертався до КП «Запоріжринок» з вимогою про звільнення від виконання зобов'язання на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України. Листом від 25.08.2022 ОСОБА_2 повідомляв КП «Запоріжринок» про необхідність розірвання договору № 10 від 06.12.2019 з підстав того, що на земельній ділянці по АДРЕСА_2 знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відтак саме вони мають право на надання у користування земельної ділянки.
Клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 16.07.2025 відкладено розгляд справи на 30.07.2025.
23.07.2025 позивачем подані суду письмові пояснення щодо наданих відповідачем додаткових доказів - заяви відповідача від 05.09.2022 та його листи від 18.05.2022 і 25.08.2022, адресовані позивачу.
Ухвалою суду від 30.07.2025 вирішено справу № 908/1507/25 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Відкрити підготовче засідання та відкласти підготовче судове засідання на 27.08.2025.
07.08.2025 позивачем подані суду письмові пояснення щодо порядку ознайомлення відповідача з новими тарифами підприємства, які були запроваджені з 01.02.2022.
13.08.2025 відповідачем подані суду письмові пояснення, в яких пояснює, що з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ОСОБА_1 взагалі не працював на ринку. 18.05.2022 позивачу було направлено листа щодо звільнення від обов'язку сплати за договором № 10 від 30.11.2019 на час діє воєнного стану. Проте, будь-яких відповідей на цей лист КП «Запоріжринок» не надало. Враховуючи те, що в магазині ОСОБА_1 було відключено електропостачання, здійснювати підприємницьку діяльність було неможливо було прийнято рішення щодо дострокового розірвання договору. З підвищенням тарифу відповідач погодитись не міг, оскільки підприємницьку діяльність фактично не здійснював. Позивач не направляв відповідачу додаткову угоду про зміну розміру оплати послуг ринку. Відповідно відповідач її й не отримував. 30.09.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 06.12.2019 № 10, згідно умов якої сторони погодили про припинення дії договору з 01.10.2022. За твердженням відповідача додаткова угода була підписана на підприємстві «Запоріжринок» у двох ідентичних примірниках. Відповідно після 01.10.2022 відповідач не користувався наданими послугами та не користується, відповідно у нього відсутнє зобов'язання щодо сплати грошових коштів за договором дія якого припинена у зв'язку з його розірванням.
В судовому засіданні 27.08.2025 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті. В судовому засіданні оголошено протокольну перерву до 22.09.2025.
Ухвалою суду від 22.09.2025 перенесено розгляд справи на 09.10.2025.
09.10.2025 суд вийшов до нарадчої кімнати до 13.10.2025.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 13.10.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В засіданні 13.10.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи сторін, суд
06.12.2019 між Комунальним підприємством «Запоріжринок» (Сторона 1) та ПП Романовим Сергієм Володимировичем (Сторона 2) було укладено договір № 10 про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку, за умовами п. 1.1 якого для здійснення роздрібної та дрібнооптової торгівлі (надання послуг) продтоварами Сторона 1 надає Стороні 2 послуги з надання та утримання торговельного місця на території Шевченківського торговельного майданчика (м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 56), загальною площею 200,0 кв. м і надає Стороні 2 право встановити на зазначеній торговельній площі належний їй на праві приватної власності один кіоск № 1486 - 1535 (далі - об'єкт, торговельний об'єкт). У свою чергу Сторона 2 зобов'язується оплачувати Стороні 1 надані послуги ринку у розмірі і в порядку, передбаченими цим Договором.
Згідно п. 2.1 договору, Сторона 2 зобов'язана (п.п. 2.1.2.) у порядку, передбаченому цим договором, своєчасно, правильно і в повному обсязі вносити плату за послуги ринку Стороні 1.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Сторона 2 здійснює оплату Стороні 1 за надані послуги у розмірі, 10-90 грн. за 1 торговельне місце, всього на місяць 14170,00 гривень на підставі Розрахунку (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 3.2 договору, оплата послуг за Договором проводиться Стороною 2 щомісяця до 01 числа розрахункового місяця в утворені каси КП «Запоріжринок» або на розрахунковий рахунок Сторони 1.
Згідно Додатку № 1 до договору № 10 про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку від 06.12.2019 (розрахунок плати за послуги ринку з надання та утримання торговельного місця на ринку) розрахунок за послуги ринку застосовується з 01.01.2020 та плата складає щомісяця - 14170,00 грн., за наступною формулою: 50 (кількість послуг) х 10,90 грн (вартість тарифу за 4,0 кв.м) х 26 (кількість робочих днів ринку) = 14170,00 на місяць.
За таких умов, у відповідача за результатами підписання вищевказаного договору, виник обов'язок щомісячно до 01 числа розрахункового місяця на розрахунковий рахунок позивача сплачувати плату за послуги ринку.
Як вказує позивач, з 01.10.2022 наказом КП «Запоріжринок» № 65 від 26.09.2022 «Про затвердження тарифів на послуги, які надаються КП «Запоріжринок» підприємством було затверджено наступний новий тариф на основні послуги комунальних ринків з утримання торгового місця в належному стані за добу: 4,0 кв.м (кіоски, павільйони тощо) - 18,0 грн. з ПДВ.
Тобто, з 01.10.2022 на всіх комунальних ринках міста було запроваджено новий розмір єдиних тарифів на послуги ринку.
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду позивач зазначає, що відповідач не в повному обсязі сплатив плату за послуги ринку, в розмірі, який відповідає договору та новому розміру чинних на момент дії договору тарифів на послуги ринку.
Так, за період з січня 2022 року по грудень 2024 року відповідач повинен був сплачувати плату за послуги ринку за наступним розрахунком:
14 170,00 грн (щомісячна плата) х 09 місяців (період користування послугами січень 2022 - вересень 2022) = 127530,00 грн;
23 400,00 грн (щомісячна плата) х 27 місяців (період користування послугами жовтень 2022-грудень 2024) = 631800,00 грн.
Фактично відповідачем в зазначений період було внесено наступні платежі:
23.01.2022 - 5 000,00 грн. за січень 2022;
29.01.2022 - 2 000,00 грн. за січень 2022;
30.01.2022 - 3 000,00 грн. за січень 2022;
06.02.2022 - 4 170,00 грн. за січень 2022;
13.02.2022 - 3 000,00 грн. за лютий 2022;
20.02.2022 - 3 000,00 грн. за лютий 2022;
02.04.2022 - 1 000,00 грн. за лютий 2022;
09.04.2022 - 1 000,00 грн. за лютий 2022;
20.04.2022 - 1 000,00 грн. за лютий 2022;
27.04.2022 - 1 000,00 грн. за лютий 2022;
16.09.2022 - 100,00 грн. за березень 2022, а загалом 24270,00 грн.
За січень 2022 року послуги сплачені відповідачем повністю.
За лютий 2022 року з 14170,00 грн відповідачем сплачено 10000,0 грн, борг складає 4170,00 грн.
За березень 2022 року з 14170,00 грн відповідачем сплачено 100,00 грн., і борг складає 14070,0 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати за послуги ринку за період з лютого 2022 року по грудень 2024 року складає: 759330,00 грн (127530,00 грн + 631800,00 грн) - 24270,00 грн. = 735 060,00 грн.
Крім того, за відповідачем існує довготривала заборгованість за березень та травень 2020 року, а саме:
за березень 2020 року з 14170,00 грн відповідачем сплачено 9085,00 грн. (15.03.2020 - 4000,00 грн, 09.04.2020 - 3085,00 грн, 03.06.2020 - 2000,00 грн), і борг складає 5085,00 грн;
за травень 2020 року з 14170,00 грн відповідачем сплачено 7265,00 грн (29.05.2020 - 3000,00 грн, 09.06.2020 - 2000,00 грн, 14.06.2020 - 2265,00 грн), і борг складає 6905,00 грн.
Всього 11990,00 грн. (5085,00 + 6905,00)
За розрахунком позивача загальна сума боргу за період березень 2020, травень 2020 та з лютого 2022 по грудень 2024 за Договором від 06.12.2019 №10 складає: 11990,00 + 735060,00 = 747050,0 грн.
30.08.2023 та 12.10.2023 позивач звернувся до відповідача з претензіями (вих. № 329 та вих. № 397) про сплату заборгованості за Договором у розмірі 383549,51 грн.
06.12.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 476, в якій просив сплатити заборгованість за Договором у розмірі 442850,00 грн.
Претензії залишені відповідачем без реагування, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі договору № 10 про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку від 06.12.2019.
Правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі договору № 10 про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку від 06.12.2019.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 4.1. - п. 4.4. договір укладається на п'ять років, вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2024 включно. У період дії Договору сторони можуть вносити в нього зміни і доповнення, за умови, що вони виконані у письмовій формі та підписані повноважними представниками обох сторін. Дострокове розірвання Договору можливе за ініціативою однієї із сторін при невиконанні чи неналежному виконанні іншою стороною будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, а також у випадку, передбаченому у п. 2.3.3. цього договору (істотні умови договору), шляхом письмового повідомлення іншої сторони за 10 календарних днів до визначеної дати розірвання договору. Договір може бути достроково розірваний за ініціативою Сторони 2 шляхом письмового повідомлення про це Сторони 1 за 10 календарних днів до визначеної дати розірвання договору. В цьому випадку Сторона 2 зобов'язана не пізніше визначеної дати розірвання договору звільнити торговельне місце (площу) від належного їй на праві приватної власності торговельного об'єкта.
Згідно п. 2.3.3. договору Сторона 1 зобов'язана ознайомити Сторону 2 із розмірами і порядком оплати послуг ринку, а в разі їх зміни - повідомити про це Сторону 2 (шляхом розміщення відповідної інформації в установленому місці і по гучномовному зв'язку) не пізніше, ніж за три дні до дати майбутніх змін. Зміна розміру плати за послуги ринку оформляється шляхом укладення додаткової угоди. У разі, якщо Сторона 2 протягом 10 календарних днів з моменту направлення їй проекту Додаткової угоди не підпише його, вважається, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, що є підставою для розірвання його Стороною 1 в односторонньому порядку.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач погодився зі зміною істотних умов договору (зміна тарифів) та підписав відповідну додаткову угоду.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2022 Комунальним підприємством «Запоріжринок» (Сторона 1) та ФОП Романовим Сергієм Володимировичем (Сторона 2) було укладено додаткову угоду до договору № 10 про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку, згідно якої сторони дійшли згоди про припинення договору № 10 від 06.12.2019 про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку з 01.10.2022. Ця додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін та діє з 01.10.2022.
Додаткова угода підписана зі сторони КП «Запоріжринок» директором О.О, Коломоєць та скріплена печаткою підприємства, а зі сторони ФОП Романовим С.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ч. ч. 2-3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 654 ЦК України).
Отже, судом встановлено, що договір № 10 про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку від 06.12.2019 припинив свою дію з 01.10.2022.
Згідно п. 2.1.2 договору, Сторона 2 зобов'язана у порядку, передбаченому цим договором, своєчасно, правильно і в повному обсязі вносити плату за послуги ринку Стороні 1.
Відповідно до п. 3.2 договору, оплата послуг за Договором проводиться Стороною 2 щомісяця до 01 числа розрахункового місяця в утворені каси КП «Запоріжринок» або на розрахунковий рахунок Сторони 1.
Однак відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо плати за послуги ринку, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року у загальному розмірі 103260,00 грн, а саме: лютий 2022 - борг становить 4170,00 грн (з урахуванням часткової оплати в сумі 10000,00 грн); березень 2022 року - 14070,00 грн (з урахуванням часткової оплати в сумі 100,00 грн); квітень - вересень 2022 року - 85020,00 грн (за 6 місяців по 14170,00 грн щомісяця).
Крім того, матеріали справи свідчать, що за відповідачем існує довготривала заборгованість за березень та травень 2020 року, а саме: за березень 2020 року з 14170,00 грн. відповідачем сплачено 9085,00 грн (15.03.2020 - 4000,00 грн., 09.04.2020 - 3085,00 грн., 03.06.2020 - 2000,00 грн); за травень 2020 року з 14170,0 грн відповідачем сплачено 7265,00 грн (29.05.2020 - - 3000,00 грн, 09.06.2020 - 2000,00 грн, 14.06.2020 - 2265,00 грн).
Отже, за період березень та травень 2020 року заборгованість становить у загальному розмірі 11990,00грн. (5085,00 + 6905,00).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 10 про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку від 06.12.2019 становить 115250,00 грн.
Нарахування позивачем заборгованості за період жовтень 2022 року - по грудень 2024 року є безпідставним, оскільки договір № 10 про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку від 06.12.2019 припинив свою дію з 01.10.2022, про що 30.09.2022 сторонами укладено додаткову угоду, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою підприємства КП «Запоріжринок».
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови Договору № 10 від 06.12.2019 щодо оплати за надані послуги за період березень та травень 2020 року та за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року в сумі 115250,00 грн.
Відповідачем доказів сплати заборгованості у розмірі 115250,00 грн за Договором не надано. Доказів відсутності підстав для сплати вказаної суми боргу також не надано.
Позивачем, в свою чергу, доведено належними доказами наявність у відповідача заборгованості в розмірі 115250,00 грн.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 10 від 06.12.2025 підлягають задоволенню частково в суму 115250,00 грн. В іншій части вимоги відхиляються як безпідставно заявлені.
17.07.2023 ФОП Романовим С.В. припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відомості з відповідного реєстру містяться в матеріалах справи).
Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Романов Сергій Володимирович відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Романова Сергія Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства “Запоріжринок» (69006, місто Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, код ЄДРПОУ 01559577 на розрахунковий рахунок КП «Запоріжринок» НОМЕР_2 в АТ «УКРСИББАНК» МФО 351005) заборгованість за договором про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку від 06.12.2019 №10 у розмірі 115250 (сто п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн 00 коп. та 1383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.10.2025.
Суддя Т.А. Азізбекян