номер провадження справи 6/146/25
29.10.2025 Справа № 908/2678/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/2678/25
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД «МОТОР» (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ківерцівська, буд. 3)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІОСФЕРА» (69027, м. Запоріжжя, вул. Алапаєвська, буд. 12)
про стягнення грошової суми.
Процесуальні дії по справі.
28.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №2924/08-07/25 (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД «МОТОР» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІОСФЕРА» про стягнення суми 2598,00 грн збитків.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.08.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2678/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2678/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/146/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2678/25. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.
Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Її копію відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу - ТОВ «ЛУЦЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД «МОТОР» в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІКС.
Ухвала суду від 01.09.2025 про відкриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача була направлена останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69027, м. Запоріжжя, вул. Алапаєвська (нова назва - Княжа), буд. 12). Ухвала 19.09.2025 була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачу) з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок'та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
Отже судом вжиті всі передбачені процесуальним законом заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №908/2678/25, відповідач 19.09.2025 вважається повідомленим про відкриття провадження у даній справі.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 01.10.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення - 29.10.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про порушення відповідачем строків реєстрації належним чином складеної та оформленої податкової накладної за договором поставки №348 від 24.05.2019, внаслідок чого позивач втратив право на податковий кредит в розмірі 2598,00 грн. Керуючись положеннями ст. 22 ЦК України, ст. 225 ГК України, останній нарахував та заявив до стягнення з відповідача збитки в розмірі суми ПДВ, сплаченого позивачем у вартості товару, в розмірі 2598,00 грн.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
24.05.2019 між Державним підприємством «Луцький ремонтний завод «Мотор», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» (надалі Покупець, позивач у справі)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіосфера» (надалі Постачальник, відповідач у справі) було укладено Договір поставки № 348 (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, передати електрорадіовироби, надалі «Продукція», детальна інформація щодо чого вказана у Специфікації № 1 (Додаток 1 до цього Договору), а Покупець - прийняти та оплатити таку Продукцію.
Поставка Продукції здійснюється протягом 15 робочих днів з дати укладання Договору (п. 2.2 Договору).
У п. 2.3 Договору, сторони погодили, що датою поставки партії Продукції Постачальником та датою отримання партії Продукції Покупцем є дата підписання Сторонами видаткової накладної.
Згідно з п.2.1 Договору, місце передачі Продукції - склад Покупця, м. Луцьк. Транспортні перевезення - за рахунок Постачальника.
Пунктом 3.1 Договору сторони встановили, що вартість Продукції за даним Договором становить 15588,00 грн, в т.ч. ПДВ 2 598,00 грн.
У п. 3.2 Договору передбачено, що оплата Продукції Покупцем здійснюється шляхом 100% післяоплати протягом 10-ти банківських днів з дати отримання Продукції та проходження вхідного контролю на підприємстві Покупця.
Відповідно до п. 5.1.3 Договору, Постачальник зобов'язувався зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлену відповідно до правил, установлених п. 201.1, п.201.10 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 10.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення підписів печатками Сторін і діє до 31 жовтня 2019 р.
Додатком 1 до Договору є Специфікація №1, в якій сторонами погоджено, що Постачальник зобов'язувався здійснити поставку на загальну суму 15 558,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 598,00 грн): 1) конденсатор К52-9В-125В-4,7 мкф-20%, в кількості 30 шт.; 2) конденсатор К53-1АВ-32В-10мкф-10%, в кількості 20 шт.; 3) мікросхема 140УД6А, в кількості 20 шт.
На виконання умов Договору, ТОВ «Радіосфера» було здійснено поставку Продукції згідно видаткової накладної №РН-0000208 від 14.06.2019 на загальну суму 15 588,00грн.
Позивачем на підставі наданого Відповідачем рахунку на оплату №СФ-0000311 від14.06.2019 р. було здійснено оплату Продукції у сумі 15 558,00 грн, в т.ч. ПДВ 2598,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3935 від 30.07.2019.
ТОВ «Радіосфера» було виписано податкову накладну №19 від 14.06.2019 на суму 15 588,00 грн, в т.ч. ПДВ 2 598,00 грн.
Як вбачається з квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.06.2019 №9139301235, реєстрація податкової накладної №19 від 14.06.2019 була зупинена.
Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.01.2020, комісією ДПС прийнято Рішення №1440282/30687448 від 16.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 14.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
02.04.2021 за рішенням контролюючого органу ТОВ «РАДІОСФЕРА» було анульовано реєстрацію платника ПДВ згідно даних реєстру платників ПДВ.
Невиконання відповідачем обов'язку щодо складання та реєстрації податкової накладної, внаслідок чого позивачем втрачено право на податковий кредит в сумі 2598,00 грн, стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення збитків, за яким відкрито провадження у даній справі.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Між сторонами виникли господарські відносини на підставі договору № 348 від 24.05.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем дотримано умови договору в частині виконання зобов'язань щодо оплати отриманого товару на загальну суму 15588,00 грн, в тому числі ПДВ - 2598,00 грн.
Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За пунктами198.1, 198.2 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних справовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Тобто саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Відповідно, лише зареєстрована в ЄРПН накладна є підставою для формування податкового кредиту.
При цьому п.201.7. ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
З огляду на вищевказане, у відповідача існує обов'язок з реєстрації податкової накладної щодо здійсненої поставки товару у строк, визначений п.201.10. ст. 201 ПК України, за результатами здійсненої відповідачем поставки товарів позивачу та оформлення відповідної видаткової накладної.
Згідно з п.187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
У відповідності до вищевказаних положень ПК України, ураховуючи, що поставка товару позивачеві відбулась раніше за її оплату, відповідач зобов'язаний скласти та подати на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну датою відвантаження товару. Сума ПДВ, яку позивач сплатив відповідачу у складі оплати поставленого останнім товару, мала бути віднесена позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно зі встановленим податковим законодавством порядком.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзац пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Судом установлено, що відповідач у строки, встановлені Податковим кодексом України, надіслав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.06.2019 №19, реєстрацію якої було зупинено та запропоновано відповідачеві надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до квитанції від 16.01.2020 комісією ДПС прийнято Рішення №1440282/30687448 від 16.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 14.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
02.04.2021 за рішенням контролюючого органу ТОВ «РАДІОСФЕРА» було анульовано реєстрацію платника ПДВ згідно даних реєстру платників ПДВ.
За приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суд зазначає, що саме на Позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Протиправна бездіяльність Відповідача полягає в не виконанні вимог статті 201 Податкового кодексу України , що призвело до відмови у реєстрації податкової накладної № 19 від 14.06.2019 року. У зв'язку з цим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 2598,00 грн. Крім цього, відповідач не оскаржив рішення контролюючого органу у судовому порядку, що свідчить про згоду з висновками і визнання ним правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.
Причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача і збитками, тобто сумою, на яку могло бути зменшено податкове зобов'язання, є прямими збитками позивача, які з'явились внаслідок як первісного неподання всіх документів при здійсненні реєстрації податкової накладеної, так і наступної бездіяльності відповідача з їх виправлення і приведення до належного стану. Вина Відповідача полягає у порушенні податкових зобов'язань.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 січня 2022 року по справі № 910/3338/21, від 31 січня 2023 року по справі №904/72/22.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг. Тому, з огляду на положення ст.201 ПК, саме на ТОВ «Радіосфера» (як продавця за Договором) покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.
Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чинним податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).
Відповідачем всупереч вищевказаним положенням Закону не спростовано відсутність своєї вини у не реєстрації вищенаведеної податкової накладної.
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).
За таких підстав, суд виснує, що Позивачем доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки Позивачем доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених Відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними Позивачем збитками саме у розмірі 2598,00 грн, з вини Відповідача.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 2598,00 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Таким чином позов задовольняється судом в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судовий збір у розмірі 2422,40 грн відповідно до приписів ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІОСФЕРА» (69027, м. Запоріжжя, вул. Алапаєвська, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи 30687448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД «МОТОР» (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ківерцівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 08029701) збитки в розмірі 2598,00 грн (дві тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень 40 коп.).
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 29.10.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько