Рішення від 17.10.2025 по справі 905/691/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

РІШЕННЯ

іменем України

17.10.2025р. Справа №905/691/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Пелих Т.В.,

розглянувши справу за позовом Керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області, м. Слов'янськ, Донецька область,

в інтересах держави в особі позивача Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військової адміністрації, м. Краматорськ, Донецька область,

до відповідача 1 Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області, м.Святогірськ, Донецька область,

до відповідача 2 Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, м.Святогірськ, Донецька область,

за участю Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство», в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача,

за участю Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки,

представники:

від позивача - Бусел С.Ю. (в режимі відеоконференції),

прокурор Харківської обласної прокуратури - Кадацька Д.М. (в режимі відеоконференції),

від відповідача 1 - не з'явився,

від відповідача 2 - не з'явився,

від третіх осіб - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слов'янської окружної прокуратури Донецької області, м. Слов'янськ, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі позивача Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військової адміністрації, м. Краматорськ, Донецька область, до відповідача 1 Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області, м.Святогірськ, Донецька область, до відповідача 2 Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, м.Святогірськ, Донецька область, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Хід розгляду справи та процесуальні дії.

Ухвалою від 14.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу визначив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 01.08.2025 року; залучив до участі у справі Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» в якості в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. зобов'язав позивача надати суду письмові пояснення по суті спору, докази надіслання копії письмових пояснень та доданих документів прокурору та відповідачу надати до суду; встановив відповідачам 1, 2 строк для надання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 178 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали. Докази надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу надати до суду; третій особі у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду та сторонам письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою від 01.08.2025 суд відклав розгляд справи на 11.08.2025 року; викликав представника третьої особи та відповідачів 1, 2 в судове засідання в режимі відеоконференції; зобов'язав позивача (повторно) надати суду письмові пояснення по суті спору, докази надіслання копії письмових пояснень та доданих документів прокурору та відповідачу надати до суду. Відповідачам 1, 2 надати суду відзив на позовну заяву. Докази надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу надати до суду. Третій особі надати суду та сторонам письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 11.08.2025 суд встановив, що відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 07.04.2025 №108 Державне підприємство “Слов'янське лісове господарство» перебуває в стані припинення через реорганізацію шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Ухвалою від 11.08.2025 суд відклав розгляд справи на 25.08.2025; залучив до участі у справі Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в якості в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача; зобов'язав Керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області та позивача направити на адресу Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" копію позовної заяви з додатками; докази направлення надати суду; зобов'язав Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" надати суду та сторонам пояснення стосовно обставин, що викладені в позовній заяві.

22.08.2025 через систему "Електронний суд" від Слов'янської окружної прокуратури надійшла заява від 18.08.2025 про зміну предмета позову. В даній заяві прокурор фактично навів уточнення щодо найменування позивача.

Ухвалою від 25.08.2025 суд продовжив строк підготовчого засідання на тридцять днів; відклав розгляд справи на 12.09.2025.

Ухвалою суду від 12.09.2025 суд закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 24.09.2025 року.

Судове засідання 24.09.2025 не відбулося з причини оголошення на території м.Харків повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 24.09.2025 призначено розгляд справи №905/691/25 в судовому засіданні на 17.10.2025.

Доводи учасників процесу.

Позиція прокурора.

В обґрунтування заявлених вимог керівник прокуратури вказує на те, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №482-СГ від 24.01.2020 проведено державну інвентаризацію земель, та за результатами вимірювань та обстежень на території Хрестищенської сільської ради Слов'янського району Донецької області було сформовано 59 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 351,3623 га, до яких увійшла земельна ділянка площею 1,0256 га з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437. Разом з цим, земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 сформована за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, в результаті чого змінено її цільове призначення та внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

В силу положень ст. 19, 55, 84 ЗК України, ст. 5 ЛК України спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, площею 1.0256 га є земельною ділянкою лісового фонду, відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, передана у постійне користування ДП «Слов'янське лісове господарство».

У результаті проведеної 17.11.2020 державної реєстрації земельної ділянки, в порушення вимог ст. 5, 63 ЛК України, ст. 20, 55 ЗК України, землі лісового фонду сформовано як землі сільськогосподарського призначення чим створено перешкоди власнику в ефективному використанні вказаної ділянки за її дійсним цільовим призначенням.

Позиція позивача.

Позивач в заявах від 01.08.2025, від 24.09.2025 висловився про обгрунтованість позовних вимог, просив позов задовольнити. Повідомив, що земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 Головним управлінням у комунальну власність Святогірській територіальній громаді в рамках нових адміністративно-територіальних меж до 27.05.2021 не передавалась. Разом з тим, з 28.04.2021 набрав чинності Закон України № 1423-ІХ, згідно з яким розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певних категорій земель.

Зазначив, що згідно з матеріалами, доданими до позовної заяви, ВО «Укрдержліспроект» листом від 12.11.2024 № 04/1338-24 у відповідь на запит Слов'янської окружної прокуратури Донецької області надано фрагмент картографічних матеріалів з нанесеними межами кварталу 215 Маяцького лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» за матеріалами лісовпорядкування 2020 року та наданими кадастровими номерами, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 частково накладається на землі лісогосподарського призначення (квартал 215, виділ 11 та частково виділ 10). Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16 та від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17, відомості щодо розташування земель лісового фонду, надані ВО «Укрдержліспроект», як єдиним на території України суб'єктом, що виконує лісовпорядні роботи, є належними доказами, оскільки об'єднання володіє інформацією про лісовпорядкування. З огляду на викладене, надані прокурором докази підтверджують обставини накладання спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення державної власності.

Позиції відповідачів.

В заяві від 06.08.2025 начальник Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області повідомив, що відповідачі 1, 2 визнають позовні вимоги в повному обсязі, не мають заперечень або самостійних вимог щодо суті позову. Пояснив, що інвентаризацію земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, як ділянки сільськогосподарського призначення, проведено неправомірно, в результаті чого змінено її цільове призначення та внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Просив суд розгляд справи проводити за відсутності представника відповідачів.

Позиції третіх осіб.

Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» - третя особа 1, в поясненнях від 08.08.2025 №368 підтримало позовну заяву прокурора. Зазначило, що Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» своїми листами від 15.10.2024 № 01/15-425, від 22.01.2025 № 01/15-36, від 30.01.2025 № 01/15- 55 повідомляло, що на підставі рішення Донецької обласної ради від 06.09.2001 № 3/21-527 «Об изьятии и предоставлении земель лесного фонда и общего пользования сельскохозяйственніх предприятий в Александровском, Артемовском, Амвросиевском, Володарском, Константиновском, Марьинськом, Новоазовском, Славянском, Тельмановском, Шахтерском, Ясиноватском районах и Докучаевском, Харцизском, Краматорском городских советах», враховуючи рішення Хрестищенської сільської ради від 27.12.2000 № 23/18-240 «Про погодження вилучення та надання земель лісового фонду» затверджено проекти передачі земель лісового фонду загального користування сільськогосподарських підприємств, в тому числі, у Слов'янському районі та вилучено за межами населених пунктів Хрестищенської сільської ради і передано Слов'янському держлісгоспу землі лісового фонду, загальною площею 397,9 га. Відповідно до Планшету № 7 ВО «Укрдержліспроект» земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 накладається на землі лісогосподарського призначення квартал 215, виділ 11, частково виділ 10 Маяцького лісництва ДП «Слов'янське лісове господарство». Висловилось, що в силу положень ст. 19, 55, 84 ЗК України, ст. 5 ЛК України спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, площею 1,0256 га є земельною ділянкою лісового фонду, та з метою збереження земель лісового фонду, державна реєстрація земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, площею 1,0256 га, з цільовим призначенням « 16.00 Землі запасу», на території Святогірської міської територіальної громади, підлягає скасуванню у Державному земельному кадастрі.

Третя особа 2 - Державне підприємство «Ліси України» в письмових поясненнях від 11.09.2025 повідомило суд, що підтримує позов Слов'янської окружної прокуратури Донецької області та просило суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вилучення спірної земельної ділянки лісового фонду здійснено з численними суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства. Просило розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке.

Таким чином, порушення вимог земельного та лісового законодавства при вилученні із державної власності, зміні цільового призначення земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських цілей безумовно має значний суспільний інтерес.

У той же час, незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та їх подальше передання до комунальної власності, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Відповідно до Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення, їх подальша передача у комунальну власність для ведення, в тому числі, товарного сільськогосподарського виробництва грубо порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів. Поряд з цим, статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 28 "Про місцеві державні адміністрації" для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку створено Донецьку обласну військову адміністрацію.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених вказаним Законом.

Обласні військові адміністрації відповідно до частини 3 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" здійснюють на відповідній території, поряд із повноваженнями місцевих державних адміністрацій, повноваження із запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а районні, обласні військові адміністрації, утворені у зв'язку з нескликанням сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки, також здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок).

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 31 Лісового кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території, приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного значення.

У зв'язку з внесенням Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-ІХ від 28.04.2021 змін до Земельного кодексу України, відповідно до підпункту "а" пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України, у редакції з 27.05.2021, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. При цьому частина 1 статті 149 Земельного кодексу України у редакції з 27.05.2021 визначає, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Отже, органом уповноваженим здійснювати функції власника спірної земельної ділянки є Донецька обласна військова адміністрація - обласна державна адміністрація. Ураховуючи викладене, питання повернення державі незаконно вилученої земельної ділянки лісогосподарського призначення пов'язано із потребою в охороні і збереженні територій лісового фонду Донецької області та забезпеченням на загальнодержавному рівні екологічної безпеки України.

Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту органом державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військової адміністрації.

Так, пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а, отже, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом. "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Ліси - унікальне національне багатство України, стратегічний ресурс держави, екологічне і соціальне значення якого переважає суто економічне. Світовим співтовариством ліс визнаний найважливішим чинником у запобіганні кліматичних змін, покращенні екологічних умов життя людей, пом'якшенні негативної дії природних факторів. Таким чином, прокурор зауважує, що порушення вимог земельного та лісового законодавства при вилученні із державної власності, зміні цільового призначення земель лісогосподарського призначення для не лісогосподарських цілей безумовно має значний суспільний інтерес.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. З контексту викладеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб'єктів цивільних правовідносин.

Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та їх подальше передання до комунальної власності, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні. Відповідно до Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення, їх подальша передача у комунальну власність для ведення, в тому числі товарного сільськогосподарського виробництва грубо порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справ № 488/5027/14-ц, №488/6211/14-ц, № 183/1617/16, № 367/2022/15-ц у подібних правовідносинах дійшла висновку, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку фізичних чи юридичних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина 3 статті 13, частина 7 статті 41, статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт "а" частини 1 статті 91 Земельного кодексу України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України).

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи положення статті 1, частини першої статті 83, частини 1 статі 84, статті 122 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

У даному випадку порушення інтересів держави відбулося через порушення законодавства під час передачі земель лісогосподарського призначення у комунальну власність та полягає у вибутті із власності держави земельної ділянки державного лісового фонду всупереч встановленого законом порядку. Прийняття органами державної влади або місцевого самоврядування рішення про передачу земель державної власності лісогосподарського призначення у власність для інших цілей ніж визначені законом, позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) прав власника землі в тому обсязі який дозволяє її статус як землі відповідно державної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права користування на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України). Порушення вимог земельного та лісового законодавства при вилученні із державної власності земельної ділянки лісогосподарського призначення для нелісогосподарських цілей безумовно становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Щодо бездіяльності уповноваженого органу та додержання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" слід зазначити таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, на території Донецької області, повноваження щодо вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення здійснюються Донецької обласною державною адміністрацією. Вилучення з порушенням земельного законодавства земель лісового фонду, зміна їх цільового призначення та прийняття у комунальну власність, порушує права та інтереси держави в особі Донецької обласної державної адміністрації, яка позбавлена можливості використовувати чи розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Так, Слов'янською окружною прокуратурою Донецької області 25.04.2025 направлено запит за № 57-1388вих-25 до Донецької облдержадміністрації про надання інформації про вжиті заходи щодо відновлення порушених інтересів держави за вказаним фактом. На вказаний запит Донецька обласна військова адміністрація листом №0.3/24-2896/4-25 від 06.05.2025 повідомила, що заходи з метою відновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки у власність держави в судовому порядку не вживались.

Отже, вказаним уповноваженим органом своєчасних заходів щодо усунення перешкод у використанні власником земельної ділянки лісогосподарського призначення не вжито, що є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави.

Задля того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.08.2021 по справі № 923/833/20 щодо належного виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та оцінки бездіяльності органу зауважив, що суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер. Якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом. Верховний Суд зазначає, що за встановлених обставин щодо попереднього інформування про виявлені порушення та відповіді щодо обізнаності про порушення із зазначенням причин тривалого незвернення до суду, вимога про надання відповідному органу "розумного строку" для самості

Звернення керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області до суду з позовом, у даному випадку, є ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб'єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку вчинити дії щодо відновлення права користування державою земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

Отже, при наявності загрози інтересам держави та нездійсненні їх захисту органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі уповноваженого органу.

Суд приходить до висновку, що прокурором належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Фактичні обставини справи.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 482-СГ від 24.01.2020 «Про проведення державної інвентаризації земель» проведено державну інвентаризацію земель на території Донецької області загальною площею 51000,0000 га несформованих земельних ділянок державної власності та земельних ділянок державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, шляхом формування земельних ділянок для наповнення Державного земельного кадастру (т.1 а.с. 97).

В ході проведення зазначеної державної інвентаризації на території Хрестищенської сільської ради Слов'янського району Донецької області виконано топографо-геодезичні роботи та формування земельних ділянок, з урахуванням їх фактичного використання та меж суміжних (раніше сформованих) земельних ділянок, зареєстрованих в Державному земельному кадастрі, право користування якими посвідчено правовстановлюючими документами, нанесення земельних ділянок на картографічну основу.

Донецькою Регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на підставі вказаного наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про землеустрій», розроблена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, за межами населених пунктів) на території Хрестищенської сільської ради Слов'янського району Донецької області (далі - Технічна документація із землеустрою).

Технічною документацією визначено, що за результатами вимірювань та обстежень було сформовано 59 земельних ділянок загальною площею 351,3623 га на території Хрестищенської сільської ради Слов'янського району Донецької області, до яких, зокрема, увійшла земельна ділянка площею 1,0256 га з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 710-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області» затверджено територію Святогірської територіальної громади у складі населених пунктів сільських рад, що після об'єднання набули статусу Маяківського, Хрестищенського та Долинського старостинських округів та м. Святогірськ, що визначено адміністративним центром. До Хрестищенського старостівського округу входить с. Хрестище, с. Адамівка, с. Глибока Макатиха, с. Микільське.

Згідно висновку Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про розгляд документації із землеустрою №17483/82-20 від 13.11.2020 розбіжностей між інформацією, яка міститься у документах, що посвідчують право на земельні ділянки та матеріалах Державного земельного кадастру - не виявлено. Технічну документацію погоджено (т.2 а.с. 49).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.12.2020 № 335-ІЗ «Про затвердження документації із землеустрою», з урахуванням наказу від 12.01.2021 № 1-ІЗ «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.12.2020 № 335-ІЗ» затверджено вказану Технічну документацію із землеустрою (т.2 а.с. 54-55).

Листом № 10-5-0.2-3545/2-24 від 30.10.2024 ГУ управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомило Сло'янську окружну прокуратуру, що 17.11.2020 Відділом у Слов'янському районі Міськрайонного управління у Слов'янському районі та м. Слов'янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 площею 1,0256 та, державної власності, з цільовим призначенням: 16.00 Землі запасу, у тому числі за земельними угіддями 002.02 Пасовища, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області (колишня Хрестищенська сільська рада Слов'янського району Донецької області) (т. 1 а.с. 60).

Водночас, згідно з інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «Укрдержліспроект» (лист від 12.11.2024 № 04/1338-24) за матеріалами лісовпорядкування 2020 року та картографічними матеріалами земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 накладається на землі державного лісового фонду Маяцького лісництва ДП «Слов'янський лісгосп» (квартал № 215) (т.1 а.с. 62 оборот, 63).

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (лист від 31.01.2025 № 10-5-0.3-235/2-25) земельну ділянку з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 не передано у комунальну власність Святогірській територіальній громаді в рамках нових адміністративно-територіальних меж, до 27.05.2021. Однак, пунктом 58 Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України було доповнено пунктом 24, у зв'язку з чим, з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певних категорій земель (т.1 а.с. 80 оборот, 81).

Відповідно до інформації Святогірської міської військової адміністрації (листи від 29.04.2025 № 1175/01.01-13) земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 від Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на підставі акту приймання-передачі не приймалася. Святогірська міська рада не здійснювала державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку. Заходи щодо визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі вищевказаних земельних ділянок міською радою не вживались.

Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 408875602 від 21.01.2025, відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 не зареєстровано (т.1 а.с. 63 оборот).

Водночас, на підставі п. 58 розділу І Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» Перехідні положення ЗК України доповнено пунктом 24. Відповідно до пп. «а», «в», «е» пункту 24 Перехідних положень ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Таким чином, в ході проведення державної інвентаризації земель на території державного лісового фонду сформовано земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 площею 1,0256 га, що в подальшому, 27.05.2021, перейшла у комунальну власність Святогірської міської територіальної громади, в силу Закону.

Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» листами від 15.10.2024 № 01/15-425, від 22.01.2025 № 01/15-36, від 30.01.2025 № 01/15-55 (т.1 а.с. 39-42, 65-67, 83-87) повідомляло керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області, що на підставі рішення Донецької обласної ради від 06.09.2001 № 3/21-527 «Об изьятии и предоставлении земель лесного фонда и общего пользования сельскохозяйственніх предприятий в Александровском, Артемовском, Амвросиевском, Володарском, Константиновском, Марьинском, Новоазовском, Славянском, Тельмановском, Шахтерском, Ясиноватском районах и Докучаевском, Харцизском, Краматорском городских советах», враховуючи рішення Хрестищенської сільської ради від 27.12.2000 № 23/18-240 «Про погодження вилучення та надання земель лісового фонду» (т.1 а.с. 41, 42) затверджено проекти передачі земель лісового фонду загального користування сільськогосподарських підприємств, в тому числі, у Слов'янському районі та вилучено за межами населених пунктів Хрестищенської сільської ради і передано Слов'янському держлісгоспу землі лісового фонду, загальною площею 397,9 га.

На час виникнення спірних відносин, відповідно до частин 2, 9 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадилося за згодою землекористувачів, на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад, відповідно до їх повноважень.

За даними ДП «Слов'янське лісове господарство» при розгляді за матеріалами базового лісовпорядкування земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 площею 1,0256 перетинає межі земель державного лісового фонду Маяцького лісництва. Даних про уповноважених суб'єктів права власності в лісгоспі не має, погоджень про вилучення земельної ділянки лісгосп не надавав.

Згідно листа Кабінету Міністрів України від 14.05.2025 № 11809/0/2-25 рішення про вилучення із постійного користування ДП «Слов'янське лісове господарство» земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 не приймалися (т.1 а.с. 54).

Згідно листа НПП «Святі Гори» від 07.03.2025 № 129 земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 не належать НПП «Святі Гори» (т.1 а.с. 58).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 09.06.2025 №10-5-0.2-1933/2-25 межі земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 не перетинають межі об'єктів Державного земельного кадастру «обмеження у використанні земель» (т.1 а.с. 55 оборот, 56).

Як повідомляє Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» в листі від 15.10.2024 №01/15-425, та відповідно до Планшету № 7 ВО «Укрдержліспроект» земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 накладається на землі лісогосподарського призначення квартал 215, виділ 11, частково виділ 10 Маяцького лісництва ДП «Слов'янське лісове господарство» (т.1 а.с. 65, 65 оборот).

Відповідно до таксаційного опису земельних ділянок лісового фонду за стоном на 01.01.2021 лісопаркової частини лісів зелених зон Маяцького лісництва земельна ділянка, яка накладається на землі лісогосподарського призначення має наступні таксаційні характеристики: виділ 10 характеристика деревостанів: дуб звичайний ДЗ - вегетативного походження, сухостійний; селекційна оцінка: мінусове насадження; рекреаційна характеристика: закриті простори - деревостани горизонтальної зімкнутості, 3 клас естетичної оцінки, 3 клас пішохідної доступності, рекреаційна оцінка - середня, 3 клас стійкості, 1 стадія деградації. Склад насадження неоднорідний, насадження різновікові, повнота насадження нерівномірна. Виділ 11 біогалявина, рекреаційна характеристика: відкриті простори без дерев, 2 клас естетичної оцінки; клас бонітету - 2, тип лісу - Д2БКД (свіжа берестово-пакленова діброва).

Під час проведення базового лісовпорядкування у 2021 році перейменовано номер виділу 21 кварталу 215, що містяться у матеріалах базового лісовпорядкування 2005 року. За матеріалами базового лісовпорядкування 2021 року вказаний виділ 21 кварталу 215 зазначено за номером 11 кварталу 215. Аналогічно виділ 9 кварталу 215 (за матеріалами лісовпорядкування 2005 року) став виділом 10 кварталу 215 (за матеріалами лісовпорядкування 2021 року).

Накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення підтверджується також матеріалами космічного знімання за період з 2010 по 2024 роки, що надані Національним центром управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України до листа № 4023-5-13.04-2024 від 11.11.2024 (т.1 а.с. 69-72).

Також, відповідно до відомостей з веб-сайту «Відкриті дані земельного кадастру України» за посиланням у мережі Інтернет https://kadastr.live/, даних Державного земельного кадастру встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, площею 1.0256 га сільськогосподарського призначення земель запасу державної форми власності розміщені на території, що вкрита лісовими насадженнями. Наявне перетинання меж території лісового масиву вказаною площею земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Отже, на момент проведення інвентаризації, земельна ділянка, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, перебувала в постійному користуванні третьої особи. Право постійного користування підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, який включає таксаційний опис лісових насаджень, План лісонасаджень Маяцького лісництва ДП «Слов'янське лісове господарство», що надані Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням (лист від 12.11.2024 № 04/1338-24) та ДП «Слов'янське лісове господарство» (лист від 15.10.2024 № 01/15-425).

Як вказує прокурор, інвентаризацію вказаної земельної ділянки, як ділянки сільськогосподарського призначення, проведено неправомірно, в результаті чого змінено її цільове призначення та внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Як наслідок, перехід земельної ділянки у комунальну власність здійснено незаконно, з огляду на те, що остання не відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 сформована в результаті інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користування ДП «Слов'янське лісове господарство» та використовуються для ведення лісового господарства.

Таким чином, у результаті державної реєстрації земельної ділянки, в порушення вимог ст. 5, 63 ЛК України, ст. 20, 55 ЗК України, землі лісового фонду сформовано як землі сільськогосподарського призначення створено перешкоди власнику в ефективному використанні вказаної ділянки за її дійсним цільовим призначенням, у зв'язку з чим керівник Слов'янської окружної прокуратури Донецької області звернувся до суду з даним позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісогосподарського призначення шляхом скасування вчиненої 17.11.2020 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, площею 1,0256 га.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Джерела права, акти їх застосування.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для скасування вчиненої 17.11.2020 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, площею 1,0256 га.

Положеннями ч. 1 ст. 19 ЗК України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі лісогосподарського призначення.

Згідно з нормами ст. 55, 57 ЗК України, до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

За положеннями ст. 1, 5 ЛК України, ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Враховуючи вказані положення законодавства, віднесення земель до категорії лісогосподарського призначення пов'язане з фактом розташування на них лісу або використання їх для ведення лісового господарства, зокрема, державними спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами.

За статтями 45-48 ЛК України, на всій території України є обов'язковим лісовпорядкування, яке ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Лісовпорядкування, зокрема, передбачає виконання відповідних топографогеодезичних робіт і спеціального картографування лісів, складання проєктів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням.

Таким чином, лісовпорядкування проводиться на землях лісогосподарського призначення, відомості про якісні та кількісні характеристики яких містяться у відповідних проектах та планово-картографічних матеріалах до них.

Згідно п. 5 Розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

При цьому правова позиція, згідно з якою планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами наявності права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та віднесення земель до категорії лісогосподарського призначення, неодноразово висловлена судами, а саме у постановах Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 6-196цс15, від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 21.01.2015 у справі № 6-224цс 14, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14, постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15, від 21.02.2018 у справі № 488/5476/14, від 04.09.2019 у справі № 185/3252/14, від 16.08.2023 у справі № 676/4200/21.

Частинами 1, 2 ст. 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі, зокрема, Кабінету Міністрів України, обласних, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", п. п. 3, 4, 7 Прикінцевих та Перехідних положень якого визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються: г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками та вирішено питання щодо розмежування земель державної та комунальної власності.

Зокрема, пунктом 24 розділу X Перехідних положень ЗК України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Таким чином, землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів, що використовуються державними лісогосподарськими підприємствами на праві постійного користування; лісогосподарського призначення, залишаються у власності держави.

Судом встановлено, що на підставі рішення Донецької обласної ради від 06.09.2001 № 3/21-527 «Об изьятии и предоставлении земель лесного фонда и общего пользования сельскохозяйственніх предприятий в Александровском, Артемовском, Амвросиевском, Володарском, Константиновском, Марьинском, Новоазовском, Славянском, Тельмановском, Шахтерском, Ясиноватском районах и Докучаевском, Харцизском, Краматорском городских советах», враховуючи рішення Хрестищенської сільської ради від 27.12.2000 № 23/18-240 «Про погодження вилучення та надання земель лісового фонду» затверджено проекти передачі земель лісового фонду загального користування сільськогосподарських підприємств, в тому числі, у Слов'янському районі та вилучено за межами населених пунктів Хрестищенської сільської ради і передано Слов'янському держлісгоспу землі лісового фонду, загальною площею 397,9 га.

Відповідно до Планшету № 7 ВО «Укрдержліспроект» земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 накладається на землі лісогосподарського призначення квартал 215, виділ 11, частково виділ 10 Маяцького лісництва ДП «Слов'янське лісове господарство». Відповідно до таксаційного опису земельних ділянок лісового фонду за станом на 01.01.2021 лісопаркової частини лісів зелених зон Маяцького лісництва земельна ділянка, яка накладається на землі лісогосподарського призначення має наступні таксаційні характеристики: виділ 10 характеристика деревостанів: дуб звичайний ДЗ - вегетативного походження, сухостійний; селекційна оцінка: мінусове насадження; рекреаційна характеристика: закриті простори - деревостани горизонтальної зімкнутості, 3 клас естетичної оцінки, 3 клас пішохідної доступності, рекреаційна оцінка - середня, 3 клас стійкості, 1 стадія деградації. Склад насадження неоднорідний, насадження різновікові, повнота насадження нерівномірна. Виділ 11 біогалявина, рекреаційна характеристика: відкриті простори без дерев, 2 клас естетичної оцінки; клас бонітету - 2, тип лісу - Д2БКД (свіжа берестово-пакленова діброва).

В листі від 14.05.2025 № 11809/0/2-25 Кабінет Міністрів України повідомив, що рішення про вилучення із постійного користування ДП «Слов'янське лісове господарство» земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 не приймалися.

Водночас, судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 482-СГ від 24.01.2020 «Про проведення державної інвентаризації земель» проведено державну інвентаризацію земель на території Донецької області загальною площею 51000,0000 га несформованих земельних ділянок державної власності та земельних ділянок державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, шляхом формування земельних ділянок для наповнення Державного земельного кадастру.

Як було встановлено судом, Донецькою Регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 482-СГ від 24.01.2020 розроблена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, та технічною документацією визначено, що за результатами вимірювань та обстежень було сформовано 59 земельних ділянок загальною площею 351,3623 га на території Хрестищенської сільської ради Слов'янського району Донецької області, зокрема, земельна ділянка площею 1,0256 га з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437.

Як зазначалось, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.12.2020 № 335-ІЗ «Про затвердження документації із землеустрою», з урахуванням наказу від 12.01.2021 № 1-ІЗ «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.12.2020 № 335-ІЗ» затверджено вказану Технічну документацію із землеустрою, та 17.11.2020 Відділом у Слов'янському районі Міськрайонного управління у Слов'янському районі та м. Слов'янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 площею 1,0256 та, державної власності, з цільовим призначенням: 16.00 землі запасу.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗК України, земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

За ст. 1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок (ст. 50 Закону України "Про землеустрій").

За положеннями ч. ч. 2, 7 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Такі вимоги містяться у ст. 57 ЛК України, згідно з якими, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Положеннями ч. ч. 1, 5 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною 2 ст. 117 ЗК України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.

Згідно з ч. ч. 4, 5, 8 ст. 122 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (п. п. "а", "б" ч. 1 ст. 141 ЗК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЗК України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

За приписами ч. ч. 2, 6, 9 ст. 149 ЗК України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених ч. ч. 5, 9 цієї статті.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку (п. 10 ст. 149 ЗК України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин, припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, державної власності, що перебувають у постійному користуванні спеціалізованого лісогосподарського підприємства може відбуватися, зокрема, по перше - у разі добровільної відмови землекористувача за його заявою до власника земельної ділянки, по-друге - земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення (ліси), які перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, за їх згодою або у судовому порядку, могли вилучатися для суспільних і інших потреб лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Також Кабінетом Міністрів України погоджується зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Разом з тим, Законом України від 28.04.2020 № 1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", що набрав законної сили 27.05.2021, ч. 8 ст. 122 та ст. 149 ЗК України викладено у нових редакціях, за змістом яких у Кабінету Міністрів України нині немає повноважень щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення. Такі землі вилучаються за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

На даний час розпорядником земель лісогосподарського призначення державної власності, в тому числі і щодо вилучення земель такої категорії, є Донецька обласна державна (військова) адміністрація.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ст. 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Як встановлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, площею 1,0256 га накладаються на землі лісогосподарського призначення квартал 215, виділ 11, частково виділ 10 Маяцького лісництва ДП «Слов'янське лісове господарство».

ДП «Слов'янське лісове господарство» добровільно не відмовлялося від права постійного користування землями лісогосподарського призначення, за рахунок яких сформовано земельну ділянку з кадастровими номерами 1424282400:01:000:0437, а також не надавало згоди на її вилучення з постійного користування державного підприємства. Вказане також свідчить про відсутністю будь-яких прийнятих уповноваженим органом рішень щодо зміни її цільового призначення та вилучення.

Таким чином, спірна земельна ділянка з постійного користування ДП «Слов'янське лісове господарство» у встановленому законом порядку уповноваженим органом не вилучалась та зміна цільового призначення щодо неї не здійснювалась.

У силу вимог ч. 4 ст. 122 ЗК України, Держгеокадастр України та його територіальні органи мають повноваження на розпорядження виключно земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Як свідчать викладені вище обставини, які підтверджені відповідними доказами, визначені технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Хрестищенської сільської ради Слов'янського району Донецької області земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437 сформована за рахунок земель лісогосподарського призначення (ліс), державної власності, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства.

Однак, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.12.2020 № 335-ІЗ «Про затвердження документації із землеустрою», з урахуванням наказу від 12.01.2021 № 1-ІЗ «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.12.2020 № 335-ІЗ» затверджено вказану Технічну документацію із землеустрою, та на її підставі до Державного земельного кадастру внесені відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, як землі сільськогосподарського призначення (державна реєстрація - 17.11.2020).

Загальні способи захисту порушених прав та інтересів судом визначені у ст. 16 ЦК України. Зокрема, до таких способів належать: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 25.01.2022 у справі №143/591/20).

Крім того спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 висловлено правовий висновок, згідно з яким визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння.

У випадку, коли обставини справи безумовно вказують на неможливість виникнення у громадянина або юридичної особи права власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення, зокрема тоді, коли вона перебуває в постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та воля на її відчуження державою в особі уповноважених органів не виявляється, способом захисту, що відповідає суті порушеного права держави, є подання негаторного позову.

У вказаній категорії справ відновлення порушеного права має бути забезпечено не шляхом витребування спірної земельної ділянки на підставі ст. 387 ЦК України, а на підставі ст. 391 цього Кодексу та ч. 2 ст. 152 ЗК України шляхом пред'явлення позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні й повернення земельної ділянки.

Верховним Судом у постанові від 15.11.2023 у справі № 911/351/22 (за позовом прокурора про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права комунальної власності та повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення) вказано: "Оскільки уповноважений орган державної виконавчої влади не прийняв рішення про вилучення спірної земельної ділянки та передачу її у комунальну власність і право постійного користувача та дійсного володільця земельною ділянкою у законний спосіб не припинено, то колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що право комунальної власності на спірну ділянку у відповідача не виникло. Звідси ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельної ділянки у власність держави в особі КОДА, є негаторний позов, тоді як вимоги про визнання недійсними Наказу та Рішення Сільради не є ефективними способами захисту у спірних правовідносинах і їх задоволення не призведе до поновлення порушених прав позивача".

Слід зазначити, що предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Наразі право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі.

Наявність зазначеної державної реєстрації права створює перешкоди державі в особі Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військової адміністрації в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають із дня такої реєстрації.

Зважаючи на викладене, належним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є звернення до суду з відповідним негаторним позовом.

Слід звернути увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, які були сформовані за результатами дослідження обставин накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення (державної власності) і землі житлової та громадської забудови (комунальної власності). Верховний Суд зазначив, що зайняття земельних ділянок, зокрема шляхом часткового накладення, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо Документ сформований в системі не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, за загальним правилом, цивільні права, зокрема право власності, виникають із правомірних, а не протиправних дій.

Враховуючи, що уповноваженим органом не приймалось рішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та про її вилучення із постійного користування ДП «Слов'янське лісове господарство», право власності держави на цю землю не припинилося.

Отже, зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням вимог ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовні вимоги слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

За положеннями ст. 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законого володіння.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України).

Як зазначалось, відповідно до витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 1424282400:01:000:0437, площа 1,0256 га, категорія земель - "землі сільськогосподарського призначення", цільове призначення - 16.00.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Частиною 6 ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно абз.4 ч.10 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Враховуючи, що землі лісогосподарського призначення всупереч вимогам земельного законодавства сформовані як об'єкти цивільних прав саме як землі сільськогосподарського призначення, то задля поновлення порушених прав держави та усунення перешкод у користуванні, розпорядженні ними необхідно скасувати їх державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи доведення прокурором своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1 статтею 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовною заявою прокурор сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн згідно з платіжною інструкцію № 1192 від 26.06.2025.

Враховуючи визнання відповідачами позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення прокуратурі з державного бюджету 50% судового збору, що становить 1211,20 грн, решта покладається на відповідачів.

Керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76, 80, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі позивача Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військової адміністрації, до відповідача 1 Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області, до відповідача 2 Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, за участю Державного підприємства "Слов'янське лісове господарство" в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, за участю Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державної власності лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, - задовольнити.

Усунути перешкоди власнику - державі, в особі Донецької обласної державної адміністрації, обласної військової адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 00022473), у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, на території Маяцького лісництва Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство», шляхом скасування вчиненої 17.11.2020 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1424282400:01:000:0437, площею 1,0256 га.

Стягнути з Святогірської міської міська ради Краматорського району Донецької області (84130, Донецька область, Краматорський район, м.Святогірськ, вул.Володимира Сосюри, б.8; код ЄДРПОУ 04053001) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Університетська, будинок 6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р № UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО - 820172, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.

Стягнути з Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (84130, Донецька область, Краматорський район, м.Святогірськ, вул. Мазепи Івана, б.54, приміщення 1; код ЄДРПОУ 44810138) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Університетська, будинок 6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р № UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО - 820172, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Університетська, будинок 6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р № UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО - 820172, отримувач - Донецька обласна прокуратура) судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцію № 1192 від 26.06.2025.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 17.10.2025 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2025.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз

Попередній документ

131354923

Наступний документ

131354925

Інформація про рішення:

№ рішення:	131354924
№ справи:	905/691/25
Дата рішення:	17.10.2025
Дата публікації:	30.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Донецької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (17.10.2025)
Дата надходження:	07.07.2025
Предмет позову:	Про спонукання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

01.08.2025 14:00	Господарський суд Донецької області
11.08.2025 13:00	Господарський суд Донецької області
25.08.2025 12:30	Господарський суд Донецької області
12.09.2025 12:30	Господарський суд Донецької області
24.09.2025 13:30	Господарський суд Донецької області
17.10.2025 14:00	Господарський суд Донецької області