вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4609/25
За позовом: Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, м. Чернігів
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія», м. Павлоград
Про: стягнення 13 813,32 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Тенегія» (відповідач) про стягнення 13 813,32 грн. ( в т.ч.: 11 160,00грн. - заборгованість, 1 955,60грн. - пеня та 697,72 грн. - інфляційні втрати) заборгованості за договором № СК4/410 від 14.12.23 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов цього договору в частині повної та своєчасної поставки продукції.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.25р. відкрите провадження у справі № 904/4609/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ТОВ «Тенегія» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 27.08.25р. копії ухвали суду в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі «Електронний суд ЄСІТС».
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
14.12.23р. між ТОВ «Тенегія» (постачальник) та Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області (покупець) укладено договір поставки № СК4/410, відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2., 1.3. та 1.4. якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товар, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар, згідно ДК 021:2015 «09130000-9 - Нафта і дистиляти» (бензин А92, дизпаливо для забезпечення роботи генераторів на період відключення електроенергії). Найменування товару: бензин А92, дизпаливо. Одиниця вимірювання: літр. Кількість: 840 літрів (згідно накладних на товар); 380 літрів - дизпаливо, 460 літрів - бензин А92. Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. ціна дизпалива становить 47,50 грн. з ПДВ; ціна бензину А92 становить 46,50 грн. з ПДВ. Загальна сума договору становить 39 440 ,00 грн. , у тому числі ПДВ. Пунктом 4.4. передбачено, що постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікації підпису, номенклатури та кількості ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та при наявності в нього паспорту. Згідно з пунктами 4.1., 4.2. оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника впродовж 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки товару відповідно до рахунку-фактури та на підставі накладної на товар. Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на реквізити постачальника. Відповідно до пункту 1.5. відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
На виконання умов договору згідно з видатковою накладною № 0004/0000176 від 14.12.23р. ТОВ «Тенегія» передало УДМС у Чернігівській області скретч-картки мережі автозаправних станцій «Авіас» на дизельне паливо на 380 літрів загальною вартістю 18 050,00 грн. з ПДВ та на бензин А-92 на 460 літрів загальною вартістю 21 390,00 грн. з ПДВ, загалом на суму 39 440,00 грн. з ПДВ. Позивач на виконання умов договору сплатив на користь відповідача 39 440,00 грн. на підставі п/і № 6507 від 20.12.23р. Позивач зазначає, що станом на цей час відповідачем не поставлено позивачу палива на суму 11 160,00 грн.
Згідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи, що відповідач товар не поставив, беручи до уваги звернення позивача до суду з даним позовом, який одночасно вважається вимогою про повернення попередньої оплати, строк повернення попередньої оплати є таким, що настав.
Доказів повернення попередньої оплати відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором в розмірі 11 160,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.7.2 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня у розмірі 1 955,60 грн. та 697,72 грн. - інфляційних втрат. Перевіривши розрахунок цих позовних вимог, суд не знайшов в ньому помилок, тому ці вимоги також підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» (51400, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99; код ЄДРПОУ 44604267) на користь позивача - Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (14013, м. Чернігів, вул.. Шевченка, 51а ; код ЄДРПОУ 37804450) : 11 160,00грн. - заборгованості, 1 955,60грн. - пені та 697,72 грн. - інфляційних втрат та 2 422,40 грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 29.10.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.