вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/750/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В., при секретарі Іванець В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ", вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5, літ. А, оф. 320, м. Київ, 03186, код - 39568531
до: Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс", вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 107А, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 32505648
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хмільницької міської ради, вул. Столярчука, буд. 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000
про стягнення 375 865,92 грн
за участю представників:
позивача: Симбірцев Євген Вікторович
відповідача та третьої особи: не з'явились
05.06.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 05.06.2025 року) (вх.канц. № 801/25 від 05.06.2025 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" до Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" про стягнення 375 865,92 грн заборгованості, з яких 329 944,78 грн основного боргу, 11 679,20 грн інфляційних втрат, 31 096,17 грн пені та 3 145,77 грн 3% річних за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 1902/2 від 19.02.2024 року.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року відкрито провадження у справі № 902/750/25 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з розгляду справи по суті.
21.07.2025 року до суду від представника Хмільницької міської ради надійшла заява (б/н від 21.07.2025 року) (вх.канц. № 01-34/7633/25), про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
У судовому засіданні 07.08.2025 року постановлено протокольну ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 04.09.2025 року.
01.10.2025 року по справі № 902/750/25 прийнято рішення відповідно до якого позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" 329 944,78 грн - основного боргу за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 1902/2 від 19.02.2024 року, 9 991,34 грн - інфляційних втрат, 2 522,04 грн - 3% річних, 7 617,66 грн - пені
Відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" в частині вимог про стягнення з Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" 1687,86 грн інфляційних втрат, 623,73 грн 3% річних, 23478,51 грн пені. Також, призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 21.10.2025 року.
Встановлено сторонам п'ятиденний строк, з дати отримання вступної та резолютивної частини рішення, подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
07.10.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 06.10.2025 року) (вх.канц. № 01-34/10760/25) про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 48 000,00 грн витрат понесених на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні 21.10.2025 року прийняв участь представник позивача. Представник відповідача та третьої особи правом участі в судовому засіданні не скористались.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Представником позивача у позовній заяві (б/н від 05.06.2025 року) (вх. № 801/25 від 05.06.2025 року) зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат, який складається з 4 511,00 грн судового збору та 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (т. 1, а.с. 1-4).
У заяві (б/н від 06.10.2025 року) (вх.канц. № 01-34/10760/25) позивач просить суд стягнути з відповідача 48 000,00 грн витрат понесених на професійну правничу допомогу (т. 1, а.с. 118-120).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи 05.05.2025 року між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (Клієнт) укладено договір № 05-05/2025 про надання правової допомоги (т. 1, а.с. 124).
Відповідно п. 1 Договору Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов'язання надавати необхідні послуги з правової допомоги - захисту прав та обов'язків у формі надання правової допомоги та представництво інтересів Клієнта щодо стягнення з контрагента (боржника) - Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" в судовому порядку заборгованості.
За надання правової допомоги за цим Договором Клієнт сплачує Адвокатському бюро суму адвокатського гонорару у розмірі 40 000,00 грн за рішення кожної інстанції, прийняте на користь Клієнта, в строк протягом 10 календарних днів з дня підписання актів прийняття виконаних послуг 9п. 5.1 Договору).
Крім гонорару Клієнт сплачує Адвокатському бюро участь адвоката у кожному судовому засіданні (в незалежності від того чи було за результатами такого засідання прийнято судове рішення) по 2 000,00 грн (п. 5.2 Договору).
02.09.2025 року між сторонами підписано акт прийому-передачі до договору про надання правової допомоги № 05-05/2025 від 05.05.2025 року (т. 1, а.с. 123), за змістом якого Адвокатським бюро надано, а Клієнтом прийнято наступну правничу допомогу:
- здійснено аналіз правовідносин ТОВ "ЕНЕРГУМ" з Комунальним підприємство "Хмільниккомунсервіс";
- зібрано первинну документацію, якою підтверджується наявність заборгованості;
- проведено аналіз актуальної судової практики в аналогічних спорах зокрема щодо стягнення заборгованості;
- обговорено перспективи стягнення заборгованості в судовому порядку та узгоджено правову позицію з Клієнтом;
- складання та подання позовної заяви;
- подання клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції;
- аналіз клопотання відповідача про долучення доказів, ознайомлення з листом АТ "Вінницяобленерго" від 16.07.2025 року №06.78-12015;
- подання суду додаткових пояснень з урахуванням інформації, викладеної у листі АТ "Вінницяобленерго" від 16.07.2025року №06.78-1201;
- аналіз клопотання про залучення до справи третьої особи без самостійних вимог.
Крім послуг визначених вище, Адвокатським бюро відповідно до п. 5.2. Договору представлено інтереси Клієнта у судових засіданнях у справі № 902/750/25 в кількості 4 засідання (27.07.2025 р., 07.08.2025 р., 04.09.2025 р. та 01.10.2025 р.), що складає 8 000 грн. (по 2 000 грн. за кожне судове засідання) (п. 2 Акта).
Підписанням цього Акту Клієнт підтверджує факт належного отримання послуг згідно Договору про надання правничої допомоги № 05-05/2025 від 05.05.2025 року та відсутність претензій до Адвокатського бюро, стосовно обсягу та якості послуг, вказаних у цьому акті (п. 3 Акта).
Загальна вартість адвокатських послуг за представництво інтересів Клієнта у справі № 902/750/25 становить 48 000,00 грн (п. 4 Акта).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
На підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем долучено до справи Договір про надання правової допомоги № 05-05/2025 від 05.05.2025 року, Акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги від 02.09.2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Симбірцева Є.В. серії КС № 6171/10 від 30.08.2017 року.
Верховний Суд прийшов до висновку, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено» (Правова позиція Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах КГС ВС від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж, у Постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 Додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Суд зазначає, що розмір вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на 8 000,00 грн (20%) перевищує орієнтовний розрахунок цих витрат, визначений у позовній заяві, що надає суду достатнє право для зменшення розміру понесених витрат, на підставі ч. 6 ст. 129 ГПК України.
Крім того, позивачем не підтверджено збирання доказів безпосередньо адвокатом; у позові відсутні посилання на правові висновки Верховного Суду.
Однак, дані види правничої допомоги включені до Акту прийому-передачі від 02.09.2025 року.
Складність справи не може визначатися виключно ціною позову. Відзив відповідачем не поданий, тому визначення вартості правничої допомоги в сумі, яка перевищує 10% ціни позову є надмірним.
Також, суд зазначає, що долучений до заяви про ухвалення додаткового рішення договір про надання правової допомоги від 05.05.2025 року (т. 1 а.с. 124, 125), не містить підписів та печаток сторін, що не доводить узгодження сторонами усіх істотних умов договору, саме на момент його укладення.
Водночас, представник позивача дійсно приймав участь у чотирьох судових засіданнях, вартість правничої допомоги за таку участь є розумною.
Суд вважає, що зазначене у своїй сукупності є підставою для зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу до 28 000,00 грн, з розрахнку 8 000,00 грн за представництво інтересів у судових засіданнях та 20 000,00 грн - за надання правничої допомоги в обсязі підготовки позовної заяви та процесуальних документів, пов'язаних із судовим розглядом.
Таким чином, 20 000,00 грн є надмірним розміром судових витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.10.2025 року позов задоволено частково, визначено неправомірним нарахування пені в сумі 5 703,19 грн, 1687,86 грн інфляційних втрат, 623,73 грн - 3% річних.
Зменшення судом штрафних санкцій не впливає на розподіл судових витрат.
Тому, витрати на професійну правничу допомогу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам (без урахування зменшеної за ініціативою суду пені) в сумі 27 402,88 грн.
Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 597,12 грн (597,12 грн (пропорційно відмові у задоволенні позову) + 20 000,00 грн (надмірно заявлених) слід залишити за позивачем.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 4 510,39 грн.
Як вбачається з позовної заяви позивачем, згідно платіжної інструкції № 2355 від 09.05.2025 року, сплачено судовий збір в сумі 4 511,00 грн (т. 1, а.с. 18)
Сума надмірно сплаченого судового збору становить 0,61 грн та може бути повернута позивачу та підставі поданого клопотання.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, визначення судом неправомірного нарахування пені в сумі 5 703,19 грн, 1 687,86 грн інфляційних втрат та 623,73 грн - 3% річних, судові витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 4 414,20 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 96,19 грн слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232-238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Стягнути з Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" (вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 107А, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 32505648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5, літ. А, оф. 320, м. Київ, 03186, код - 39568531) 4 414,20 грн - судових витрат зі сплати судового збору та 27 402,88 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 96,19 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 597,12 грн - залишити за позивачем.
3. Видати наказ після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.
4. Копію додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - info@energum.net, psf-52@ukr.net, третій особі - rada@ekhmilnyk.gov.ua.
Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст додаткового судового рішення складено 28.10.2025 року.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5, літ. А, оф. 320, м. Київ, 03186)
3 - відповідачу (вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 107А, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
4 - третій особі (вул. Столярчука, буд. 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)