вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"29" жовтня 2025 р. Справа№ 910/15492/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу понесених в суді апеляційної інстанції
за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025, повний текст якого складено та підписано 18.03.2025
у справі № 910/15492/24 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов'язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 28 219,20 грн,
Рух справи
16.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 28 219,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з позицією Верховного Суду у справах №915/305/22, а також №915/5/23 у Залізниці були відсутні правові підстави для нарахування Товариству збору за зберігання вантажів при накопиченні маршрутного поїзда, а тому кошти у розмірі 28 219,20 грн набуті Залізницею без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). Списання Залізницею з особового рахунку Товариства грошових коштів у сумі 28 219,20 грн, як збору за зберігання вантажу відбулось у зв'язку з Договором про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, однак не на його виконання, а поза межами домовленостей, передбачених вказаним правочином. При цьому інших способів повернення коштів закон та Договір не передбачають.
Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що всі пам'ятки та акти загальної форми підписані без зауважень повноважним представником позивача Якубовським В.П., на якого видано доручення №10-М від 01.01.2023. Плата за зберігання вантажів на місцях загального користування станції відповідачем позивачу була нарахована відповідно до п. пункту 9 Розділу 7 Правил перевезення вантажів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 позов задоволено повністю. Зобов'язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 28 219,20 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" 2 422,40 грн судового збору.
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Провести новий розподіл судових витрат.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Щодо заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції
23.05.2025 позивач подав заяву про стягнення 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, пов'язаних зі складанням та поданням відзиву на апеляційну скаргу.
До цієї заяви долучено такі докази:
- копію Акта виконаних робіт (наданих послуг) №17-01/536 від 21.05.2025;
- копію рахунку на оплату №17-01/536 від 21.05.2025;
- копію платіжної інструкції №9356 від 21.05.2025 на суму 2500,00 грн.
Після прийняття постанови суду, позивач подав заяву про понесення ним додаткових витрат, пов'язаних у зв'язку з призначенням справи до розгляду, що складають 2000,00 грн за участь у судовому засіданні.
До цієї заяви долучено наступні докази:
- копію Акта виконаних робіт (наданих послуг) від 15.10.2025;
- копію рахунку на оплату №17-01/632 від 15.10.2025;
- копію платіжної інструкції №10147 від 16.10.2025 на суму 2000,00 грн.
Отже, загальна сума несених позивачем витрат складає 4 500,00 грн, з яких 2500,00 грн - за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу та 2000,00 грн - за участь у судовому засіданні.
Заперечення відповідача
Відповідач подав письмові заперечення щодо витрат на правничу допомогу, в яких просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в даній справі у суді апеляційної інстанції до співмірності із складністю справи, затраченим часом, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Зокрема, відповідач зазначив, що:
- заявлені позивачем витрати на оплату правничої допомоги при розгляді даної справи підлягають зменшенню в разі їх стягнення судом;
- у справі відсутні будь які докази, що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, співмірність суми таких витрат із затраченим адвокатом часом на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, зважаючи що на розгляді Північного апеляційного господарського суду протягом 2025 знаходилася значна кількість однотипних з даною справ.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про призначення заяви позивача про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу понесених в суді апеляційної інстанції у справі № 910/15492/24 до розгляду без повідомлення учасників справи, про що постановлено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025.
Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови
Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції
Як вже було зазначено, відповідач просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн, на підтвердження чого позивачем долучено:
- копію Акта виконаних робіт (наданих послуг) №17-01/536 від 21.05.2025;
- копію Акта виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 15.10.2025;
- копію рахунку на оплату №17-01/536 від 21.05.2025;
- копію рахунку на оплату №17-01/632 від 15.10.2025;
- копію платіжної інструкції №9356 від 21.05.2025 на суму 2500,00 грн.
- копію платіжної інструкції №10147 від 16.10.2025 на суму 2000,00 грн.
За результатами дослідження цих доказів колегією суддів встановлено наступне.
04.01.2021 між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Право, бізнес і фінанси» (Об'єднання) укладено Договір про надання правової допомоги №17-01, за змістом якого Об'єднання зобов'язується надати послуги Клієнту правову допомогу, а Клієнт зобов'язується прийняти послуги згідно акту виконаних робіт.
В п. 4.1. Договору сторони домовились, що отримання винагороди за надання правової допомоги відбувається у формі винагороди.
07.07.2021 до Додаткової угоди №1 внесено зміни до вищевказаного Договору шляхом викладення його в новій редакції.
Відповідно до п. 4.3 Договору про надання правової допомоги № 17-01 від 04.01.2021 в редакції від 07.07.2021 вартість однієї години роботи Адвоката становить 1 000,00 гривень.
Згідно з п. 4.4 Договору вартість представництва інтересів Клієнта у суді, який територіально розташований у межах міста Києва, становить 2 000,00 грн за одне судове засідання.
Згідно Акта виконаних робіт (наданих послуг) № 17-01/536 від 21.05.2025 вартість послуг склала 2 500,00 грн, за складання відзиву на апеляційну скаргу (2,5 години).
Тобто, загальна вартість робіт за вказаними Актами складає 4 500,00 грн.
Акти підписано сторонами без претензій і зауважень.
На підтвердження оплати адвокатських послуг заявником додано копії Платіжних інструкцій №9356 від 21.05.2025 на суму 2500,00 грн та №10147 від 16.10.2025 на суму 2000,00 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви
Враховуючи вищевикладене, судова колегія враховує, що відповідно до договору про надання правничої допомоги, сума зазначених витрат визначена сторонами у фіксованій формі, як гонорар.
Згідно матеріалів справи, відповідач оскаржив судове рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції залишив без задоволення.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції адвокатом позивача подано до суду відзив на апеляційну скаргу. Крім того, представник відповідача був присутній у судовому засіданні 15.10.2025, що підтверджується протоколом судового засідання.
Як вже було зазначено, відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що у справі відсутні будь які докази, що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, співмірність суми таких витрат із затраченим адвокатом часом на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, зважаючи що на розгляді Північного апеляційного господарського суду протягом 2025 знаходилася значна кількість однотипних з даною справ
З цього приводу колегія суддів зазначає, що факт надання правової допомоги адвокатом позивача в тому об'ємі та вартості визначений в укладеному між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Право, бізнес і фінанси» Договорі про надання правової допомоги №17-01 від 04.01.2021 та Актах виконаних робіт (наданих послуг) №17-01/536 від 21.05.2025 та б/н від 15.10.2025, в яких зафіксовано об'єм наданої правової допомоги.
Отже, колегія суддів вважає вказані доводи відповідача про відсутність будь яких доказів, що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката безпідставними.
Також, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У той же час, подаючи заяву про зменшення витрат, відповідач не довів неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а послався на те, що витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн є неспівмірними з наданими послугами.
Водночас, відповідач не зазначає жодних заперечень стосовно наданих позивачем доказів фактичного понесення відповідачем витрат на надання правової допомоги у заявленому до стягнення розмірі.
Отже, дослідивши заяву позивача та заперечення відповідача, а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, співмірність та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими понесені відповідачем витрати на правничу професійну допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 4 500,00 грн.
Тому заява позивача підлягає задоволенню на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, у зв'язку із задоволенням позову, витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу понесених в суді апеляційної інстанції у справі № 910/15492/24 задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А, 3-й поверх, код 41564379) витрати на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 500,00 грн (чотири тисячі п'ятсот).
Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова