вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. Справа№ 910/4812/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Мальченко А.О.
Михальської Ю.Б.
розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРНЕЙ"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 26.06.2025
у справі № 910/4812/25 (суддя Я.А.Карабань)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРНЕЙ"
про стягнення 111 699,52 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРНЕЙ" про стягнення суми грошових коштів у розмірі 111 699,52 грн., з яких: 98 681,04 грн. штраф, 5 920,86 грн. пеня та 7 097,62 грн. витрати по сплаті експертизи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №УЗ/ВК-218/2024-Ю від 01.07.2024, а саме поставки товару належної якості.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі №910/1812/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРНЕЙ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 98 681 грн. 04 коп. штрафу, 5 920 грн. 86 коп. пені, 7 097 грн. 62 коп. витрат по сплаті експертизи та 3 028 грн. 00 коп. судового збору.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №УЗ/ВК-218/2024-Ю від 01.07.2024, вимоги позивача про стягнення 98 681,04 грн. штрафу та пені у розмірі 5 920,86 грн. є правомірними. Крім того, суд дійшов висновку про стягнення
витрат по сплаті експертизи на суму 7 097, 62 грн., що передбачено сторонами у п.2.13 договору
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неповно з'ясовано обставини справи, здійснена неправильно оцінка умов договору №УЗ/ВК-218/2024-Ю від 01.07.2024 та неналежно оцінено докази, подані позивачем в обґрунтування позову.
Як стверджує відповідач, позивач неналежним чином провів процедуру експертизи, оскільки протокол випробувань № 2063/00921-ЛІВ/24 від 27.04.2024 містить позначку "*Поза сферою випробуваної лабораторії». Тобто установа, яка проводила лабораторне дослідження (ДП «Укрметртестстандарт») не має акредитації проводити дослідження відповідно до певного стандарту, а саме ДСТУ EN ISO 534:2022 (EN ISO 534:2011, IDT; ISO 534:2011, IDT), який вказаний у договорі та є основним для вимірювання даного показника. Отже, відповідач вважає, що результати дослідження є недостовірними.
Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що за твердженням позивача, недоліки товару були виявлені після поставки 16.07.2024, а претензію подано 26.08.2024, тобто через 41 день. суд першої інстанції не дослідив, чи був строк у 41 день розумним з урахуванням ділової практики та характеру товару. Розумність строку повідомлення про недоліки визначається з урахуванням характеру товару та умов договору.
Апелянт вважає, що позивач не надав доказів, що недоліки були прихованими або не могли бути виявлені під час приймання товару, що свідчить про порушення ст. 678 ЦК України.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено обставини процедури встановлення недоліків товару, а саме акт про приховані недоліки від 14.10.2024 № 146 складений за відсутності представника відповідача з порушенням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.2066 № П-7.
Апелянт заперечує щодо стягнення штрафу та пені після розірвання договору, вважає, що оскільки пункт 15.2 договору не містить положень про збереження штрафних санкцій після розірвання договору.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України штрафні санкції можуть застосовуватися лише за наявності доведеного порушення умов договору. Апелянт вважає, що позивач не надав доказів того, що виявлені недоліки призвели до неможливості використання паперу чи спричинили конкретні збитки.
Також апелянтом заявлено клопотання про стягнення з позивача судових витрат реально понесених відповідачем на правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000, 00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останнього.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
01.07.2024 між позивачем (покупець за умовами договору) та відповідачем ( постачальник за умовами договору) було укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №УЗ/ВК-218/2024-Ю.
Відповідно до п.1.1. укладеного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Згідно з п.2.1. договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації (додаток №1) до цього договору.
Відповідно до п.2.2. договору підтвердженням якості та відповідності товару з боку постачальника є документи, визначені у специфікації (додаток №1) до цього договору, та які надаються покупцю разом з товаром.
Згідно з пунктом 2.3. договору постачальник гарантує якість товару, що постачається протягом гарантійного строку зберігання, визначеного у специфікації (додаток №1) до цього договору.
Гарантійний строк зберігання на товар встановлюються в будь-якому випадку не меншими, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником.
Відповідно до п.2.4. договору при виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника постачальника для участі у прийманні товару та складання акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим.
Товар, якість якого не відповідає умовам цього договору та/або щодо якого постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього договору, не приймається покупцем до врегулювання питання сторонами.
Згідно з п.2.5. договору при виявленні виробничих дефектів у гарантійний строк зберігання виклик представника постачальника для складання двостороннього акта є обов'язковим.
Відповідно до п.2.6. договору повідомлення про виклик представника постачальника направляється в один з способів, передбачених п. 4.5 цього договору.
Згідно з п.2.7. договору постачальник зобов'язуються за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний товар.
Відповідно до п.2.8. договору строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного строку зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання відповідного акта.
Згідно з п.2.9. договору після усунення недоліків товару гарантійний строк продовжується на період, протягом якого товар не використовувався. Зазначений період обчислюється з дня звернення покупця з вимогою про усунення недоліків товару до дня усунення недоліків або заміни товару постачальником.
В разі заміни товару на новий, гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни (відповідно до частини шостої статті 269 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 2.10. договору вхідний контроль, приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом проводиться підрозділом покупця, згідно з вимогами п.5.1, п.5.2 та іншими умовами цього договору.
Згідно з п.2.11. договору приймання покупцем товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом не позбавляє покупця права у встановленому порядку пред'являти постачальнику претензії у зв'язку з недоліками поставленого товару, які будуть виявлені в ході використання.
Відповідно до п.2.12. договору в межах гарантійного строку зберігання товару, покупець може самостійно відбирати зразки товару, для проведення в акредитованих лабораторіях дослідження (експертизи) на відповідність якісним характеристикам визначеним нормативно-технічною документацією на товар.
Згідно з п.2.13. договору організація експертизи товару за якістю здійснюється за рахунок покупця. У разі виявлення товару неналежної якості постачальник відшкодовує покупцю вартість експертизи.
Відповідно до п.2.14. договору керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились збільшити до 2 років строк позовної давності для пред'явлення вимог покупця щодо недоліків поставленого товару.
Згідно п.4.2. договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.
Строк поставки товару - протягом 10 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем.
Місце поставки товару: Виробничий підрозділ вокзал станції Київ-Пасажирський філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця", 01032, м. Київ, Вокзальна площа, 1.
Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
Відповідно до п.4.5. договору, сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної (п. 4.6. договору).
Відповідно до п.п.5.1., 5.2. договору приймання товару за кількістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю" від 15.06.1965 № П-6. Приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю" від 25.04.1966 № П-7.
Згідно з п.6.3. ціна договору становить 411 171,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 82 234,20 грн., усього з ПДВ 493 405, 20 грн.
Відповідно до п. 7.2. договору оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 45 календарний день з дати підписання акта прийому-передачі товару або видаткової накладної та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, при наявності документів, зазначених у п. 5.4. цього договору.
Згідно з п.8.3.1. договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.
Відповідно до п.9.3.1. договору при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору).
Згідно з п.15.1. договору строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024.
Відповідно до п.15.2. закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, на умовах визначених цим договором.
Специфікацією до договору (додаток №1) сторони погодили поставку товару на загальну суму 493 405,20 грн, з ПДВ, з наступними характеристиками:
- яскравість - ДСТУ ISO 2470:2005 (ISO 2470:1999, IDT);
- білизна - ДСТУ ISO 11475:2005 (ISO 11475:1999, IDT);
- вологість - ДСТУ EN ISO 287:2017 (EN ISO 287:2009, IDT, ISO 287:2009 IDT);
- щільність - ДСТУ EN ISO 536:2017 (EN ISO 536:2012, IDT, ISO 536:2012 IDT);
- непрозорість - ДСТУ ISO 2471:2018 (ISO 2417:2008, IDT);
- товщина - ДСТУ EN ISO 534:2022 (EN ISO 534:2011, IDT, ISO 534:2011, IDT);
Папір А4, розміри паперу - 210 х 297 мм, щільність - 80 г/м2, товщина - від 102 мкм, білизна (CIE) від 150%, яскравість - від 95%, непрозорість - від 91%, вологість - від 4,0 до 4,8%, кількість аркушів у пачці - 500 аркушів, колір білий. Код УКТ ЗЕД 4802562000; найменування (асортимент): папір офісний Eurobasic, 80 г/м2; рік виготовлення, виробник, країна виробництва: 2024 рік Mondi SCP a.s., Словаччина; кількість 3 540 шт.; ціна за одиницю без ПДВ 116,15 грн, ціна за одиницю з ПДВ 139,38 грн.
16.07.2024 постачальником на адресу покупця поставлено товар у кількості 3 540 пачок на суму 493 405,20 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р503 від 16.07.2024.
23.08.2024 позивачем у складі комісії: заступника начальника вокзалу Руденко О.П., в.о. начальника договірного відділу вокзалу Кіхтенко Д., начальника виробничо-технічного відділу вокзалу Феоклістова О.О., начальника господарського відділу вокзалу Білоус В.В., начальника відділу господарського відділу вокзалу Блізніченко П.А., завідувача складом "Центральна комора" Єльшова О.Л., складено акт про приховані недоліки продукції, в якому зазначено про недоліки поставленого товару. В акті запропоновано постачальнику замінити поставлений товар на якісний або викликати представника постачальника для відбору зразків та проведення експертизи в умовах незалежної лабораторії.
26.08.2024 листом №ВК-07/1159 позивачем було повідомлено відповідача про виявлені недоліки поставленого товару та про необхідність здійснення відбору проб товару за участю представника постачальника.
27.08.2024 було складено акт №1 відбору проб. Після проведених вимірювань ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" позивачем було надіслано відповідачу протокол випробувань №2063/00921-ЛПВ/24 та вимога про направлення представників постачальника для складання акту про фактичну якість і комплектність товару.
11.10.2024 позивачем було направлено відповідачу лист №ВК-07/1379 із запрошенням прибути на 14.10.2024 о 14:00 год. для підписання двостороннього акту.
11.10.2024 відповідач у відповідь на лист попросив у позивача документи для підтвердження результатів проведених лабораторних випробувань.
Як зазначає позивач, враховуючи неявку відповідача для складання акту, позивачем було складено акт про приховані недоліки продукції від 14.10.2024 №146 в односторонньому порядку, у складі комісії: заступника начальника вокзалу Руденко О.П., в.о. начальника договірного відділу вокзалу Кіхтенко Д., начальника виробничо-технічного відділу вокзалу Феоклістова О.О., начальника господарського відділу вокзалу Білоус В.В., начальника відділу господарського відділу вокзалу Блізніченко П.А., завідувача складом "Центральна комора" Єльшова О.Л., представник громадськості згідно посвідчення №1 від 14.10.2024 Михайловська С.Г.
23.10.2024 позивачем було надіслано відповідачу вимогу про заміну неякісного товару за договором, сплату штрафу та відшкодування витрат позивача на проведення експертних досліджень.
Відповідач листом від 25.10.2024 за вих.№2510-24/2 повідомив позивача, що не погоджується з претензіями щодо поставленого товару.
06.12.2024 додатковою угодою №1 від 29.11.2024 до договору договір був достроково розірваний за згодою сторін.
11.12.2024 позивачем був повернутий відповідачу товар за актом повернення товару на загальну суму 492 847, 68 грн.
Позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення 98 681,04 грн. штрафу та 5 920,86 грн. пені за поставку товару неналежної якості за договором № про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №УЗ/ВК-218/2024-Ю від 01.07.2024.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України виникли цивільні права та обов'язки.
Статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Так, згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Частиною 1 ст.662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст.633 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Згідно з ч.1 ст.675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
У специфікації №1 до договору погоджено, яким характеристикам має відповідати товар.
Відповідно до п.2.1. договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації №1 (додаток) до цього договору.
Підтвердженням якості та відповідності товару з боку постачальника є документи, визначені у специфікації (додаток №1) до цього договору, які надаються покупцю разом з товаром (п.2.2. договору)
Відповідно до п.2.4. договору при виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника постачальника для участі у прийманні товару та складання акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим.
Товар, якість якого не відповідає умовам цього договору та/або щодо якого постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього договору, не приймається покупцем до врегулювання питання сторонами.
У пункті 2.7. договору сторонами погоджено, що постачальник зобов'язуються за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний товар.
Строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання відповідного акта (п.2.8. договору).
16.07.2024 відповідачем на адресу позивача поставлено товар у кількості 3 540 пачок на суму 493 405,20 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р503 від 16.07.2024.
Згідно проведених вимірювань ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" (протокол вимірювань білості та яскравості від 07.10.2024 № 37-1411-24) білизна паперу складає - 148%, що не відповідає технічним характеристикам паперу, зазначеним у специфікації (білизна CIE паперу має відповідати - від 150%) та технічним параметрам вказаних у сертифікаті якості №1 від 01.06.2024 (білизна паперу - 150%), декларації відповідності офісного паперу EUROBASIC постачальника від 16.07.2024 № 558-К/У (білизна паперу - 150%).
Відповідно до проведених випробувань ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" (протокол випробувань від 27.09.2024 № 2063/00921-ЛПВ/24) товщина паперу складає - 94 мкм, що не відповідає технічним характеристикам паперу, зазначеним у специфікації (товщина паперу має відповідати - від 102 мкм) та технічним параметрам, вказаних в сертифікаті якості №1 від 01.06.2024 (товщина паперу - 103 мкм), декларації відповідності офісного паперу EUROBASIC постачальника від 16.07.2024 №558-К/У (товщина паперу - 103 мкм).
11.10.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій, зокрема, повідомив про невідповідність товару технічним характеристикам та відповідно до п.2.4. договору просив направити представників постачальника для складання акту про фактичну якість і комплектність товару.
14.10.2025 позивачем у складі комісії: заступника начальника вокзалу Руденко О.П., в.о. начальника договірного відділу вокзалу Кіхтенко Д., начальника виробничо-технічного відділу вокзалу Феоклістова О.О., начальника господарського відділу вокзалу Білоус В.В., начальника відділу господарського відділу вокзалу Блізніченко П.А., завідувача складом "Центральна комора" Єльшова О.Л., представник громадськості згідно посвідчення №1 від 14.10.2024 Михайловська С.Г., складено акт про приховані недоліки продукції №146, а саме: папір офісний Eurobasic, 80 г/м2,формат А4, 500 арк/пач; поставленої відповідно до договору від 01.07.2024 №УЗ/ВК-218/2024-Ю, в якому зазначено про недоліки поставленого товару, а саме, що він не відповідає технічним характеристикам зазначеним у специфікації (додаток №1), в акті запропоновано постачальнику усунути недоліки або замінити поставлений товар.
25.10.2024 відповідачем надіслано позивачу лист за вих. №2510-24/2 з вимогою щодо оплати товару та у випадку відмови оплати просив розірвати договір та повернути товар, поставлений відповідно до договору від 01.07.2024 №УЗ/ВК-218/2024-Ю.
22.11.2024 позивач надіслав повідомлення про розірвання договору від 01.07.2024 №УЗ/ВК-218/2024-Ю, у зв'язку з порушенням постачальником умов договору в частині постачання товару неналежної якості покупець вважає за необхідне скористатися своїм правом на розірвання договору в односторонньому порядку та відповідно до п. 8.2.3 договору повідомив постачальника про розірвання договору з 06.12.2024 та запропонував підписати два примірники додаткової угоди №1 до договору.
11.12.2024 між покупцем та постачальником було підписано акт про повернення товару від 11.12.2024 на суму 492 847,68 грню, який підписаний заступником начальника вокзалу станції Київ-Пасажирський філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" О.П.Люленко, заступником начальника вокзалу станції Київ-Пасажирський філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" О.П.Руденко та з іншого боку уповноваженим представником економістом зі збуту Глущенком Д.Т.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №1112-24 від 11.12.2024 відповідач забрав товар у кількості 3 536 пачок на загальну суму 492 847,68 грн.
18.01.2025 позивач надіслав відповідачу претензію за вих.№ВК-07/58 про сплату штрафу 98 681,04 грн., пені 5 920,86 грн. та відшкодування витрат на проведення експертизи 7 097,62 грн.
Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
Згідно з ч.1 ст.680 ЦК України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що протягом дії договору відповідачем не було добровільно замінено поставлений товар.
Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №910/8922/18: "...у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), як у справі, що розглядається, існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу."
За правилами ч.6 ст.269 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено поставку відповідачем неякісного товару, такого, що не відповідає умовам договору. Крім того, відповідач самостійно забрав поставлений товар без будь-яких зауважень чи заперечень, що свідчить про те, що останній погодився з недоліками поставленого товару.
Так, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1, 2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.
За правилами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до пп.9.3.2 договору за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний товар та/або товар неналежного асортименту.
При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, визначених п. 2.8. цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов'язання або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання, визначене п. 2.8. цього договору, яке виникло під час дії цього договору). При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (частини 2 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Таким чином, зважаючи на встановлені фактичні обставини, положення законодавства, умови укладеного між сторонами у справі договору, перевіривши розрахунок спірної суми пені та штрафу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені та штрафу згідно з пунктом 9.3.2 договору у заявленій до стягнення сумі.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 138 733, 20 грн. та штрафу у розмірі 109 116, 00 грн. за період з 21.11.2024 по 06.12.2024 є обґрунтованими, арифметично правильними та підлягають задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на проведену експертизу у розмірі 7 097,62 грн.
Відповідно до п. 2.13 договору організація експертизи товару за якістю здійснюється за рахунок покупця. У разі виявлення товару неналежної якості постачальник відшкодовує покупцю вартість експертизи.
Позивачем на підтвердження понесення витрат на проведення експертизи долучено до матеріалів справи: акт №38-00921/24 від 27.09.2024 щодо послуг технічного випробування й аналізування складений між виконавцем - ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" та замовником - Акціонерне товариство "Українська залізниця"; рахунок згідно з договором №38-00921/24 від 04.09.2024 на суму 3 826,42 грн; акт №370-В00877/24 від 14.10.2024 згідно з рахунком №370-В00877/24 від 03.09.2024; рахунок №370-В00877/24 від 03.09.2024 на суму 3 271,20 грн; платіжну інструкцію №681153 від 18.09.2024 на суму 3 271,20 грн; платіжну інструкцію №681155 від 18.09.2024 на суму 3 271,20 грн.
Враховуючи, що пунктом 2.13 договору сторони погодили, що у разі виявлення товару неналежної якості постачальник відшкодовує покупцю вартість експертизи, то позовна вимога щодо стягнення витрат по сплаті експертизи на суму 7 097, 62 грн. підлягає задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір, виходив із того, що факти, встановлені в експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази. (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
На підставі наявних у справі доказів у сукупності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильного по суті рішення суду, під час ухвалення якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, у зв'язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРНЕЙ".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРНЕЙ» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/4812/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/4812/25 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/4812/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді А.О. Мальченко
Ю.Б. Михальська