ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1172/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича: Бартошук В.О.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року, суддя в І інстанції Ільєва Л.М., повний текст якого складено 13.06.2025, в м. Миколаєві
у справі №915/1172/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
про визнання недійсним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу та рішення про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму газу
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2025 у справі №915/1172/24 позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу Кодексу газорозподільних систем Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, оформлене протоколом від 15.02.2024 №7. Скасовано прийняте на його підставі рішення Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму газу, оформлене актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за загальний період 15.11.2023-26.01.2024 на суму 260355,31 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 4844,80 грн.
17.03.2025 позивачем - фізичною особою-підприємцем Караюз П.В. подано до господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн з посиланням на ч. 8 ст. 129, ст. 244 ГПК України.
Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 у справі №915/1172/24 заяву фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 915/1172/24 задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на користь фізичної особи-підприємця Караюз Петра Володимировича витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.
Суд вважав, що визначений позивачем розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи в суді в сумі 20000,00 грн., який є фіксованим, відповідає критеріям пропорційності, розумності та справедливості, протилежного відповідачем не доведено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", в якій останнє просить додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 у справі №915/1172/24 скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач та його представник без поважних причин не приймав участі в судовому засіданні 06.03.2025 року, у якому суд перейшов до стадії судових дебатів, а отже не звертався до суду із заявою про вирішення питання відшкодування понесених ним судових витрат, тому прийняття судом додаткового рішення про задоволення заяви позивача свідчить про свідоме порушення норм процесуального права та неврахування позиції Верховного Суду.
У відзиві позивач зазначає в даному випадку у позовній заяві ФОП Караюзом П.В. зазначалося, що Позивачем у зв'язку з розглядом даної справи будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн. Позов містив посилання на укладення позивачем (Клієнтом) укладено з Адвокатським бюро “БАРТОШУК ЄВРОЛЕКС» (Виконавцем) договору від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги, з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024 до цього договору. Відповідні докази були доданими до позову. Крім того, у позовній заяві було указано, що решта доказів на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат у відповідності до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України буде подана суду не пізніше, ніж протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, про що позивач заявляє на стадії звернення до суду з позовом. Прохальна частина позовної заяви містила вимогу, зокрема, про стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на отримання професійної правничої допомоги в сумі 20000 грн., яка відповідає сумі, узгодженій у розрахунку суми гонорару, який було додано до позову.
З огляду на те, що ще у позовній заяві Позивачем було заявлено про відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, та визначено суми таких витрат - жодної необхідності у здійсненні додаткових заяв з цього питання не існувало.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 22.10.2025 об 11:45.
В судовому засіданні 22.10.2025 брав участь представник позивача. Від відповідача участі не брали, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У позовній заяві ФОП Караюзом П.В. зазначалося, що Позивачем у зв'язку з розглядом даної справи будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.
Позов містив посилання на укладення позивачем (Клієнтом) укладено з Адвокатським бюро “БАРТОШУК ЄВРОЛЕКС» (Виконавцем) договору від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги (далі - договір), з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024 до цього договору. Відповідні докази були доданими до позову.
Крім того, у позовній заяві було указано, що решта доказів на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат у відповідності до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України буде подана суду не пізніше, ніж протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, про шо позивач заявляє на стадії звернення до суду з позовом.
Прохальна частина позовної заяви містила вимогу, зокрема, про стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на отримання професійної правничої допомоги в сумі 20000 грн., яка відповідає сумі, узгодженій у розрахунку суми гонорару, який було додано до позову.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Миколаївської області у даній справі ухвалено 13.03.2025.
Позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі 17.03.2025 шляхом подання заяви через підсистему “Електронний суд».
Таким чином, позивачем дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду з заявою про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до суду:
1) договорів від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги, з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024 до цього договору;
2) розрахунок від 01.05.2024 суми гонорару за правничу допомогу, надану в межах договору від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги;
3) акт від 14.03.2025 про надання правничої допомоги;
4) ордер від 04.04.2024 серії ВЕ № 1115730, виданий адвокатським бюро на представництво інтересів клієнта у судових органах;
5) свідоцтво від 21.06.2019 серії МК № 001636 про право адвоката Бартошук В.О. на заняття адвокатською діяльністю.
Так, 04 квітня 2024 року між фізичною особою-підприємцем Караюз П.В. та Адвокатським бюро “Бартошук Євролекс» укладено договір про надання правничої допомоги (з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024), у відповідності до вимог яких в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, клієнт доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо здійснення представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів клієнта, надання клієнту правової допомоги, у т.ч. за окремими дорученнями (п. 1 договору).
У відповідності до п.п. 4.1-4.3 договору в редакції додаткової угоди від 01.05.2024, винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) виплачується у фіксованому розмірі, який становить 2000,00 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи. Гонорар за виконання окремих доручень може бути узгодженим сторонами у фіксованому розмірі. У такому випадку розмір гонорару визначається сторонами в розрахунку суми гонорару за виконання кожного окремого доручення та відповідному акті про надання правничої допомоги. Гонорар підлягає сплаті на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання правничої допомоги, або в інший строк, визначений сторонами в розрахунку суми гонорару та/або Акті про надання правничої допомоги. Гонорар за узгодженням сторін може бути сплаченим у формі авансу, згідно розрахунку суми гонорару.
Зміни в цей договір можуть бути внесені виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод до договору. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами (п.п. 8.2-8.3 договору).
Згідно з розрахунком суми гонорару за правничу допомогу, надану в межах договору від 04.04.2024 № 3.04.24 про надання правничої допомоги, з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024, сторони договору дійшли згоди про виконання виконавцем окремого доручення наступного змісту: здійснення представництва прав і законних інтересів клієнта, з метою врегулювання спірних правовідносин відносно задоволення Комісією з розгляду актів про порушення МФ ТОВ “Газорозподільні мережі України» акту про порушення від 26.01.2024 № 00270 та подальшого нарахування клієнту необлікованих об'ємів природного газу, про що складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період 01.10.2023-26.01.2024 (дослідження та аналіз наявної у клієнта документації, надання клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів, роз'яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку; збір доказів, у т.ч. направлення адвокатських запитів; складання та подання до суду позовної заяви про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення МФ ТОВ “Газорозподільні мережі України» про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, визнання недійсним та скасування рішення МФ ТОВ “Газорозподільні мережі України» про нарахування необлікованих об'ємів природного газу за період 01.10.2023-26.01.2024, оформленого актом-розрахунком необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості; підготування та подання суду документів по суті відповідної справи та процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у відповідній справі).
Сторони узгодили фіксовану суму гонорару за виконання зазначеного доручення - 20000 грн., які підлягають сплаті клієнтом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 40 (сорока) банківських днів з моменту прийняття рішення у справі судом першої інстанції та підписання сторонами акту про надання правничої допомоги.
Також позивачем надано акт від 14.03.2025 про надання правничої допомоги, згідно з яким виконавець належним чином і у повному обсязі надав, а клієнт прийняв правничу допомогу у вигляді здійснення представництва прав і законних інтересів клієнта, з метою врегулювання спірних правовідносин відносно задоволення Комісією з розгляду актів про порушення МФ ТОВ “Газорозподільні мережі України» акту про порушення від 26.01.2024 № 00270 та подальшого нарахування клієнту необлікованих об'ємів природного газу, про що складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період 01.10.2023-26.01.2024 (дослідження та аналіз наявної у клієнта документації, надання клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів, роз'яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку; збір доказів, у т.ч. направлення адвокатських запитів; складання та подання до суду позовної заяви про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення МФ ТОВ “Газорозподільні мережі України» про задоволення акту про порушення від 26.01.2024 № 00270, визнання недійсним та скасування рішення МФ ТОВ “Газорозподільні мережі України» про нарахування необлікованих об'ємів природного газу за період 01.10.2023-26.01.2024, оформленого актом-розрахунком необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості; підготування та подання суду документів по суті відповідної справи та процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у відповідній справі). Вартість наданих послуг (гонорар) складає 20000,00 грн. Клієнт не має жодних претензій до якості наданих виконавцем послуг; після завершення розрахунків у повному обсязі виконавець не матиме жодних претензій до клієнта.
Таким чином, відповідно до договору про надання правничої допомоги від 04.04.2024 р. № 3.04.24, додаткової угоди від 01.05.2024 р., розрахунку суми гонорару на правничу допомогу від 01.05.2024 р. та акту про надання правничої допомоги по договору від 04.04.2024 р. № 3.04.24 з урахуванням додаткової угоди від 01.05.2024 р. адвокатом надано клієнту послуги на загальну суму 20000,00 грн.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом Бартошук В.О. професійної правничої допомоги, у зв'язку з чим, зазначені витрати є витратами на послуги адвоката та відповідно є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.
Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатами робіт (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи, отже, позивачем доведено факт понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чим спростовуються помилкові доводи скаржника про протилежне.
У даному випадку, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що виходячи з наведеного та конкретні обставини даної справи, визначений позивачем розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи в суді в сумі 20000,00 грн., який є фіксованим, відповідає критеріям пропорційності, розумності та справедливості, протилежного відповідачем не доведено.
Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що застосування судами статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» залежить від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом відповідача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Колегія суддів при апеляційному перегляді додаткового рішення суду першої не виявила у діях суду порушень приписів статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України або інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.
Таким чином, звертаючись з апеляційними скаргами, сторони не спростували наведених висновків суду першої інстанції та не довели неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого судового рішення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 у справі №915/1172/24 залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для його скасування.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 у справі №915/1172/24 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 у справі №915/1172/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.10.2025.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Н.М. Принцевська
Я.Ф. Савицький