79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" жовтня 2025 р. Справа № 907/244/25
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Закарпатської обласної ради від 06 червня 2025 року
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27 травня 2025 року (повний текст підписано 02.06.2025), суддя Лучко Р.М.
про передачу за виключною підсудністю
справи № 907/244/25
за позовом Акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя
до відповідача-1 Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», м. Ужгород
до відповідача-2 Закарпатської обласної ради, м. Ужгород
про стягнення 12 262 021,81 грн збитків
встановив:
06 березня 2025 року Акціонерне товариство «Мотор Січ» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача - Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» про стягнення 8 764 785,03 грн збитків.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 907/244/25. Водночас залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатську обласну раду.
27 травня 2025 року Акціонерне товариство «Мотор Січ» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з уточненою позовною заявою, в якій просило залучити співвідповідача у справі - Закарпатську обласну раду та стягнути солідарно з відповідачів (Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» та Закарпатської обласної ради) 12 262 021,81 грн збитків (арк. справи 179 том І).
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27 травня 2025 року у справі № 907/244/25 заяву Акціонерного товариства «Мотор Січ» від 27.05.2025 про зміну предмету позову прийнято до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи з урахуванням зміненого предмету позову; залучено до участі в справі як співвідповідача Закарпатську обласну раду (88000, м. Ужгород, площа Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 25435963), змінивши процесуальний статус з третьої особи на відповідача-2; а також постановлено передати матеріали справи № 907/244/25 за позовом Акціонерного товариства «Мотор Січ» до відповідача-1 Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» та відповідача-2 Закарпатської обласної ради про солідарне стягнення 12 262 021,81 грн збитків за територіальною юрисдикцією (виключною підсудністю) до Господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,44-В).
Суд першої інстанції встановив, що предметом первісно заявлених у цій справі вимог є стягнення із Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» 8 764 785,03 грн - збитків, завданих у зв'язку з неоплатою наданих за договором № 35/19 від 24.05.2019 послуг, тоді як згідно з поданою уточненою позовною заявою позивач просить стягнути солідарно з Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» та Закарпатської обласної ради 12 262 021,81 грн завданих матеріальних збитків у відшкодування фактичних витрат по виконанню рейсів за маршрутом Ужгород-Київ-Ужгород, тобто, замість вимоги про стягнення збитків, у зв'язку з неоплатою наданих за договором послуг, заявлено вимогу про солідарне стягнення матеріальних збитків у відшкодування фактичних витрат по виконанню рейсів за маршрутом Ужгород-Київ-Ужгород. З огляду на наведене, подана позивачем заява оцінена судом як зміна предмету позову. Водночас суд в ухвалі зазначив, що підстави позову за змістом поданої позивачем заяви не змінилися, а зазначення нових обставин при збереженні первісних підстав позову та/або зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не вважається зміною підстав заявленого позову (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19). Щодо залучення співвідповідача, суд врахував, що предметом судового розгляду в цій справі є солідарне стягнення з Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» та Закарпатської обласної ради 12 262 021,81 грн завданих матеріальних збитків та погодився з аргументами позивача про необхідність залучення Закарпатської обласної ради співвідповідачем у справі. Разом з тим, з огляду на зміну суб'єктного складу учасників справи та залучення до участі у справі співвідповідача - Закарпатської обласної ради, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.27, 29, 30, 31 ГПК України, дійшов висновку про направлення справи за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач-2 - Закарпатська обласна рада звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27 травня 2025 року у справі № 907/244/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що правовою підставою для майнової вимоги за первісним позовом позивач вказав посилання на частину другу статті 216 ЦК України і така вимога могла бути пред'явлена лише стороні договору № 35/19 від 24.05.2019 - Закарпатському обласному комунальному підприємству «Міжнародний аеропорт Ужгород», позаяк Закарпатська обласна рада не була учасником правовідносин, які виникли із виконання вказаного договору, водночас, в уточненій позовній заяві позивач зазначив інші підстави позову - статті 218, 224, 225 ГК України та статтю 1166 ЦК України, відтак, апелянт вважає, що подаючи уточнену позовну заяву, позивач змінив не лише предмет, але і підстави позову у, в той час як одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається. Крім цього, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно залучив до участі в справі як співвідповідача - Закарпатську обласну раду, оскільки предметом позову у цій справі є стягнення з Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» 8 764 785,03 грн завданих збитків, у зв'язку з неоплатою наданих за договором № 35/19 від 24.05.2019 послуг, тобто зобов'язання внаслідок неналежного, на думку позивача, виконання договору № 35/19 від 24.05.2019 виникло між сторонами цього договору - Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород» та Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ». При цьому вважає, що у Закарпатської обласної ради не могло виникнути зобов'язання щодо виконання вказаного договору, оскільки остання не є стороною такого. Відтак, вважає, що висновок суду першої інстанції про залучення до участі в справі як співвідповідача Закарпатську обласну раду, змінивши її процесуальний статус з третьої особи на відповідача-2, суперечить нормам чинного законодавства. Як наслідок помилковість рішення суду першої інстанції про залучення Закарпатської обласної ради як співвідповідача у справі, на думку апелянта, мало наслідком помилкову передачу цієї справи за виключною підсудністю на розгляд Господарського суду міста Києва.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач - Акціонерне товариство «Мотор Січ» просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що замість вимоги про стягнення збитків у зв'язку з неоплатою наданих за договором послуг, заявлено вимогу про солідарне стягнення матеріальних збитків у відшкодування фактичних витрат по виконанню рейсів за маршрутом Ужгород-Київ-Ужгород, з огляду на що, судом правильно оцінено подану позивачем заяву як зміну предмету позову. Також зазначає, що Закарпатська обласна рада є засновником, власником та органом управління Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» та саме Закарпатська обласна рада є ініціатором впровадження авіаційного сполучення за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород» в 2019 році, та остання зверталась до АТ «Мотор Січ» з листами і гарантувала фінансування даного проекту, а також прийняла «Програму підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017-2020 роки» та відповідні рішення щодо фінансування авіалінії. Позивач вважає ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2025 по справі № 907/244/25 обґрунтованою та такою, яка складена з додержанням норм матеріального і процесуального права України.
Відповідач-1 (Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород») у відзиві на апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2025 у справі № 907/244/25 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті, підтримуючи вимоги апеляційної скарги.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 907/244/25 за апеляційною скаргою Закарпатської обласної ради на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27 травня 2025 року; апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.2 ст.271 ГПК України.
Заяв про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Згідно з ч.2 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів (ч.2 ст.29 ГПК України).
Поряд з тим, частиною 5 ст.30 ГПК України визначено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у ч.5 ст.30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.
У заяві від 27 травня 2025 року Акціонерне товариство «Мотор Січ» просило суд першої інстанції залучити співвідповідача у справі - Закарпатську обласну раду та стягнути солідарно з відповідачів (Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» та Закарпатської обласної ради) 12 262 021,81 грн збитків.
Отже, позивачем заявлено позовну вимогу про солідарне стягнення збитків до обох відповідачів (Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» та Закарпатської обласної ради).
Слід зазначити, що визначення відповідачів, предмету та підстави позову є правом позивача, разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20), а пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.
Отже, визначення позивачем Закарпатської обласної ради як співвідповідача у цій справі про солідарне стягнення збитків (заява позивача від 27 травня 2025 року) не суперечить нормам процесуального права, при цьому, визначення належності відповідачів у цій справі належить до компетенції суду, який буде розглядати спір по суті. Встановлення судом неналежності відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову до такого відповідача.
У зв'язку з наведеним вище, враховуючи, що одним із відповідачів у цій справі позивач визначив Закарпатську обласну раду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що цей спір підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, визначеними ч.5 ст.30 ГПК України, Господарським судом міста Києва.
Щодо доводів скаржника про зміну позивачем предмету та підстав цього позову заявою від 27 травня 2025 року, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п.5 ч.3 ст.2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зауважити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2025 року АТ «Мотор Січ» звернулося до місцевого господарського суду з позовом до відповідача - Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» про стягнення 8 764 785,03 грн збитків.
Дослідивши зміст позовної заяви, судом встановлено, що первісно предметом позову у цій справі була вимога позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди по договору № 35/19 від 24.05.2019 року в розмірі 8 764 785,03 грн. Підставою позову - заподіяння позивачу збитків у зв'язку з вчиненням та виконанням недійсного правочину - договору № 35/19 від 24.05.2019 року, нікчемність якого встановлена рішенням судів у справі № 907/200/21. Позивач визначив заявлені до стягнення збитки як витрати, які були ним понесені при виконанні в 2019 році авіаційних перевезень за повітряною лінією «Ужгород-Київ-Ужгород».
Зі змісту уточненої позовної заяви від 27 травня 2025 року вбачається, що позивач збільшив позовні вимоги (стягнення збитків в сумі 12 262 021,81 грн замість 8 764 785,03 грн) та змінив предмет позову, пред'явивши такі вимоги до співвідповідача - Закарпатської обласної ради в межах спірних правовідносин. Заявлені до стягнення збитки в сумі 12 262 021,81 грн позивач визначив, як витрати, які були ним понесені при виконанні в 2019 році авіаційних перевезень за повітряною лінією «Ужгород-Київ-Ужгород». При цьому, змістовно підстави позовних вимог не змінилися. Підставою позову визначено заподіяння позивачу збитків у зв'язку з вчиненням та виконанням недійсного правочину - договору № 35/19 від 24.05.2019 року. (арк. справи 179 том І).
Отже, колегія суддів не вважає, що суд першої інстанції допустив порушення приписів статей 46, 48 ГПК України, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного та обґрунтованого висновку про передачу цієї справи за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до ч.3 ст.31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
В силу положень ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про передачу справи на розгляд іншого суду (п.8).
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст.276 ГПК України).
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва без змін, а апеляційної скарги відповідача-2 - без задоволення.
Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27 травня 2025 року у справі № 907/244/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закарпатської обласної ради - без задоволення.
Матеріали справи № 907/244/25 повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.