Справа № 991/10738/25
Провадження № 1?кс/991/10824/25
23 жовтня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 ,
детектива ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021
скаргу захисника ОСОБА_4 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 від 01.08.2025,
16.10.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника ОСОБА_4 , подана у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021.
На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 20.10.2025, проведеному відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 20.10.2025 № 74 ав, указану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування скарги
Зі змісту скарги слідує, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі?НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
02.06.2025 детективами НАБ України здійснено затримання ОСОБА_3 та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
01.08.2025 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
На думку захисника, повідомлення про підозру та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 є необґрунтованими та їх не було вручено в порядку, встановленому КПК України, що свідчить про необхідність скасування вказаних процесуальних рішень з огляду на таке.
1. Відсутність підстав для складення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.
Аналіз змісту повідомлення про підозру від 02.06.2025 та його співставлення з повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 01.08.2025 (у частині викладу обставин вчинення злочину ОСОБА_3 ) свідчить лише про коригування окремих формулювань: зазначення ПІБ учасників організованої групи замість застосування загальної назви / скорочення «ОГ», у незначних випадках згадується час та / або дата, які в цілому не вказують на нові І суттєво інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, вказана зміна не ґрунтується та відомостях про факти та обставини, які були отримані в результаті проведення слідчих чи інших процесуальних дій впродовж червня?липня 2025 року, оскільки в зміну покладені ті ж самі докази, що й у первинний текст повідомлення про підозру, тим доказам вже була надана оцінка з боку органу досудового розслідування, що і стало підставлю для складання первинного повідомлення про підозру.
Також стороною обвинувачення не було встановлено жодних нових обставин, які б могли вплинути на оцінку і кваліфікацію діяння, змінити характер відомостей, викладених в попередньому повідомленні про підозру, уточнити фактичні обставини скоєного, спричинити іншу оцінку зібраних доказів або виправити раніше допущені помилки чи неточності формулювання підозри, не встановлено нових доказів, іншої правової кваліфікації дій ОСОБА_3 .
Отже, складення відносно ОСОБА_3 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри є безпідставним та необґрунтованим, не ґрунтується па жодних нових встановлених обставинах та отриманих доказах.
2. Порушення порядку вручення повідомлення про підозру.
2.1. Здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_3 поза межами строків досудового розслідування.
Так, постановою від 25.03.2024 змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні. Відповідно до цієї постанови керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 включив себе до групи прокурорів і став одним із процесуальних керівників у кримінальному провадженні.
14.08.2024 у кримінальному проваджені здійснено перше повідомлення про підозру одному із підозрюваних.
09.10.2024 керівник САП ОСОБА_7 продовжив строк досудового розслідування кримінального провадження до трьох місяців, а саме до 14.11.2024.
Захист вважає, що перебування прокурора САП ОСОБА_7 у групі прокурорів у кримінальному провадженні могло прямо вплинути на об'єктивність розгляду ним як заступником Генерального прокурора - керівником САП клопотання детектива та прийняття законного, вмотивованого та неупередженого рішення про необхідність продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
У такому випадку можна стверджувати, що строк досудового розслідування продовжено не заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 , а прокурором, який входить до групи прокурорів та здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, що є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи, що порушено передбачений ст. 219 КПК України порядок продовження строку досудового розслідування, а саме строк досудового розслідування продовжено прокурором з групи прокурорів у кримінальному провадженні, сторона захисту приходить до висновку, що вданому кримінальному провадженні строк досудового розслідування завершився після спливу 2-х місяців після повідомлення вперше особі про підозру, а саме 14.10.2024.
Отже, повідомлення про підозру ОСОБА_3 та зміну раніше повідомленої підозри здійснено поза межами строку досудового розслідування.
2.2. Здійснення незаконного затримання ОСОБА_3 , з метою вручення повідомлення про підозру.
02.06.2025 о 00 год 12 хв детективами НАБ України здійснено затримання ОСОБА_3 за підозрою у заволодіння грошових коштів АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (та замаху на таке заволодіння) у складі організованої групи, до якої також увійшли службові та посадові особи ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ГАИМ» та ГОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА» в особливо великих розмірах, під час проведення закупівель АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у 2021?2022 роках електротехнічного обладнання - лічильників та трансформаторів, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Затримання відбулось на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КК України, а саме - обґрунтована підстава вважати, що можлива втеча ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У цей же день о 17 год 53 хв ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
На думку захисника, на момент тримання в порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України особа вже має перебувати у процесуальному статусі підозрюваного у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого корупційного правопорушення, мати запобіжний захід, бути повідомленою про свої процесуальні обов'язки та вчиняти дії, які прямо вказують на наміри такої особи вчинити втечу з метою ухилення від виконання процесуальних обов'язків.
Втім, на момент затримання ОСОБА_3 не перебував у статусі підозрюваного.
Окрім того, починаючи з кінця 2024 року, коли слідство завершило ідентифікацію всіх основних учасників схеми (було відомо про сімох підозрюваних) та зібрано доказову базу щодо розкрадання коштів АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», у ОСОБА_3 не виникало думок про те, що останнього може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, особливо якщо врахувати, що перше повідомлення про підозру в межах даного кримінального провадження було вручено одному із фігурантів кримінального провадження за 10 місяців до вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру.
За вказаний період часу в органу досудового розслідування було достатньо часу та можливостей для виклику ОСОБА_3 та врученню йому повідомлення про підозру.
Натомість, з метою моделювання негативного образу особи ОСОБА_3 перед очима суду та суспільства, а також думки, що останній намагається здійснити втечу задля уникнення кримінальної відповідальності, детективи вирішили здійснити його затримання мого підзахисного на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України біля прикордонного пункту, до якого він прибув з метою перетину кордону у зв'язку із службовою необхідністю.
До того ж, у детективів НАБ України не було жодних достовірних даних про те, що ОСОБА_3 має намір втекти з країни.
Отже, повідомлення про підозру ОСОБА_3 в належній правовій процедурі здійснено не було. Як наслідок, не дотримання вимог щодо належного вручення повідомлення про підозру призвело до того, що у кримінальному провадженні ОСОБА_3 не притягнуто до кримінальної відповідальності та він не набув статусу підозрюваного.
3. Необґрунтованість підозри.
Фактичні дані, викладені у повідомлені про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 , є результатом 4-річного досудового розслідування, а тому вимагають більш високого критерію доказування. Отже, повідомлення про підозру має ґрунтуватися не на припущеннях щодо можливості скоєння особою кримінального правопорушення, а на сукупності ґрунтовних доказів, які доводять факт існування усіх елементів складу злочину, що інкримінується та об'єктивно пов'язують підозрювану особу із фактом вчинення злочину.
3.1. У діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
На думку захисника, ОСОБА_3 можна було б інкримінувати вчинення вказаного злочину лише у тому разі, якщо: (а) майно / активи АТ «Харківобленерго» були ввірені йому та перебувало в його віддані внаслідок цивільно?правових відносин та/або спеціальне доручення (однак, жодне майно підозрюваному ввірене не було); (б) він був службовою особою АТ «Харківобленерго» та у силу своєї посади та компетенцій був наділений правомочністю оперативного управління, тобто мав би певні повноваження щодо майна (натомість підозрюваний не є службовою особою вказаного підприємства чи його бенефіціарним власником).
Зауважив, що в дійсності відбулась господарська операція, передбачена договором постачання (на перераховані гроші поставлений товар, а за поставлений товар були сплачені гроші).
У той же час перерахування коштів АТ «Харківобленерго» на користь контрагентів здійснювалося не протиправно і безоплатно, а в рахунок поставленого товару на підставі господарського договору, тобто на виконання господарських зобов'язань.
Так, АТ «Харківобленерго» оприлюднило оголошення про проведення декількох відкритих торгів з ідентифікатором UА?2021?03?02?006297?а, UА?2021?07?09?001403?b та UА?2021?07?09?004016?c. за результатами проведення яких тендерним комітетом АТ «Харківобленерго» обрано декілька переможців: ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ», ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА», з якими укладено договори №45656 від 04.10.2021 про закупівлю трансформаторів та № Ц9354 від 25.05.2021, № 45360 від 27.09.2021 про закупівлю лічильників відповідно.
У межах дії вказаних договорів було здійснено часткову поставку трансформаторів та лічильників. Відповідно до реєстрів оплати за вище згадуваними договорами АТ «Харківобленерго» здійснило оплату поставленого товару.
Кошти сплачувались АТ «Харківобленерго» в обмін на інший актив (товари - трансформатори, лічильники), необхідні для ремонту, заміни пошкодженого обладнання та забезпечення електропостачання споживачам АТ «Харківобленерго».
Також у діях ОСОБА_3 ознак організатора / виконавця кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Жодних ознак організатора злочину в діях ОСОБА_8 з повідомлення про підозру та з матеріалів кримінального провадження не вбачається. ОСОБА_8 не розробляв план, не залучав осіб до вчинення інкримінованого йому злочину, не розподіляв обов'язки між будь?якими особами, про яких зазначено в повідомленні про підозру.
4. В основу підозри покладені недопустимі докази.
На думку захисника, у зв'язку з тим, що строки досудового розслідування завершились ще 14.10.2024 слідчі (розшукові) та процесуальні дії, здійснені в подальшому, є незаконними, а докази отримані в результаті проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строку досудового розслідування - недопустимими.
Окрім того, недопустимим доказом є висновок експерта від 22.04.2024 № МСЕ?19/1/9?24/4636?ТВ, оскільки містить вади та розбіжності, які є очевидними та виправдано викликають сумніви щодо достовірності встановлених у цьому висновку даних.
З урахуванням наведених обставин захисник прохав слідчого суддю скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 від 01.08.2025.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 скаргу підтримали з мотивів, що у ній наведені.
Детектив НАБ України ОСОБА_5 проти задоволення скарги заперечив, уважали доводи захисту необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження. На спростування аргументів захисту та підтвердження обґрунтованості повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри детектив подав відповідні матеріали та докази.
Мотиви слідчого судді
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги слід відмовити з огляду на таке.
Частина 1 ст. 24 КПК України кожному гарантує право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування чи прокурора, а також підстави та порядок їх оскарження до слідчого судді під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Зокрема, п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні підозрюваний, його захисник можуть оскаржити повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276?279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
У силу п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зміст письмового повідомлення про підозру унормований ст. 277 КПК України. Зокрема, повідомлення про підозру має містити відомості про: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного.
Приписами ст. 279 КПК України визначена можливість сторони обвинувачення у випадку виникнення підстав повідомити особі про нову підозру або про зміну раніше повідомленої підозри.
Щодо правових підстав оскарження підозри
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.
Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 42 та ч. 1 ст. 94 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема наявність достатності доказів для підозри. Така перевірка здійснюється виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Системний аналіз норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини дозволяє дійти висновку, що національне кримінальне процесуальне законодавство оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.
Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняттям відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Таким чином, рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомлення її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.
У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов'язків підозрюваного, які передбачені п. 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, то і наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення повинна досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.
Окрім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (ст. 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні, з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов'язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі та перебіг строку досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України, який є обмеженим.
Саме у зв'язку із зазначеним вище п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України закріплює обов'язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.
Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи, з урахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Обставини справи
З матеріалів справи слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
02.06.2025 в указаному кримінальному провадженні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України здійснено затримання ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні злочину.
У цей же день ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15, ст. 191 КК України.
01.08.2025 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою;
- ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою.
Зі змісту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри слідує таке.
АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» віднесено до суб'єктів господарювання державного сектору економіки, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50%. Також це товариство входить до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМ України) від 04.03.2015 № 83. На підставі розпорядження КМ України від 26.02.2020 № 162?р та згідно з рішенням наглядової ради АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», оформленого протоколом від 04.03.2020 № 3/2020, виданого на підставі вказаного рішення наказу № 517 від 16.04.2020 ОСОБА_9 з 17.04.2020 призначено генеральним директором АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».
Постановою НКРЕКІ від 10.02.2021 № 196 схвалено Інвестиційну програму АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», якою зокрема передбачалось будівництво, модернізація та реконструкція мереж та обладнання, а також зниження нетехнічних витрат електроенергії. Джерелами фінансування Інвестиційної програми визначено у тому числі амортизацію та прибуток (обов'язкові реінвестиції) АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО». Водночас, маючи багаторічний досвід ведення договірної роботи та пов'язаних процесів прийняття і розробки господарських рішень в ході діяльності підприємства та можливість розпоряджатися майном та коштами товариства ОСОБА_9 розумів показники структури і обсяги капіталу, який виділятиметься для успішної реалізації указаної Інвестиційної програми, на ґрунті чого у останнього виник умисел на заволодіння майном товариства.
Так, ОСОБА_9 , виконуючи обов'язки Генерального директора АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та будучи наділеним організаційно?розпорядчими та адміністративно?господарськими функціями, а тому являючись службовою особою, діючи умисно та всупереч державним інтересам у вигляді ефективного використання фінансових ресурсів підприємства та забезпечення прибутковості діяльності державних підприємств, шляхом зловживання службовим становищем з метою обернення їх (фінансових ресурсів) на власну користь та на користь учасників злочинної змови для задоволення корисливих інтересів, у порушення вимог чинного законодавства, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, організував вчинення злочинів та керував їх підготовкою та вчиненням, утворивши при цьому організовану групу, яка діяла упродовж 2021?2022 років.
Пов'язаний з ОСОБА_9 ОСОБА_3 , починаючи з лютого?березня 2021 року з корисливих мотивів вирішив використовувати фінансові ресурси АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» в особистих інтересах, а саме організувати заволодіння коштами товариства через проведення за кошти АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» закупівель товарно?матеріальних цінностей для його потреб за завищеними цінами через залучення в якості співучасників для вчинення злочинів як працівників товариства, так і окремих осіб з числа працівників підконтрольних та підзвітних йому компаній приватного сектору економіки, які здійснювали діяльність у сфері постачання товарно?матеріальних цінностей для потреб енергетичних підприємств України.
ОСОБА_9 , виконуючи відведену йому функцію співорганізатора, був підзвітний, так званим «старшим», до яких належав, зокрема ОСОБА_3 , здійснював загальне керівництво діяльністю організованої групи та займав найвищу (першу) ланку, згідно з чим йому, як організатору організованої групи та її керівнику, мали підпорядковуватися всі інші учасники організованої групи.
До складу організованої групи в процесі її формування також увійшли: директор з загальних питань АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» ОСОБА_10 , начальник Управління матеріально?технічного постачання АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» ОСОБА_11 , а також службові особи юридичних осіб приватного сектору економіки - ОСОБА_12 , який з 05.02.2021 займав посаду виконавчого директора ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ», та генеральний директор ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГОМІРА» (далі - ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА») ОСОБА_13 .
Для формування очікуваної вартості закупівель як пособника залучено приватного оцінювача ОСОБА_14 , яка, будучи директором ТБ «ЄВРОМАРКЕТ», підготувала консультаційну довідку про кон'юнктуру ринку (рівень цін), виконану за вих. № 2СК від 28.01.2021, до якої внесла безпідставно завищені (у порівнянні із реальним співвідношенням попиту і пропозиції) та заздалегідь обумовлені ціни на визначену номенклатуру товарів у межах мінімальних та максимальних значень.
Члени організованої групи, у тому числі ОСОБА_3 , заволоділи коштами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у розмірі 11 126 652,90 грн з урахуванням ПДВ, що становить суму різниць у вартості поставленого товару, що був сплачений АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», тобто 7 815 553,54 грн та 3 311 099,36 грн за договорами поставки № Ц9354 від 25.05.2021 та № Ч5360 від 27.09.2021, укладених з ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА» на постачання лічильників у порівнянні з ринковими цінами.
Окрім того, члени організованої групи, у тому числі ОСОБА_3 , вчинили незакінчений замах на заволодіння коштами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у розмірі 9 193 127,80 грн з ПДВ, що становить суму різниць у вартості непоставленого на адресу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» товару за договорами поставки № Ц9354 від 25.05.2021 та № Ч5360 від 27.09.2021, тобто 3 281 332,68 грн з ПДВ та 3 899 754,00 грн з ПДВ, відповідно та із врахуванням різниці вартості поставленого товару за видатковими накладними ЭН?0000371 від 21.02.2022 та ЭН?0000372 від 21.02.2022 АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у порівнянні із ринковою вартістю товарів.
Також члени організованої, у тому числі ОСОБА_3 , заволоділи коштами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у розмірі 1 446 776,00 грн з ПДВ, що є різницею між вартістю товару, придбаного ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» та ТОВ «УКРАЇНСЬКО?ЄВРОПЕЙСЬКА АГРОКОМПАНІЯ» (які фактично контролювались ОСОБА_12 ) у виробника ТОВ «ЕЛІЗ» та іншого постачальника ТОВ «ДІП СЕРВІС+», та вартістю товару - трансформаторів реалізованих ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ» до АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» по договору поставки № Ч5656 від 04.10.2021.
Окрім того, члени організованої групи, у тому числі ОСОБА_3 , вчинили незакінчений замах на заволодіння коштами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у сумі 110 891 305,86 грн з ПДВ на підставі договору поставки трансформаторів № Ч5656 від 04.10.2021, укладеного з ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ» (яка фактично контролювались ОСОБА_12 ).
На підтвердження підозри ОСОБА_3 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень детектив надав, зокрема такі докази:
- лист Міністерства енергетики України (далі - Міненерго) від 09.02.2024 з додатками, відповідно до якого Міненерго 30.10.2023 забезпечено передачу державного пакету акцій АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у розмірі 65,001% до статутного капіталу АТ «Українські розподільчі мережі», 100% акцій якого належать державі в особі Міненерго;
- протоколи огляду від 06.08.2024, 11.08.2023 та 24.08.2023 з додатками, відповідно до яких оглянуто веб?портал державних закупівель «Прозорро», зокрема документи щодо закупівель UA?2021?07?09?004016?c за предметом «ДК 021:2015:38550000-5: Лічильники», UA?2021?03?02?006297?а за предметом «ДК 021:2015:38550000-5: Лічильники» (ЛОТ № 2), UA?2021?07?09?001403?b за предметом «ДК 021:2015:31170000-8: Трансформатори»;
- документи щодо проведення процедур закупівель «Трансформаторів» та «Лічильників», які вилучені 14.03.2023 та 28.09.2023 під час проведення обшуків за місцем здійснення діяльності АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», зокрема: комерційних пропозицій ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ» за підписом ОСОБА_15 , листа від 23.06.2021 за підписом ОСОБА_10 , адресованого Харківський ТПП щодо надання інформації про кон'юнктуру ринку (щодо трансформаторів), цінових довідок ТБ «ЄВРОМАРКЕТ» від 28.01.2012 № 2СК та Харківської ТПП від 25.06.2021 № 1403/21 за підписом ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , відповідно, протоколів засідань тендерного комітету та актів робочої групи, договорів поставки електротехнічної продукції від 25.05.2021 № Ц9354, від 27.09.2021 № Ч5360, що укладались із ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА», договору від 04.10.2021 № Ч5656, укладеним із ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ», реєстрів поставок товару та оплат за цими договорами;
- документи, вилучені під час проведення 18.04.2023 обшуку у приміщенні Харківської ТПП, а саме: лист від 23.06.2021 за підписом ОСОБА_10 щодо надання інформації про кон'юнктуру ринку (щодо трансформаторів), цінової довідки від 25.06.2021 № 1403/21, виданої ОСОБА_16 , до якої внесено завідомо завищений рівень цін на трансформатори в межах мінімальних та максимальних значень, закупівлю яких планувало АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», запиту ОСОБА_16 щодо рівня відпускних цін на трансформатори та листів-відповідей на нього від ТОВ «НВК ЛТЗ», ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ», ТОВ «ДІП СЕРВІС+», ТОВ «ЕЛІЗ», ТОВ «КАСКАД ЕНЕРГО»;
- висновок експерта від 22.04.2024 № СЕ?19/119-24/4636?ТВ, відповідно до якого визначено ринкову вартість товарів згідно специфікації у договорах поставки електротехнічної продукції від 25.05.2021 № Ц9354 та від 27.09.2021 № Ч5360;
- протокол огляду документів від 10.05.2024, відповідно до якого встановлено, що під час порівняння договірних цін згідно специфікацій до договорів від 25.05.2021 № Ц9354 та від 27.09.2021 № Ч5360, з середньою ринковою вартістю товарів, зазначеною у висновку експерта від 22.04.2024 № СЕ?19/119?24/4636?ТВ, сумарні різниці складають: 3 281 332,68 грн з ПДВ в частині непоставлених товарів та 7 852 568,02 грн з ПДВ в частині поставлених товарів для договору від 25.05.2021 № Ц9354 і 3 899 754,00 грн з ПДВ в частині непоставлених товарів та 5 286 061,00 грн з ПДВ в частині поставлених товарів - для договору від 27.09.2021 № Ч5360. Також, різниця цін товарів згідно номенклатури за специфікацією до Договору поставки від 04.10.2021 № Ч5656, що були поставлені ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ» до АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», та придбаними ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ» у виробників та інших постачальників сумарно становить 1 434 599,00 грн з ПДВ, а в частині непоставлених товарів при порівнянні цін згідно Додатку № 1 - специфікації за договором поставки від 04.10.2021 № Ч5656, із цінами у матеріалах для порівняння становить 110 891 305,86 грн з ПДВ;
- висновків експерта за результатами проведення судових економічних експертизи від 28.06.2024 № СЕ?19/119?24/7778?ЕК, від 07.04.2025 № СЕ?19/119/25/3210?ЕК, відповідно до яких документально підтверджується: (1) постачання товарів від TOB «XET3 «ЕНЕРОМІА» до АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» за договорами поставки № Ц9354 від 25.05.2021 на суму 21 018 170,00 грн (25 221 804,00 грн з ПДВ), та їх оплата у сумі 25 075 680,00 грн; (2) постачання товарів від ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА» АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» за договором поставки № Ч5360 від 27.09.2021 на суму 17 105 030,00 грн (20 256 036,00 грн з ПДВ), та їх оплата у сумі 14 745 456,00 грн; (3) постачання товарів від ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ» до АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» за договором поставки № Ч5656 від 04.10.2021 на суму 2 192 533,72 грн (2 631 040,46 грн з ПДВ), та їх оплата у сумі 2 219 157,60 грн; (4) проведені розрахунки, що наведені в протоколі огляду від 10.05.2024 щодо різниці договірних цін згідно специфікацій до договорів №?Ц9354 від 25.05.2021 та № Ч5360 від 27.09.2021, з урахуванням у висновку експерта № CE?19/119?24/4636?ТВ від 22.04.2024, в сумі 7 852 617,38 грн та 5 286 076,64 грн; (5) розрахунки, наведені в протоколі огляду від 10.05.2024, щодо різниці між вартістю товару, придбаного ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО?ТАЙМ» у виробника ТОВ «ЕЛІЗ» та інших постачальників ТОВ «Діп сервіс+» і ТОВ «Українсько?європейська агрокомпанія», та вартістю товару, реалізованого ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» до АТ «Харківобленерго» по договору № Ч5656 від 04.10.2021 документально підтверджуються у сумі 1 436 642,00 грн з ПДВ;
- протоколи додаткового огляду від 02.08.2024, 03.08.2024, 05.08.2024, відповідно яких оглянуто інформацію, скопійовану з мобільного телефону Samsung Galaxy A71, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , у якому міститься спілкування ОСОБА_9 щодо обставин, які встановлюються у цьому кримінальному провадження, зокрема його участь у обговоренні закупівельна та обізнаність про закупівлі трансформаторів за завищеними цінами, у тому числі з абонентом «Ostap» ( НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 );
- протокол від 13.12.2023 за результатами проведення щодо негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) щодо ОСОБА_14 , відповідно до якого встановлено, що 26.01.2021 ОСОБА_17 з особистої електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на електронну пошту ТБ «ЄВРОМАРЕКТ» - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » направив лист із вкладеним текстовим файлом з назвою «цена биржа 19 січня 2021 року», що містив підсумовані ціни та вартість предмету закупівлі «ДК 021:2015:38550000-5: Лічильники» із розподілом за лотами, де у графі Лот 2 вже було зазначено «Енернгомера», які були завищені;
- протокол за результатами проведення НС(Р)Д від 26.06.2023 щодо ОСОБА_12 , відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_18 16.09.2021 з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 на поштову ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» - ІНФОРМАЦІЯ_4 , направила файл «Копия харьков цены красные» із розрахунком ціни тендерної пропозиції ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ», із доповненими колонками цінових пропозицій на купівлю/продаж визначеної номенклатури товарів, виробником яких є ТОВ «ЕЛІЗ», що підтверджує обізнаність ОСОБА_12 про обсяги завищення вартості, тощо.
Дослідивши надані детективом матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на рівні стандарту «достатніх підстав (доказів)» вони підтверджують можливу причетність ОСОБА_3 до інкримінованого злочину за тих обставин, що викладені у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри.
Слідчий суддя не погоджується з доводами захисту про те, що на цій стадії досудового розслідування мають бути оцінені за визначеними у ст. 94 КПК України критеріями усі надані докази обвинувачення та захисту з метою встановлення наявності / відсутності в діяннях ОСОБА_3 складу інкримінованого йому злочину та усіх його обов'язкових складових (кваліфікуючих) ознак (у тому числі умислу, корисливого мотиву, повноважень співучасників, матеріальних наслідків, їх виду та обсягу).
Усупереч доводам захисту, зазначене виходить за межі судового контролю на стадії досудового розслідування у порядку ст. 303 КПК України та фактично підміняє собою судовий розгляд і вирішення кримінального провадження по суті. Ба більше, такий підхід суперечитиме принципам повноти, об'єктивності та, як наслідок, правильності вирішення справи, позаяк слідчому судді вочевидь не надані усі докази кожної зі сторін, а лише їх частина, необхідна для обстоювання правової позиції на стадії судового контролю, що фактично підтверджено й захистом.
У силу ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що, виходячи із наданих детективом матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_3 була предметом перевірки:
(1) під час постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвали від 03.06.2025 (у справі № 991/5299/25) про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
(2) під час постановлення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвали від 03.07.2025 про залишення без змін згаданого судового рішення;
(3) під час постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвал від 30.07.2025 (у справі № 991/7626/25) та від 24.09.2025 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 ;
(4) під час постановлення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвали від 08.10.2025 (у справі № 991/6788/25) про залишення без змін узвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.06.2025 про накладення арешту на майно ОСОБА_3 .
Зі змісту перелічених ухвал слідує, що слідчими суддями та апеляційним судом уже неодноразово оцінювались доводи захисту стосовно: (і) відсутності належних, допустимих та достатніх доказів для підозри ОСОБА_3 і його причетності до інкримінованих діянь; (іі) відсутності в діях ОСОБА_3 ознак організатора чи виконався інкримінованих злочинів; (ііі) недопустимості певних доказів, у тому числі висновку експерта.
Слідчий суддя зауважує, що під оцінкою експертних висновків розуміється не лише визначення дотримання установленої законом процедури її призначення та проведення, але й допустимість доказів, що слугували вихідними даними для її проведення.
Виходячи з цього, усупереч доводам захисту, на стадії судового контролю слідчий суддя не вправі надавати перевагу одним експертним висновкам над іншими.
Не може оминути слідчий суддя увагою й те, що захист оскаржує здійснення 01.08.2025 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 .
З цього процесуального рішення детектива та первинно повідомлення про підозру слідує, що по суті не зазнали змін:
(і) як правова кваліфікація кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України;
(іі) так і по суті виклад фактичних обставин його вчинення ОСОБА_3 за версією сторони обвинувачення.
Слідчий суддя звертає увагу на необхідність поваги до принципу «остаточності» судового рішення («res judicata»), що є складовою принципу юридичної визначеності, та неможливість повторного судового перегляду тих самих питань за незмінних фактичних обставин та доказів.
У контексті доводів захисту про складення повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 поза межами строку досудового розслідування слідчий суддя враховує висновки, що викладені у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14.05.2024 (у справі № 991/7976/23). У цьому рішенні касаційний суд виснував, що питання, яке стосується строків досудового розслідування може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акту до суду у порядку, передбаченому п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України. Висловлені в ухвалі слідчого судді висновки щодо строків досудового розслідування не мають преюдиційного значення для суду, який буде з'ясовувати питання про те, чи надійшов обвинувальний акт до суду у межах строку досудового розслідування.
Отже, оцінка дотримання строку досудового розслідування виходить за межі повноважень слідчого судді під час вирішення скарги у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
У цій справі захистом не було наведено будь-яких переконливих аргументів чи доказів, які б свідчили, що повідомлена ОСОБА_3 підозра була необґрунтованою. Самих лише заяв захисту не достатньо для того, щоб дійти висновку, що увесь правовий механізм, задіяний правоохоронними органами у цьому випадку був неправильно використаний, що від початку і до кінця органи влади діяли недобросовісно чи з очевидною неповагою до гарантій, передбачених КПК чи Конституцією України.
З наданих слідчому судді матеріалів досудового розслідування, слідує, що органом досудового розслідування у повній мірі дотримано вимоги до порядку здійснення досудового розслідування стосовно підозрюваного.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги захисника ОСОБА_4 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 від 01.08.2025 у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_19