28 жовтня 2025 року
м. Рівне
Справа № 557/1074/24
Провадження № 22-ц/4815/1127/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий (суддя-доповідач) Ковальчук Н. М.,
судді: Хилевич С. В., Шимків С. С.,
секретар судового засідання - Маринич В. В.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Савчук Наталія Григорівна,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 19 травня 2025 року, ухвалене в с. Гоща у складі судді Пацко Д. В., повний текст складено 19.05.2025
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області - Савчук Н. Г., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача - ОСОБА_4 . 10.07.2018 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті заповіла 1/2 частку земельної ділянки площею 3,46 га, кадастровий номер 5621284400:03:002:0127, та 1/2 частку земельної ділянки площею 0,10 га кадастровий номер 5621284400:03:002:0436, які розташовані на території Липківської сільської ради Гощанського району для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , решту належне їй рухоме і нерухоме майно, в тому числі належний житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,1436 га. кадастровий номер 5621255100:01:002:0500 заповіла в рівних частках для кожного ОСОБА_5 (батьку позивача) та ОСОБА_2 .
Спадкоємці за заповітом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 прийняли спадщину, ОСОБА_5 спадщину не прийняв, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановами за №137/02-31 та №138/02-31 від 01.06.2023 року нотаріус відмовила у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_1 , та на належну спадкодавцю 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 5621255100:01:002:0500 у зв'язку з тим, що вчинення таких дій суперечить законодавству України. Постановою за №231/02-31 від 16.10.2023 року нотаріус Савчук Н. Г. відмовила у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що ним пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті тітки, ОСОБА_4 .
Позивач, посилаючись на ст.ст. 1222, 1223, 1225, 1269, 1270, 1272 ЦК України, вказува на поважність причин пропуску строку, просив встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на три місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 19 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області - Савчук Н. Г., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій вказує: суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Місцевий суд відмову у задоволенні позову аргументував тим, що спадкоємець ОСОБА_5 помер через 2 роки після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , тобто поза межами шестимісячного строку, визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, і доказів того, що ОСОБА_5 мав намір реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті тітки за заповітом, матеріали справи не містять, а посилання позивача про необізнаність про наявність заповіту не можуть бути визнанні поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини. Позивачем не надано доказів, які б свідчили, що за життя ОСОБА_5 мав намір реалізувати свої права на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Такий висновок незаконний, суд не врахував обставини справи та наявні докази. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_4 , яка 10.07.2018 року склала заповіт. Спадкоємець ОСОБА_5 , який є батьком позивача, не прийняв спадщину, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За положеннями ч. 1 ст. 1276 ЦК України позивач успадкував майно у порядку трансмісії. 31.05.2023 ОСОБА_2 звернулась з заявою про видачу їй свідоцтва на весь житловий будинок та частину земельної ділянки і нотаріусом було відмовлено їй у видачі свідоцтва. При зверненні позивача до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті тітки, нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з пропусклоом строку звернення із заявою про прийняття спадщини. Спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали позовні вимоги і не заперечували про їх задоволення. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, апеляційний суд прийшов до слідуючих висновків.
Як видно з мотивів позовної заяви, ОСОБА_1 28.06.2024 року звернувся у суд з вимогою встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який є спадкоємцем по заповіту після смерті ОСОБА_4 . У позовній заяві відповідачами вказані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якітакож є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4
18.09.2024 року до суду представник відповідачів - адвокат Якубець М. К., подав заяви від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання позовних вимог, просив справу розглядати без участі відповідачів та без фіксації технічними засобами судового засідання.
22.01.2025 року позивач подав у суд заяву про виправлення описки у позовні заяві у якій просив виправити в пункті один прохальної частини позовної заяви описку, а саме: словосполучення «після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 »замінити на словосполучення «після смерті тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Заяві ОСОБА_1 про виправлення описки у позовній заяві суд першої інстанції жодної оцінки не надав, і відповідно до матеріалів справи копія заяви не була надіслана відповідачам.
Разом з тим, місцевий суд, в порушення вимог процесуального законодавства щодо вимог про порядок подачі заяв та клопотань, залучення належних відповідачів, порядку зміни підстав і предмета позову у день подання заяви про виправлення описки виніс ухвалу про закриття позовного провадження, а 19 травня 2025 року розглянув спір та ухвалив оскаржуване рішення.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення вказав, що ОСОБА_5 звернувся з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном на три місяці з часу набрання законної сили рішенням суду. Щодо цих позовних вимог суд встановив фактичні обставини справи, застосував відповідні норми права.
У резолютивній частині оскаржуваного рішення суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області - Савчук Н. Г., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційний суд приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим судом порушені норми процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно процесуальних прав та обов'язків сторін, визначених у ст. 43, 49 ЦПК України с торони користуються рівними процесуальними правами. П озивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
У цивільному судочинстві підготовче провадження - це стадія судового процесу в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, в якій остаточно визначається предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процессу (ст.. 197 ЦПК України).
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Такі правові позиції зазначені у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21); у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.
У постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21).
Розглядаючи спір, суд першої інстанції зазначені вимоги процесуального законодавства не дотримався.
Заява позивача від 22.01.2025 року про виправлення описки у позовні заяві у якій він просив виправити в пункті один прохальної частини позовної заяви описку, замінивши вимоги «після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 »на вимоги «після смерті тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 », є по своїй суті новою позовною заявою і на таке суд першої інстанції уваги не звернув.
Заява не була направлена відповідачам, суд не встановлював, чиї права і інтереси зачіпаються такою зміною предмету і підстави позову, чи є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належними відповідачами у спорі щодо встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті іншого, ніж заявлений у позовній заяві, спадкодавця.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
Апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення процесуальних норм, тому судове рішення, яким відмовлено у задоволення позову за безпідставністю позовних вимог, підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові через порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 377, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 19 травня 2025 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області - Савчук Наталія Григорівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.