Справа № 161/21449/25 Провадження №11-сс/802/586/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
29 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 ,
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Волинської області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 , звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, відносно підозрюваного ОСОБА_7 , з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030000000343 від 19 грудня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України.
Зазначає про те, що в ході проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилаючись на вищенаведене, та з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання наведеним ризикам, просить застосувати до нього запобіжний захід у виді застави. При цьому, слідчий вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, - відмовлено.
Водночас, підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на строк не більше двох місяців.
У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки: 1) прибувати на виклик до слідчих, прокурорів, визначених у даному провадженні, а також до суду у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену (их) посадову (их) особу (осіб); 2) не відлучатися із Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (в разі наявності).
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що хоча слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, однак не доведено про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для виконання ним процесуальних обов'язків. А тому, слідчий суддя врахувавши те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації в Волинській області, де проживає протягом тривалого часу, одружений, дружина перебуває в стані вагітності, працевлаштований, тобто має міцні соціальні зв'язки, а також інші обставини провадження, дійшов висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж застава, а саме - особисте зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Прокурор на вищевказане судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його необґрунтованість та незаконність, просить скасувати та постановити нове, яким задовольнити клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 грн. Водночас, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою; не відлучатися з місця свого проживання за адресою: Волинська область, Володимирський район, м. Нововолинськ, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби - паспорт громадянина України для виїзду за кордон; не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні, в тому числі працівниками ВК Нововолинської міської ради, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні. Зазначає про те, що слідчим суддею не було взято до уваги те, що ОСОБА_7 зокрема підозрюється у вчиненні умисного корупційного злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Більше того, наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилаючись на вищенаведене, прокурор вважає такий запобіжний захід як особисте зобов'язання не зможе дієво запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам. На його думку є усі законні підстави для обрання щодо підозрюваного саме запобіжного заходу у виді застави.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, підозрюваного та його захисника, які її заперечили та просили залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання таким спробам як: переховування від органів досудового розслідування або суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Волинський апеляційний суд вважає, що наведені вимоги законодавства при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 слідчим суддею дотримані.
Так, з матеріалів провадження встановлено, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022030000000343 від 19 грудня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.
У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , якому 20 жовтня 2025 року було оголошено про підозру у вчиненні цих злочинів. Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що при розгляді в суді першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу, стороною обвинувачення не доведено того, що застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, та покладення на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, не забезпечить запобіганню доведеним в ході розгляду провадження ризикам, передбаченим у п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Більше того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозрюваний ОСОБА_7 , раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації у Волинській області, де проживає протягом тривалого часу, одружений, дружина перебуває в стані вагітності, працевлаштований, тобто має міцні соціальні зв'язки, що буде стримуючим фактором щодо переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, а покладення на підозрюваного обов'язку, визначеного п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, буде запобігати можливості його незаконного впливу на свідків та підозрюваних у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею враховано те, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання таким ризикам як переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, повністю забезпечить такий запобіжний захід, як особисте зобов'язання, і з цим повністю погоджується апеляційний суд.
Твердження сторони обвинувачення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у виді застави для запобігання ризикам, вказаним у ч.1 ст.177 КПК України, належним чином не мотивовані. Клопотання не містить належних обґрунтувань, а матеріали провадження будь-яких доказів, які давали б суду підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у виді застави, а також, що більш м'який запобіжний захід не зможе дієво запобігти вказаним у клопотанні та доведеним в суді ризикам.
З урахуванням наведено, колегія суддів вважає доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі нічим іншим як недоведеними припущеннями щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя врахувавши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в застосуванні ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, так як стороною обвинувачення не було надано доказів і об'єктивно не доведено про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
А тому, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про доцільність та можливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж застава, зокрема - особистого зобов'язання, та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, є правильним та достатньою мірою, яка буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Будь-яких порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому дане судове рішення є законним та обґрунтованим.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року про відмову в застосуванні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, та обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді