Справа № 761/10192/24
Провадження № 1-кс/761/13328/2024
12 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Київської міської прокуратури щодо нерозгляду клопотання у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 14.03.2024,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3 з заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги на бездіяльність прокурора Київської міської прокуратури щодо нерозгляду клопотання від 29.02.2024 № VYH-20240229-02-01-07 у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 14.03.2024.
На обґрунтування відводу заявник зазначив, що слідчий суддя ОСОБА_4 20.03.2024 ухвалив рішення щодо спрямування скарги гр. ОСОБА_3 до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо направлення цієї скарги до іншого суду. Однак, рішенням суду апеляційної інстанції від 11.04.2024 матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_3 повернуті до Шевченківського районного суду м. Києва для її подальшого розгляду.
Заявник, вважаючи суддю ОСОБА_4 упередженим, оскільки останній спрямував ініційовану ОСОБА_3 скаргу до Київського апеляційного суду, просив відвести суддю від подальшого розгляду скарги.
Крім того, заявник наполягав, що підставою відводу слідчого судді є також порушення правил авторозподілу зазначеної справи.
Учасники судового провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибули, що не є перешкодою для розгляду заяви.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Суддя, дослідивши заяву ОСОБА_5 , матеріали скарги (провадження 1-кс/761/13328/2024, справа 761/10192/24), дійшов висновку про таке.
Статтею 75 КПК України визначений перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
До однієї з підстав, яка унеможливлює участь судді у розгляді справи, є наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Суддя бере до уваги, що з моменту ратифікації Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), та у силу ст. 9 КПК суд під час розгляду кримінального провадження зобов'язаний керуватися рішеннями ЄСПЛ.
Згідно з п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. Під час ухвалення судових рішень судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Надаючи оцінку доводам заяви, суддя відмічає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Неупередженість судді та суду передбачає відсутність будь-якої зацікавленості при відправленні правосуддя, об'єктивність і повну безсторонність щодо учасників процесу.
Практика Європейського суду з прав людини сформулювала зміст такої категорії як «безсторонній суд», що включає суб'єктивний та об'єктивний критерії.
Суб'єктивний критерій означає, що суд має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; об'єктивний - що суд має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Отже, суб'єктивну складову категорії «безсторонній суд» утворює наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Таким чином, ознакою суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку суду умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об'єктивності.
ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» зазначив, що для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Отже, безсторонність суду може викликати сумніви, коли є підстави побоюватися, що суд перебуває у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі.
Заявник зазначив, що упередженість слідчого судді полягає в ухваленні останнім 20.03.2024 рішення щодо спрямування скарги гр. ОСОБА_3 до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо її підсудності.
Водночас, направлення справи до суду апеляційної інстанції з метою вирішення питання про підсудність цієї справи відповідному суду не може свідчити про упередженість судді, оскільки такі процесуальні дії спрямовані на уникнення ймовірного порушення правил підсудності та уникнення ухвалення судом-слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва рішення поза його компетенцією.
Крім того суддя бере до уваги, що у силу ч. 3 ст. 35 КПК визначення слідчого судді здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у судді, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.
Також, у силу ч. 6 ст. 35 КПК порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 Рішення Ради суддів України «Про затвердження положення про автоматизовану систему документообігу суду» від 26.11.2010 у судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду.
Рішенням загальних зборів суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2017 затверджені Засади використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду м. Києва (далі - Засади).
Згідно з п.п. 6.5 Засад у випадку надходження до суду судової справи, по якій суддею цього суду вже було ухвалено процесуальне рішення про направлення/передачу справи за підсудністю до іншого суду, яке не скасовано, проте справа повернулась до суду з ухвалою/постановою іншого суду, з метою дотримання процесуальних норм щодо недопустимості спорів про підсудність, справа передається раніше визначеному судді, який ухвалював рішення про направлення/передачу справи за підсудністю.
З наведеного витікає, що передача скарги ОСОБА_6 після повернення справи з Київського апеляційного суду у зв'язку з відмовою щодо передачі цієї справи до іншого суду, не є порушенням порядку автоматизованого розподілу справи та не може свідчити про упередженість судді, якому така справа надійшла на розгляд.
Таким чином, доводи заявника ОСОБА_3 про наявність підстав для висновку про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 ґрунтуються на припущеннях, тобто не можуть розглядатися як обґрунтовані та вказувати на наявність у слідчого судді будь-яких зв'язків, прихильності чи упередженості щодо сторін кримінального провадження.
З викладеного витікає, що наведене захисником не створює сумнівів щодо неупередженості слідчого судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Київської міської прокуратури щодо нерозгляду клопотання у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 14.03.2024 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1