Справа №760/17400/25
3/760/5401/25
20 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №43 від 24.06.2025 встановлено, що ОСОБА_1 в провину інкримінується порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що виразилось у недбалому ставленні до військової служби, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Датою вчинення даного кримінального правопорушення визначено 01.03.025.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені у протоколі, повністю визнав свою вину у вчиненні правопорушення, щиро розкаявся.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
З цього приводу слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-15 КУпАП, в даному випадку, не носить характеру триваючого, на даний час закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
КУпАП передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи ст. 247 КУпАП є імперативними і вказують, що після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17ЗаконуУкраїни "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Під час розгляду адміністративного матеріалу суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства" (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
З урахуванням того, що строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закінчився, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом'янський районний суд м. Києва.
Суддя О.А.Воронкін