СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/20221/25
пр. № 3/759/6900/25
21 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
09 серпня 2025 року о 02 годині 01 хвилин за адресою: м. Київ, проспект Палладіна Академіка, 16 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Suzuki Skywave, д.н.з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, неприродна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від огляду на стан сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку водій відмовився.
Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.02.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 та накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 10 (десять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 10.03.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 та накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалась стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
У судове засідання, призначене на 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Суддя відклав судове засідання на 21 жовтня 2025 року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином. Суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у тому числі, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції чи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку.
Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, зокрема, у відмові особою, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Кваліфікуючою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є піддання особи адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції чи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, двічі протягом року
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч.1 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 266 КУпАП).
Порядок огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція)
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції (звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя чи неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Зазначене правопорушення є правопорушенням з формальним складом, для наявності об'єктивної сторони якого закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.
Відповідно до положень п. 1.10 Правил, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У порушення вимоги, передбаченої ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 2.5 Правил, відповідно до протоколу, від огляду на стан сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
Суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є особи, які керують транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 417063 від 09.08.2025 (а.с. 2);
-направленням водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» від 09.08.2025 (а.с. 3);
-записом з нагрудної бодікамери №473604, №473401 (а.с. 18).
У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані, оскільки він, будучи водієм транспортного засобу, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
Частиною другою ст. 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддя не встановив.
Зважаючи на завдання КУПАП та мету адміністративного стягнення (ст. 1 та 23 КУпАП), беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про його особу, суддя доходить висновку про накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на десять років. Конфіскацію транспортного засобу суддя не застосовує, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у ОСОБА_1 права власності на будь-який транспортний засіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Ураховуючи, що постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, а також постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та накладено додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (загальна невідбута частина стягнення становить 9 (дев'ять) років 9 (дев'ять) місяців 1 (один) день ) суддя вважає за необхідне приєднати до призначеного строку позбавлення спеціального права за цією постановою, невідбутий строк позбавлення права керування транспортними засобами, визначений постановами суддів Голосіївського районного суду міста Києва від 11.02.2025 та Святошинського районного суду міста Києва від 10.03.2025.
Стаття 40-1 КУпАП передбачає, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Отже, ОСОБА_1 належить сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 23, 24, 27, 30, 33, 40-1, 130, 221, 276, 280, 283 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 3 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
На підставі частини третьої статті 30Кодексу України про адміністративні правопорушення до накладеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року та постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року, визначивши загальний строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами - 19 (дев'ятнадцять) років 9 (дев'ять) місяців 1 (один) день.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Суддя Ю.В. Кравченко