Справа № 758/13140/25
3/758/4694/25
28 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,
встановила:
15.08.2025 року, о 17 год. 35 хв., в м. Києві, по вул. Сирецька 28/2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не дотримався безпеки руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованого автомобіля марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 та скоїв наїзд на нього. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №430591 від 22.08.2025 року, 15.08.2025, о 17 год. 35 хв., в м. Києві, по вул. Сирецька 28/2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за порушення вимог п. 2.10.а ПДР за ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнав, за ст. 122-4 КУпАП вказав, що після скоєння ДТП до нього підійшла невідома йому раніше особа, яка представилася власником автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_3 , запропонувавши вирішити дане питання мирним шляхом. Будучи переконаним, що залагодив конфлікт із іншим учасником ДТП, місце події залишив.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 15.08.2025, в м. Києві, по вул. Сирецька 28/2, припаркував автомобіль «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , на проїзній частині та відійшов до магазину. Повернувшись, виявив на транспортному засобі механічні пошкодження, а саме: пошкодження заднього бампера та крила автомобіля. Вказав, що того дня не спілкувався із ОСОБА_1 щодо обставин вчинення ДТП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім визнання ним вини, підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №430586 від 22.08.2025 року, рапортом командира взводу 2 роти 4 батальйону 2 полку 1 з ОПБ УПП ДПП у м. Києві О. Лузана; схемою місця ДТП; протоколом огляду транспортного засобу від 22.08.2025; поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; а також дослідженим судом відеозаписом з місця події.
Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема, останній був переконаний, що повідомив про вчинене ДТП власника транспортного засобу, а тому обставин, які б вказували на те, що ОСОБА_1 навмисно залишив місце ДТП, будучи обізнаним про спричинені транспортним засобом пошкодження, не встановлено, що вбачається із відеозапису, долученого до матеріалів справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії за ст. 124 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 10, 33, 283, 247, 284 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко