печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48179/25-к
пр. № 1-кс-42469/25
29 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 25.08.2025,
До провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_3 відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 25.08.2025.
В обґрунтування заяви зазначено, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 не може брати участь у розгляді скарги і підлягає відводу, оскільки заявником було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, яке на його думку вчинено суддею ОСОБА_4 , про що внесено відомості до ЄРСР за №42024000000001409 від 26.12.2024, а отже може бути побічно зацікавленим у результаті розгляду поданої заявником скарги. Таким чином, з метою недопущення необ'єктивності у його розгляді, заявник вважає за необхідне заявити відвід слідчому судді.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились. Тому, суддя дійшов висновку про розгляд вказаної заяву у їх відсутність.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду заяви за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши заяву, суддя приходить до наступного висновку.
За правилом п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.
Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити, самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України», Європейський суд вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
Окрім того, окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Так, обгрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 не може брати участь у розгляді скарги і підлягає відводу, оскільки заявником було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, яке на його думку вчинено суддею ОСОБА_4 , про що внесено відомості до ЄРСР за №42024000000001409 від 26.12.2024, а отже може бути побічно зацікавленим у результаті розгляду поданої заявником скарги.
Разом з тим, суд наголошує, що факт звернення заявника до правоохоронних органів сам по собі не свідчить про упередженість судді. Упередженість має бути доведена належними та допустимими доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях. Відвід має бути вмотивованим, тобто містити аргументи, підтверджені доказами, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.
Звернення до правоохоронних органів із заявою щодо можливих неправомірних дій судді є правом сторони процесу. Якщо сторона хоче заявити про відвід судді на підставі такої заяви, то вона повинна довести, що ця заява вплинула на неупередженість судді, і що він не зможе об'єктивно розглядати справу.
Однак, у заяві про відвід не наведено жодних фактів прояву слідчим суддею ОСОБА_4 поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність при розгляді даної скарги, а аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_4 не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Отже, доводи заявника щодо відводу слідчого судді про можливу заінтересованість в результатах провадження слідчого судді ОСОБА_4 при розгляді скарги є лише його міркуваннями, що носить ймовірний характер, який нічим не підтверджений.
Інших обставин, визначених законом, які б свідчили про особисту упередженість слідчого судді ОСОБА_4 або його необ'єктивність під час розгляду скарги у заяві не вказано, а суд під час розгляду заяви таких обставин також не встановив.
Таким чином, суддею не встановлено наявність обставин, які би викликали сумніви в неупередженості та об'єктивності слідчого судді ОСОБА_4 і унеможливлювали ухвалення ним об'єктивного рішення у справі, а отже заява про відвід слідчого судді не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 309 КПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 25.08.2025 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1