печерський районний суд міста києва
757/42097/25-к
1-кп-2849/25
28 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ),
захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
перекладача - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021010000000037 від 23.03.2021, відносно:
ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Грузія, громадянина Республіки Грузія, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 199 КК України,
ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Баку, Азербайджанська Республіка, азербайджанця, громадянина Азербайджанської Республіки, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України,
У провадженні судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження за № 12021010000000037 від 23.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 199 КК України, ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) у вигляді тримання під вартою, оскільки строк запобіжного заходу закінчується, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання та продовження обвинуваченим запобіжних заходів, наразі не змінилися. Метою продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) покладених на них процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні чи інших підозрюваних, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню, тобто в межах вказаного кримінального провадження продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку прокурора, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити завдання кримінального провадження. Таким чином, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам прокурор вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) під вартою на 60 днів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) - ОСОБА_8 заперечив про продовження строку тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Зауважив, що обвинувачений достить довго перебуває під вартою, однак не надано суду доказів щодо навності ризиків і вони продовжують існувати. Окрім того просив зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) підтримав думку свого захисника. Додав, що твердження щодо того, що існує ризик переховування і втечі не підтверджено, оскільки він залишив Україну, за подій лютого 2022 року, а не втікав від слідства.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) - адвокат ОСОБА_9 заперечив про продовження строку тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) підтримав думку свого захисника.
Вислухавши позиції учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
У рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_13 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_14 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , висунуте обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 199 КК України, тобто у придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту підробленої іноземної валюти, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, та у придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті підробленої іноземної валюти, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
09.09.2025 судом продовжено у кримінальному провадженні № 12021010000000037 від 23.03.2021 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 07 листопада 2025 року, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 1 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 4 996 200 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті) грн.
09.09.2025 судом продовжено у кримінальному провадженні № 12021010000000037 від 23.03.2021, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, тобто до 07 листопада 2025 року, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 1 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 4 996 200 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті) грн.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Оцінюючи існування наведених прокурором ризиків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшились з часу обрання запобіжного заходу.
Оцінюючи існування наведених прокурором ризиків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшились з часу обрання запобіжного заходу.
Ризики, що слугували підставою для застосування щодо обвинувачених ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовжують існувати.
Надаючи оцінку наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людину, згідно якої ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, з огляду на те, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна та на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, оцінюючи їх у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, суд приходить до висновку про наявність ризику переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Оцінюючи наявність існування ризику можливих спроб обвинувачених впливати на свідків, інших підозрюваних, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), суд приходить до висновку, що вказаний ризик доведений у достатній мірі, адже, обвинувачені перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності, можуть впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та підозрюваних, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, з метою зміни ними показів.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання суду, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Також, на даний час існують ризики, що обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, враховуючи стадію судового провадження, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запобігти встановленим ризикам, які не зменшились з часу обрання та продовження запобіжного заходу.
Також суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, враховуючи стадію судового провадження, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та запобігти встановленим ризикам, які не зменшились з часу обрання та продовження запобіжного заходу.
Враховуючи фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Так, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , його соціальні зав'язки, а також оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватості, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також, враховуючи особу ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , його соціальні зав'язки, а також оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватості, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, суд зауважує, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки обвинуваченому визначено право внести заставу.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає за можливе визначити заставу межах 1 060 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 3 209 680 (три мільйони двісті дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн, що зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.
Також, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає за можливе визначити заставу межах 1 060 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 3 209 680 (три мільйони двісті дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн, що зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків існує необхідність контролю дій та поведінки обвинуваченого, у зав'язку з чим обґрунтованим є покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вказане, суддя вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншим обвинуваченим з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Також, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншим обвинуваченим з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 315, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити у кримінальному провадженні № 12021010000000037 від 23.03.2021 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 26 грудня 2025 року, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 1 060 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 3 209 680 (три мільйони двісті дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн.
Продовжувати утримувати обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ. МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншим обвинуваченим з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.12.2025 включно.
Продовжити у кримінальному провадженні № 12021010000000037 від 23.03.2021, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , 60 днів, тобто до 26 грудня 2025 року, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 1 060 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 3 209 680 (три мільйони двісті дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн.
Продовжувати утримувати обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ. МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншим обвинуваченим з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.12.2025 включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1