печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42907/25-к
пр. 1-кс-36298/25
22 вересня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000002082 від 25.07.2025,
Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025000000002082 від 25.07.2025 про арешт на майно із забороною відчуження та користування, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене в ході проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кабінеті НОМЕР_3, який знаходиться у приміщенні ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 228, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», Imei1 НОМЕР_2, Imei2 НОМЕР_1 .
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12025000000002082 від 25.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, до складу якої входять службові особи ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , вимагають неправомірну вигоду у ОСОБА_7 за вчинення в його інтересах дій, пов'язаних з отриманням висновку про обмежену придатність до військової служби.
Так, з 14.07.2025 ОСОБА_6 , посилаючись на наявність корупційних зв'язків, за попередньою змовою зі службовою особою ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області», через мобільний додаток обміну повідомленнями «Viber», здійснював консультування ОСОБА_7 з приводу порядку проходження медичної (військово-лікарської) комісії для отримання останнім висновку про обмежену придатність. 24.08.2025 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 , під час особистої зустрічі в місті Чернівці, повідомив ОСОБА_7 , що для отримання висновку про обмежену придатність останнього до проходження військової служби, необхідно передати грошові кошти в сумі 500 Євро для погодження такого висновку членами медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» та оплати посередницьких послуг ОСОБА_6 в розмірі 1000 грн.
Після цього 28.08.2025 під час спілкування за допомогою програмного забезпечення «Viber» ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про необхідність зустрічі цього ж дня для передачі коштів, визначивши адресу: АДРЕСА_1 .
28.08.2025 приблизно о 13 год.00 хв. під час раніше узгодженої зустрічі, доводячи спільний злочинний умисел до кінця, ОСОБА_6 повторно повідомив про необхідність передачі коштів за прийняття медичною (військово-лікарською) комісією рішення про придатність до військової служби ОСОБА_8 лише в певного виду військових частинах із встановленням ряду захворювань, пов'язаних з проходженням служби. Після цього ОСОБА_7 , продовжуючи діяти під контролем правоохоронних органів передав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 500 євро та 1 000 грн. як неправомірну вигоду за прийняття раніше обумовленого рішення медичної (військово-лікарської) комісії. Після цього ОСОБА_6 повідомив про те, що документи за результатами проходження медичної (військово-лікарської) комісії він отримає в ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» цього ж дня.
Отримавши за вказаних обставин неправомірну вигоду ОСОБА_6 , діючи відповідно до раніше узгодженого плану, повідомив службову особу медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» про те, що грошові кошти в нього та можна видавати ОСОБА_7 медичну документацію.
Після цього приблизно о 14 год. 40 хв., службова особа медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області», перебуваючи за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 228 видала ОСОБА_7 документи, видані на його ім'я за результати проходження медичної (військово-лікарської) комісії, а саме: Висновок № 92 за результатами психологічного обстеження старшого солдата НГУ з метою визначення придатності до подальшого проходження військової служби за станом здоров'я та три примірники Довідки №618/НГ/с, відповідно до якої у ОСОБА_7 встановлені захворювання пов'язані з проходженням військової служби та останній придатний до служби лише у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_2, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Вищезазначена інформація підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема: заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_7 , протоколами огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, протоколом огляду особи та інших речей і документів після проведення спеціального слідчого експерименту, під час якого ОСОБА_7 видав довідку ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» про обмежену придатність та висновок за результатами психологічного обстеження, за які він сплатив грошові кошти у розмірі 500 Євро та 1 000 грн., інформацією співробітників Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
29.08.2025 у період із 10:41 год. по 12:20 год. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2025 у справі №757/41679/25-к проведено обшук за місцем роботи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кабінеті НОМЕР_3, який знаходиться у приміщенні ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 228, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», Imei1 НОМЕР_2, Imei2 НОМЕР_1 .
29.08.2025 постановою слідчого вказані вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Вказаний мобільний телефон має вагоме значення для кримінального провадження, у ньому можуть міститися відомості про листування між співучасниками злочинного діяння та обставини отримання неправомірної вигоди, а вказані відомості можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
Таким чином, є обґрунтована необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, з наведених у ньому підстав, та просив задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Так, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування ризиків відчуження, знищення, спотворення речових доказів у кримінальному провадженні є цілком обґрунтованими.
Тимчасово вилучене майно у вигляді мобільного телефону має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки у мобільному телефоні можуть міститися відомості про листування між співучасниками злочинного діяння та обставини отримання неправомірної вигоди.
Таким чином, викладене в клопотанні прокурора переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на мобільний телефон марки «Samsung», Imei1 НОМЕР_2 , Imei2 НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вилучений в ході проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кабінеті НОМЕР_3, який знаходиться у приміщенні ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 228, оскільки таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12025000000002082 від 25.07.2025 із забороною відчуження та користування, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене в ході проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кабінеті НОМЕР_3, який знаходиться у приміщенні ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 228, а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung», Imei1 НОМЕР_2, Imei2 НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1