печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40413/25-п
15 жовтня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 51 КУпАП,-
08 серпня 2025 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Pull and Bear», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спортивна, 1А, здійснила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки на загальну суму без 790,80 грн. без ПДВ, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, одночасно з тим, направила на адресу суду заяву у якій просила проводити розгляд справи без її участі, оскільки перебуває за межами території України.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Положеннями ч. 2 ст. 51 КУпАП відповідальність передбачена за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи складає 3028 грн. Отже, сума соціальної пільги у 2025 році становить 1514 грн.
Відтак, 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року становить 1514 гривень. Отже, 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в розумінні диспозиції ч. 1 ст. 51 КУпАП становить 757 гривень, а два неоподатковувані мінімуми доходів громадян в розумінні диспозиції ч. 2 ст. 51 КУпАП складає 1514х2= 3028,00 гривень.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме: даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 458659 від 08.08.2025; поясненнями ОСОБА_1 ; рапортом інспектора СЮП ВП Печерського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Лі О. від 08.08.2025; копією заяви директора магазину «Pull and Bear» Кастеріної М.А. від 08.08.2025; довідкою про вартість товару.
Таким чином, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 51 КУпАП, протокол складено у відповідності до вимог законодавства, а вина особи безумовно, "поза розумним сумнівом", доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі і повністю встановлена під час судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
При накладені адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 щиро розкаялася у вчиненому, визнала неправомірність власних дій та їх неприпустимість у правовому суспільстві, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про можливість застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, а саме у виді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Передбачений ст. 24-1 КУпАП захід впливу у виді попередження не є адміністративним стягненням, тому судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 51, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя А.М. Гридасова