28.10.2025 Справа № 756/17291/25
Унікальний №756/17291/25
Провадження №2-о/756/605/25
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.‚
за участю секретаря - Омельчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою у якій просить встановити факт смерті його батька ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сєвєроонецьку, Луганської області.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що Сєвєроонецьким міським відділом записів актів цивільного стану департаменту запису актів цивільного тану Міністерства юстиції, так званої, ЛНР, видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак вказаний документ не є дійсними на території України, оскільки державні органи не визнають документи, видані на тимчасово окупованій території України.
Встановлення факту смерті заявнику необхідно для державної реєстрації смерті померлого.
Заявник просив заяву задовольнити у повному обсязі.
Представники Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, причин неявки до суду не повідомили.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Питання державної реєстрації смерті регулюються ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», главою 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5.
Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я чи судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.
Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у вищевказані строки, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. У разі надходження заяви після закінчення одного року з дня настання смерті та, якщо факт смерті встановлено у судовому порядку або особа оголошена судом померлою, державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника.
Оскільки документ, який виданий на тимчасово окуповані території є недійсним і не створює правових наслідків, заявник звернувся до суду.
Заявник ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується: свідоцтвом про народження.
За відомостями заявника, ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сєвєроонецьку, Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть видане Сєвєроонецьким міським відділом записів актів цивільного стану департаменту запису актів цивільного тану Міністерства юстиції, так званої, ЛНР та довідкою про причину смерті №С-02075 від 06.09.2025 року.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
У абзаці першому п. 13 постанови від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сєвєроонецьку Луганської області, Україна, підтверджується наданими заявником доказами, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 82, 89, 141, 315, 317 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», главою 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт смерті громадяна України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сєвєроонецьку Луганської області, Україна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Шевчук