27.10.2025 Справа № 756/16368/25
Номер справи 756/16368/25
Номер провадження 3/756/5286/25
27 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали, що надійшли від тимчасової військової комендатури Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, сержанта, такелажника евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2, військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Згідно з протоколом № НОМЕР_1 №129 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 30 вересня 2025 року, 29 вересня 2025 року сержант ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 , вжив алкогольні напої (а саме 3 флакона глоду по 100 мм), після чого був виявлений черговим військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, з пояснень вживав алкоголь сам. Після чого сержант ОСОБА_1 пройшов за допомогою спеціального технічного засобу «Алкофор - 507» замір наявності алкоголю склав 3,26% проміле, що відповідає алкогольному ступеню сп'яніння «тяжке отруєння». Своїми діями сержант ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався, в судове засідання від 27 жовтня 2025 року не з'явилася, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
При цьому, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 30 вересня 2025 року, у якій просить провести розгляд адміністративної справи про вчинене ним військове адміністративне правопорушення без його участі, у зв'язку з виконанням завдання за призначенням та неможливістю з'явитися в суд, свою вину визнає повністю.
Крім того, 20 жовтня 2025 року до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов супровідний лист у якому, повідомлено. Що сержант ОСОБА_1 15 жовтня 2025 року здійснив самовільне залишення військової частини та станом на 17 жовтня 2025 року до пункту постійної дислокації військової частини не повернувся, у зв'язку з чим просять провести судове засідання без участі ОСОБА_1 .
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, справа призначена до розгляду на 27 жовтня 2025 року, правопорушник не з'явився до суду, причини неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його скоєнні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першої статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'ягніння.
Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, із 05:30 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому продовжений наказами і продовжує діяти станом на дату розгляду адміністративного матеріалу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується письмовими доказами по справі, а саме: протоколом № НОМЕР_1 №129 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 30 вересня 2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30 вересня 2025 року, які містяться у матеріалах справи, та у яких ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнає повністю та просить не застосовувати до нього суворих покарань; актом медичного огляду з метою вт явлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій № 145 від 29 вересня 2025 року; рапортом від 29 вересня 2025 року; зверненням заступника командира полку з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення військової частини НОМЕР_1 - підполковника ОСОБА_3 від 01 жовтня 2025 року.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, наявності обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.
Підстав для призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 22, 172-20 ч. 3, 268, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в сумі 605, 60 грн.
Апеляційна скарга на постанову подається до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці, з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: І.С. Шролик