ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21634/25
провадження № 3/753/7723/25
"28" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
встановив:
16 вересня 2025 о 17-й годині 14 хвилин в м. Києві, вул. Дніпровська Набережна, 23-а, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Заз Віда» д.н.з. НОМЕР_1 виїжджаючи з дворової території не надала дорогу велосипедисту ОСОБА_2 , який рухався по велодорожці, внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження даного автомобіля та велосипеда, а також травмування ОСОБА_2 , чим порушила п. 10.2 ПДР України.
16 вересня 2025 о 17-й годині 14 хвилин в м. Києві, вул. Дніпровська Набережна, 23-а ОСОБА_2 керуючи велосипедом, рухаючись по вело доріжці поза перехрестям переїжджаючи виїзд з дворової території при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не надав дорогу автомобілю «Заз Віда» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , яка виїжджала з двору, що призвело до зіткнення та пошкодження даних транспортних засобів, а також травмування ОСОБА_2 , чим порушила п. 12.3 ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала. Суду повідомила, що рухався на своєму автомобілі, та виїжджала з паркувального майданчика. Впевнилась що при виїзді немає перешкод, почала рух та зупинилась перед виїздом вже, на проїжджу частину. В цей момент відчула удар. ЇЇ автомобіль вже переїхав велосипедну доріжку, тому ПДР вона не порушувала.
ОСОБА_2 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав. Вказав, що рухався на велосипеді по велосипедній доріжці. Під'їжджаючи до зупинки, наближаючись до виїзду з автомобільної стоянки, почав рух автомобіль та перетинатив велосипедну доріжку. ОСОБА_2 не встиг загальмували та здійснив зіткнення з автомобілем.
Суд, вислухавши осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з камер «Безпечне місто», зафіксовано як до виїзду наближається велосипедист, який зникає за зупинкою, та в цей час з прилеглої території виїжджає транспортний засіб «Заз Віда», та зупиняється вже перед виїздом на проїжджу частину.
Вказаний відеозапис спростовує позицію ОСОБА_1 , що вона впевнилась у відсутності пішоходів та інших транспортних засобів на велосипедній доріжці. Оскільки на відео чітко відображено як по вулиці рухається велосипедист ( ОСОБА_2 ) і як рухається транспортний засіб ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Вказане порушення водієм ОСОБА_2 не оспорювалось.
Крім того, вина ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 470419, ЕПР 1 № 471503 (а.с.1, 2), картках обліків адміністративних правопорушень (а.с.4, 5), електронних рапортах (а.с.8-9, 10-11), протоколі огляду місця ДТП та схемі до нього (а.с.14-19).
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона почала рух впевнившись у відсутності пішоходів та велосипедистів, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні під час допиту часників ДТП та дослідження письмових доказів.
З огляду на викладе, з урахуванням фактичних обставин справи, механізму та локалізації отриманих пошкоджень суд приходить до висновку про доведеність вини водіїв ОСОБА_1 у порушенні вимог ст. 10.2 ПДР України та ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 12.3 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини скоєного, особи ОСОБА_1 , що вона раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, працює, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю правильним призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_2 , враховуючи його особу, зокрема те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, не працює, порушення правил дорожнього руху призвели до його травмування, суд вважає за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Крім того, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами та доповненнями) та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст. 22, ч. 3 ст. 284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, та являється однією із можливостей, визначених КУпАП, для звільнення особи від адміністративної відповідальності, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 124, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з малозначністю, провадження по справі закрити і обмежитись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба