ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11587/25
провадження № 2/753/8508/25
28 жовтня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Цимбал І.К.
при секретарі Козін В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі по тексту-позивач, ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту-відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором № 8586411 від 21.01.2022 у розмірі 18 888 грн., з яких 18 888 грн. - заборгованість по тілу кредиту.
В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 21.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8586411. Відповідно до умов договору ТОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000 грн., строком на 15 днів.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у розмірі 18 888 грн.
24.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 24-07/2024, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8586411.
Відповідач своїх зобов'язаннь за кредитим договором не виконує, не повертає отримані кредитні кошти у встановлений строк та розмірі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомляв, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що у відповідача перед позивачем відсутні будь яка заборгованість, позовна заява не містить доказів, які підтверджують виникнення заборгованості, позовні вимоги є необгрунтованими. Дані заперечення відображені у відзиві на позовну заяву. Крім того, подав заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог, оскільки позивач звернувся з позовом до суду поза встановленим строком.
Представник позивача, не погоджуючись з доводами відповідача, подав відповідь на відзив. в якому заперечував проти доводів останнього, щодо відсутності договору між відповідачем та ТОВ «Мілоан», оскільки договір між сторонами укладений в електронній формі у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію».
Щодо застосування строку позовної давності, зазначив, що перебіг строку позовної давності за кредитним договором почався від 05.02.2022 і повинен б тривати до 05.02.2025. Відповідно до п. 2.3.1.2 договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації в стандартних умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється в кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації в стандартних умовах 60 днів. Оскільки жодних письмових повідомлень про припинення договору від сторін не надходило і такі відсутні, позичальник продовжував користуватися кредитними коштами, то відповідно строк дії укладеного відповідачем договору було пролонговано. Таким чином, термін позовної давності щодо заявлення вимог про стягнення заборгованості за таким договором не минув.
Дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
21.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8586411.
Відповідно до п. п. 1.2. - 1.3. Договору сума кредиту становить 20 000 грн, строком на 15 днів.
Відповідно до п. 1.4 Договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом 05.02.2022.
Комісія за надання кредиту 2 000 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору).
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3 750 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (п. 2.3.1.1 Договору).
Згідно п. 4.2. У разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості), з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.6 Договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником Товариству.
Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 6.4. Договору укладення Товариством Кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
ТОВ «МІЛОАН» виконав своє грошове зобов'язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000 грн., що підтверджується випискою з АТ «Універсал Банк» наданої на запит суду, в розмірі 20 000 грн. 21.01.2022 на номер картки № НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 8586411 від 21.01.2022 заборгованість ОСОБА_1 складає 18 888 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18 888 грн.
Відповідно до договору факторингу № 24-07/2024 від 24.07.2024 між ТОВ «Факторинг партнерс» та ТОВ «МІЛОАН» у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно копії акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 24-07/2024 фактор ТОВ «Факторинг Партнерс» з однієї сторони та ТОВ «МІЛОАН» уклали даний акт про те, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем, щодо розміру заборгованості за кредитним договором.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що 02.07.2024 між Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючогоадвоката Бурдюг Тетяни Вікторівни та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024. Згідно витягу з акту № 9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025, Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Факторинг Партнерс» наступні юридичні послуги: надання усної консультації 2 години - 3 000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години - 6000 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, м. Київ заборгованість за договором № 8586411 від 21.01.2022 у розмірі 18 888 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, м. Київ витрати з оплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст судового рішення складений 28.10.2025.
Головуючий: І.К. Цимбал