Справа № 752/21834/25
Провадження № 1-кс/752/7811/25
24 жовтня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025112350000091 від 18.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, -
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025112350000091 від 18.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Клопотання обгрунтовується тим, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112350000091 від 18.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчий зазначав, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, користуючись набутими соціальними та професійними зв'язками в суспільстві, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного протиправного збагачення, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на одержання неправомірної вигоди службовими особами однієї з лікарень на території м. Києва та Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), будучи їх пособником, від військовозобов'язаних громадян України за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, зокрема щодо виготовлення всіх необхідних медичних документів та довідок військово-лікарської комісії, а також отримання тимчасового посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_6 , з внесеням до них завідомо недостовірного діагнозу з даними про те, що останній непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, що надасть йому змогу для виїзду за межі України.
Так, 09.09.2025, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , які діяли під контролем правоохоронних органів, за попередньою домовленістю прибули до місця зустрічі з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , до магазину «Ашан», де під час розмови ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 про те, що він може виключити його з військового обліку військовозобов'язаних та резервістів в ТЦК та СП. Для цього, як повідомив ОСОБА_5 , він за грошову винагороду забезпечить йому виготовлення медичних документів, на підставі яких в подальшому ОСОБА_6 буде визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку. Для отримання відповідних документів ОСОБА_5 повідомив, що йому потрібна наявна в ОСОБА_6 медична документація з метою передачі її працівникам однієї з лікарень для визначення можливого діагнозу, який буде підставою для виключення з військового обліку. В подальшому, як повідомив ОСОБА_5 , він забезпечить на підставі медичних документів, в яких буде вказано завідомо недостовірний діагноз про стан здоров'я ОСОБА_6 , виключення останнього з військового обліку.
В цей час, ОСОБА_5 за виготовлення всіх необхідних медичних документів та довідки військово-лікарської комісії, а також отримання тимчасового посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_6 , з внесеними до них недостовірних даних про те, що останній непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, запросив у ОСОБА_6 суму в 41 000 (сорок одну тисячу) доларів США.
Далі, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи як пособник невстановленим службовим особам однієї із лікарень м. Києва та ТЦК та СП, сприяючи вчиненню останніми кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, за попередньою змовою групою осіб, 16.09.2025 близько 13 год 00 хв, під час обумовленої з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зустрічі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська , 112, одержав від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду у розмірі 41000 доларів США (що еквівалентно 1 690 499 грн), таким чином виступаючи посередником при одержанні від останнього неправомірної вигоди, які призначались для невстановлених службових осіб однієї із лікарень м. Києва та ТЦК та СП, за виготовлення всіх необхідних медичних документів та довідки військово-лікарської комісії, а також отримання тимчасового посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_6 , з внесеними до них недостовірних даних про те, що останній непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
У той же день, 16.09.2025 о 13 год 08 хв, після передачі громадянином ОСОБА_6 неправомірної вигоди ОСОБА_5 в розмірі 41000 доларів США, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за адресою: вул. Велика Васильківська , 112.
16.09.2025 року у ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено:
- ноутбук фірми «Apple» моделі «Macbook air» model A2337, s/n FVFH9MK126L4 із акаунтом «AndriiPankov» із зарядним пристроєм;
- жорсткий диск фірми «Transcend» s/n-П392942399;
- акти надання послуг від ФОП « ОСОБА_5 » для ТОВ на 95 аркушах.
З метою забезпечення збереження зазначеного вище майна, як речового доказу просив накласти арешт.
У судовому засіданні прокурор відсутній, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, його відсутність не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна у судовому засіданні відсутній, з будь-якими клопотаннями до слідчого судді не звертався.
Дослідивши клопотання та додані до нього додатки, приходжу до висновку, що заявлені вимоги про накладення арешту підлягають задоволенню за наступних підстав.
У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112350000091 від 18.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
16.09.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 під час якого виявлено та вилучено: ноутбук фірми «Apple» моделі «Macbook air» model A2337, s/n FVFH9MK126L4 із акаунтом «AndriiPankov» із зарядним пристроєм; жорсткий диск фірми «Transcend» s/n-П392942399; акти надання послуг від ФОП « ОСОБА_5 » для ТОВ на 95 аркушах.
Відповідно до вимог статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як убачається з наданих матеріалів справи, вказане майно, має, на думку слідчого судді, суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та у встановленому законом порядку визнано в кримінальному провадженні № року речовим доказом.
Враховуючи вимоги ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а суд на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які виникають при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено мету та підстави для арешту грошових коштів у розмірі 14 050 дол. США.
При цьому, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
На підставі зазначених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення вказаного клопотання сторони обвинувачення та накласти арешт на зазначене майно, а саме на: ноутбук фірми «Apple» моделі «Macbook air» model A2337, s/n FVFH9MK126L4 із акаунтом «AndriiPankov» із зарядним пристроєм; жорсткий диск фірми «Transcend» s/n-П392942399; акти надання послуг від ФОП « ОСОБА_5 » для ТОВ на 95 аркушах, з метою збереження їх, як речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025112350000091 від 18.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України , задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42025112350000091 від 18.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, під час проведення обшуку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , яка на на праві власності зареєстрована за ОСОБА_8 , а саме на:
ноутбук фірми «Apple» моделі «Macbook air» model A2337, s/n FVFH9MK126L4 із акаунтом «AndriiPankov» із зарядним пристроєм;
- жорсткий диск фірми «Transcend» s/n-П392942399;
- акти надання послуг від ФОП « ОСОБА_5 » для ТОВ на 95 аркушах.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1