Справа № 711/10132/25
Номер провадження 3/711/2794/25
29 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.160 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.160 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 20.10.2025 близько 14.25 год. за адресою: м.Черкаси, бул.Шевченка, 305, ОСОБА_1 , здійснювала реалізацію продуктів харчування, а саме яблука в кількості 3 кг, чим порушила законодавство, за що передбачена адміністративна відповідальність передбачена ч.1 ст.160 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про розгляд справи, причину неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталась.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколів про адміністративне правопорушення була повідомлена про направлення матеріалів стосовно неї на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси, про що свідчить її підпис в зазначеному протоколі.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення правопорушниці про судовий розгляд справи стосовно неї. В свою чергу, ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що стосовно неї складені протоколи про адміністративні правопорушення, не вжила заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Зазначене дає підстави і зобов'язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з'являється в судове засідання.
Частиною 1 статті 160 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук у невстановленому місці продуктами харчування, але в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що це місце невстановлене для продажу. До матеріалів справи не додано будь-яких доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 здійснювала торгівлю саме у невстановленому для цього місці при вказаних в протоколі обставинах, суду не надано.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене, приходжу до висновку про відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.160 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник