Р. С. З. № 67
про відкриття провадження у цивільній справі
29 жовтня 2025 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 треті особи: Служба у справах дітей Уманської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Черкаської міської ради та ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і участі в його вихованні,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і участі в його вихованні.
На підставу своїх вимог спирається на те що, між позивачем та відповідачем виникли відносини щодо усунення перешкод у спілкуванні баби з дитиною і участі її у вихованні онука, що регулюються Сімейним кодексом України і спеціальними інститутами цивільного права.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (ст. 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (ч. 1 ст. 55).
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Згідно ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.7 ст.7 СК України).
За змістом право на захист складається з можливостей, здатних забезпечити здійснення суб'єктивного права. Однією з таких можливостей є право на пред'явлення позову.
Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.)
Позивач звертається за захистом порушених немайнових прав дитини і ставить перед судом питання їх захисту, шляхом усунення перешкод у спілкуванні дитини з бабою.
21 червня 2014 року третя особа 3 - ОСОБА_4 , син позивача, уклав шлюб з Відповідачкою ОСОБА_3 , який було зареєстровано у Відділі реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району управління юстиції у м. Черкаси під актовим записом №175, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Від зазначеного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитина - син ОСОБА_5 . Позивач ОСОБА_1 є рідною бабусею цієї дитини по батьківській лінії.
Відповідачка, будучи матір'ю дитини, фактично чинить перешкоди як у спілкуванні ОСОБА_4 , так і у спілкуванні баби з дитиною, позбавляючи онука природного права на зв'язок із рідними.
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2019 року шлюб між ОСОБА_4 , та Відповідачкою було розірвано.
Від самого народження сина ОСОБА_4 мав тісний емоційний зв'язок із ним, постійно дбав про нього, виховував, забезпечував матеріально та духовно. ОСОБА_4 , працює, має стабільний дохід, володіє постійним житлом - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , яку придбав за власні кошти ще до шлюбу. У квартирі створено всі умови для гармонійного розвитку дитини: окрема кімната, іграшки, книги, дитячий куточок, необхідний одяг та предмети догляду. За місцем роботи та проживання ОСОБА_4 , характеризують позитивно, він не перебуває на психіатричному чи наркологічному обліку, шкідливих звичок не має.
ОСОБА_4 сплачує аліменти на користь Відповідача, що підтверджується наданими доказами (напраиклад ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області, в якій не тільки визнано неправомірними дії державного виконавця, а і зазначено про зняття арешту з майна ОСОБА_4 , відсутність заборгованості по аліментах і наявність переплати по аліментах). У випадку необхідності залучає няню на кілька годин, щоб поєднати роботу та догляд за сином.
Позивач зі своїм чоловіком проживають поряд з сином (кв. АДРЕСА_2 ) і допомагали та готові допомагати у вихованні онука.
Оскільки у позивача з онуком тісний зв'язок, відповідач незаконно позбавляє дитину і позивача спілкування, втручається в сімейне життя позивача і фактично здійснює нелюдське поводження з дитиною, шантажує позивача і ОСОБА_4 , побаченнями з сином (див скріншоти переписки сторін, де ОСОБА_3 вимагає від ОСОБА_4 кошти, квартиру, тощо за побачення з сином, не надає нової адреси куди вивезла сина, постійно принижує позивача, в тому числі прилюдно, фактично показуючи онуку невихованість і навчає дитину неповажному ставленню до осіб похилого віку, травмує своєю поведінкою дитину і позивача).
Як позивач дізналась у 2019 році, дитина без згоди батька була зареєстрована за місцем реєстрації матері у недобудованому будинку її батьків і наразі проживає з батьками матері дитини в одній кімнаті. Її місце знаходження протягом грудня 2019 року, січня 2020 року, з березня по вересень 2020 року не відомо, адже її взагалі не було в країні.
Вона полишила дитину саму. Син забирав у грудні 2019 року онука додому. Вони лікували дитину. Одягли онука. А мати дитини місяць навіть не цікавилась сином і забрала онука 28 грудня 2019 року.
З приводу перешкод у спілкуванні з онуком і позивач і ОСОБА_4 , звертались до служби у справах дітей.
Розпорядженням Маньківської районної ради Черкаської області від 25.02.2020 №33 встановлено часи побачення батька з дитиною:
- До 2-х годин на день понеділок, середа, п'ятниця з 16.00 до 18.00 год., у вихідні дні з 10.00 год. до 13.00 год.
Звертаю увагу, що ОСОБА_3 , дане розпорядження взагалі не виконується.
Вона навіть засоби зв'язку заблокувала і навіть у месенджерах і засобами відеозв'язку не надає спілкуватись з дитиною засобами електронного зв'язку.
Побачити дитину взагалі неможливо оскільки ОСОБА_3 , приховує дитину від позивача, діда, родичів батька та самого батька дитини.
По місцю реєстрації матері не виявилось можливим встановити чи взагалі перебуває у даному будинку мати з дитиною.
Крім того, місця для спілкування з дитиною в смт. Маньківка у позивача не має, а за адресою ОСОБА_3 , це робити не можливо, оскільки вона вчиняє сварки із ними, постійно лається матом на позивача. Дитину вона використовує лише як засіб шантажу. Джерело витрат аліментних коштів також не відоме.
Позивач не раз зверталась до органів служби у справах дітей та до органів поліції щодо перешкод у спілкуванні з онуком.
ОСОБА_3 , чиниться перешкоджання ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , у спілкуванні з дитиною і батьку дитини, бабі дитині не надається навіть можливість переконатись у стані здоров'я дитини, дитина у зазначені для побачень часи не виходить на відеозв'язок (мати забрала гаджети), не надається для особистого спілкування ні батьку ні бабі, що зафіксовано на відеозаписі (надається) та у відповідях третіх осіб і органів поліції.
Відповідач не тільки втрачає родинний зв'язок з дитиною (працевлаштувалась на роботі на повний день, часто буває за кордоном, влаштовує своє особисте життя і дитиною не займається, в той час як дитина потребує більшої уваги ніж вона йому приділяє), але не може забезпечити навіть себе, належний рівень розвитку і забезпечення вона надати сину не може, навчає дитину неповазі до старших, неповазі батька, бажання виховувати сина самостійно в неї не має (постійно кидає дитину на сторонніх осіб або на літніх батьків в недобудованому будинку своїх батьків, власного житла не має, повної сім ї наскільки відомо не має.
Позивач має дуже тісний зв'язок із онуком, оскільки до виїзду за кордон і по приїзду із закордону Третя особа 3 із невісткою та онуком проживали біля позивача (квартири навпроти одна одної) і позивач завжди піклувалась про свого онучка.
Позивач має бажання спілкуватися з онуком, брати активну участь у його вихованні та розвитку, однак відповідач через особистісний конфлікт перешкоджає позивачу у спілкуванні з онуком. До виникнення конфлікту з відповідачем між позивачем та онуком склалися приязні відносини, вони спілкувалися та неодноразово подорожували разом.
Перешкоджання у спілкуванні з онуком завдає позивачу нестерпного болю.
Такі дії на думку позивача суперечать не лише загальнолюдським принципам і моральним нормам, але й прямо порушують права дитини, закріплені Конституцією України, Сімейним кодексом, Законом «Про охорону дитинства» та міжнародними договорами, тому позивач і звертається з вищевказаною заявою до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Відкрити провадження в цивільній справі №701/1112/25-ц за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 треті особи: Служба у справах дітей Уманської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Черкаської міської ради та ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і участі в його вихованні.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Проведення підготовчого засідання призначити на 17 листопада 2025 року о 11 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще Маньківка Уманського району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 17 листопада 2025 року.
Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 17 листопада 2025 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.
Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.
Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається впродовж п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Суддя В.Л. Маренюк