Справа № 569/22890/25
1-кс/569/8141/25
29 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12025181010002000 від 04.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 29.09.2025, в нічну пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на законних підставах в приміщенні кімнати АДРЕСА_1 по місцю проживання ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку ОСОБА_8 та інших осіб, таємно викрав належні останній грошові кошти в сумі 1000 (тисячу) доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 41 478, 9 грн. та 50 (п'ятдесят) євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2 420, 295 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоди в розмірі 43 899, 195 гривень.
20.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підозра підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження:
1)протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 06.10.2025;
2)протоколом огляду місця події від 04.10.2025;
3)протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 від 07.10.2025;
4)протоколом огляду відео від 09.10.2025;
5)протоколом огляду сайту від 14.10.2025;
6)протоколом допиту як підозрюваного ОСОБА_4 від 20.10.2025;
7)протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 20.10.2025.
9) іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання є забезпечення виконання покладених процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України.
Покликаючись на викладені обставини, слідчий вказує на необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків та для забезпечення його явки до органу досудового розслідування та своєчасного проведення слідчих дій по кримінальному провадженню, слідчий просить також покласти на останнього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий в судовому засіданні повністю підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'янання щодо ОСОБА_4 , просили його задоволити з підстав викладених у ньому.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та надані матеріали, приходить до наступного висновку.
З урахуванням заяв учасників судового розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, що Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181010002000 від 04.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В межах даного кримінального провадження, за вищевказаних обставин, 20.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину, про яке йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин.
Відповідно до п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Під час розгляду клопотання, слідчим доведено наявність заявлених ним ризиків, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він має постійне місце проживання, позитивно характеризується, тому на даний час є необхідність у застосуванні найбільш м'якого виду запобіжного заходу - особистого зобов'язання.
Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до переконання про застосування відносно ОСОБА_11 міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, та під час його розгляду довів про наявність достатніх даних застосувати до підозрюваного саме такий вид запобіжного заходу.
Крім того, суд приходить до переконання про розумність підозри і вважає, що "розумність підозри, на якій ґрунтується арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин". "Для розумної підозри у значенні статті 5 параграфу 1 (с) потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей Кримінального Кодексу які визначають злочинну поведінку".
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв'язку обставин справи слід зазначити, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Застосування відносно ОСОБА_4 найбільш м'якого запобіжного заходу - особистого зобов'язання може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України та забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить спроби перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 179 КПК України: особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу; підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати; контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Враховуючи надані та досліджені в судовому засіданні матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 196, 376, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.12.2025
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; не відлучатися із населеного пункту (регіону), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду, тобто не покидати межі Рівненської област).
Встановити строк дії ухвали та покладених обов"язків до 20.12.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу на виконання правити до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та вручити учасникам судовогоь розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя -