Справа № 932/12645/24
28 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Кучина Н.Г.
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства.
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
У прохальній частині позовної заяви представник позивача, адвокат Черненков О.В. просить призначити судову молекулярно - генетичну експертизу.
Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву від 04.09.2025 просить відмовити у задоволенні даного позову повністю. Крім того, просить визнати недопустимим призначення даної експертизи без його згоди. Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 136 Сімейного кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 Сімейного кодексу України оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Протягом усього часу ОСОБА_1 не лише не оспорював батьківство, а й виконував обов'язки батька, що свідчить про добровільність та добросовісність його поведінки. Вважає, що у даній справі позивач, який добровільно погодився на внесення себе як батька у свідоцтво, втратив право оспорювати батьківство. Просить закрити провадження у справі, оскільки він вже досяг повноліття, а відтак, позивач втратив право на звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Щодо доводів відповідача, зазначених у відзивів, щодо закриття провадження, то суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 161/10712/21 відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у складі іншої колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 336/2362/16-ц (провадження № 61-19794св18), який зводився до того, що існування відомостей про батька в актовому записі про народження дитини після досягнення дитиною повноліття саме по собі не призводить до порушення прав особи, яка записана батьком дитини, тому Верховний Суд погодився з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено у позові про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
Верховний Суд у справі, що переглядалась, дав відповідь на ключові питання:
Чи передбачав Кодекс про шлюб та сім'ю заборону на оспорювання актового запису після досягнення дитиною повноліття?
Чи має стаття 136 СК України зворотну дію у часі? Тобто чи може заборона (досягнення дитиною повноліття), передбачена статтею 136 СК України, поширюватися на оспорення актового запису, вчиненого в 2002 році?
Верховний Суд зазначив, що «Норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. У розділі VII Прикінцеві положення СК України законодавець не передбачив правил, аналогічних положенням абзацу 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Тому заборона, запроваджена частиною третьою статті 136 СК України щодо неприпустимості оспорювання батьківства після досягнення дитиною повноліття немає зворотної дії в часі.
Якщо актовий запис про народження дитини вчинений до ІНФОРМАЦІЯ_1 , то при його оспоренні застосовуються відповідні положення КпШС.
У доктрині процесуального права позови про визнання поділяються на позитивні та негативні. По своїй суті позов особи, яка записана як батько, про оспорення запису в книзі записів народжень є негативним, в якому позивач стверджує, що в нього відсутні батьківські обов'язки. За допомогою такого позову відбувається захист приватного інтересу та «приватного життя» чоловіка за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності».
Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму статті висновки Верховного Суду.
Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки позивач стверджує, що в нього відсутні батьківські обов'язки, його інтереси можуть бути захищені шляхом звернення з даним позовом до суду.
Враховуючи, що актовий запис № 1135 про народження ОСОБА_4 вчинений відділом реєстрації актів громадянського стану Бабушкінського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 18 листопада 2003 року, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні положення КпШС (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які не передбачали заборону на оспорювання актового запису після досягнення дитиною повноліття.
Згідно з рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2017 про зміну прізвища неповнолітньої дитини, змінено прізвище ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ", внесено необхідні зміни до актового запису № 1135 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 , бажаючи довести належними доказами ту обставину, що він не батько відповідача ОСОБА_2 заявив при подачі позову клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
В судове засідання призначене на 11.09.2025 року відповідач ОСОБА_2 не прибув, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, просить врахувати його позицію, висловлену у відзиві.
Судові повістки відповідачу ОСОБА_2 на 06 жовтня 2025 року та на 28 жовтня 2025 року надсилались за адресою зареєстрованого місця проживання та вказаною відповідачем у відзиві - АДРЕСА_1 , повернулися з відміткою «адресат відсутній». Відповідач не повідомляв суду іншої адреси, за якою необхідно направляти судові повістки, тому відповідно до статті 131 ЦПК України, судова повістка вважається доставленою.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши підстави заявленого клопотання суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до п. 1.2 Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених Міністерством охорони здоров'я України 17.01.1995 року (далі - Правил), експертизи у відділенні проводяться з метою встановлення наявності і групової належності об'єктів людського походження (крові, виділень, волосся, кісток тощо), встановлення батьківства, материнства та підміни дітей, з використанням спеціальних методів, методик, а також знань у галузі судової медицини.
Відповідно до п. 2.5.1 Правил, експертизи спірного батьківства, спірного материнства і підміни дітей проводяться з метою встановлення можливості чи неможливості походження дитини від передбачених осіб на підставі законів наслідування властивостей людського організму методом геномної дактилоскопії, або шляхом дослідження групового поліморфізму антигенів, білків, ферментів тощо.
Суд дійшов переконливого висновку про наявність підстав для призначення у справі судової молекулярно - генетичної експертизи, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
Проведення експертизи представник позивача, адвокат Черненков О.В. просить доручити КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР, відділення судово-медичної генетики за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14.
Відповідач просить відмовити у проведенні експертизи, а відтак сторони не дійшли згоди стосовно місця проведення експертизи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 103 при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Враховуючи вищевикладене та місце проживання учасників експертизи, суд вважає за доцільне призначити проведення експертизи експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (адреса: 04119, вул. Джонса Ґарета, 5, м. Київ).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 253 Цивільного процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Враховуючи наведене, а також право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Роз'яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідно з п. 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати з проведення судової експертизи під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.
Оскільки клопотання про призначення заявив позивач, оплату за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи необхідно покласти на ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 103, 104, 252, 253, 353 ЦПК України, суд
Призначити по цивільній справі № 932/12645/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства судову молекулярно - генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:
1. Чи має ОСОБА_1 кровну спорідненість з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?
Проведення судової молекулярно - генетичної експертизи доручити Київському науково -дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України (адреса: 04119, вул. Джонса Ґарета, 5, м. Київ).
Попередити експертів Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Експерту Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України про дату, час та місце відібрання біологічних зразків повідомити підекспертних осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_2 ).
Зобов'язати експертів надати висновок у строк, встановлений п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з'явитись на виклик експерта для відібрання зразків та проведення експертизи в експертну установу до Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України.
Витрати на проведення експертизи та витрати, пов'язані з явкою сторін в експертну установу покласти на ОСОБА_1 .
Роз'яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі № 932/12645/24 зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н. Г. Кучина