Справа №551/829/25
"28" жовтня 2025 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Вергун Н.В.,
за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,
заявника ОСОБА_1
його представника - адвоката Замоздри В.В.,
представників заінтересованої особи Стеценко М.О., Величко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
22 серпня 2025 року адвокат Замоздра В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява обґрунтована тим, що заявник та заінтересована особа ОСОБА_4 перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 24 квітня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шишацького районного управління юстиції Полтавської області.
Після фактичного припинення шлюбних відносин мати не виявила бажання щоб донька проживала з нею та не враховуючи вік дитини, поїхала проживати в с. Великий Перевіз Миргородського району Полтавської області. Заявник з донькою залишилися проживати за адресою: АДРЕСА_1 , де і проживає на день звернення з заявою до суду разом з матір'ю ОСОБА_6 і вітчимом ОСОБА_7 .
Мати доньки життям дитини не цікавиться і не приймає участі в її вихованні та утриманні.
Диспозиція п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію » та абз. 7 п. 2, абз. 6 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу » з змінами містить імперативний припис стосовного того, що підстава для відстрочки для призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнення з військової служби особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, має бути встановлена виключно за рішенням суду.
Представник заявника зазначає, що законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту самостійного виховання дитини, ніж звернення до суду в порядку окремого провадження.
На підтвердження вказаного факту адвокат Замоздра В.В. просила допитати в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 , мешканця с. Великий Перевіз Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , мешканців с. Пелагеївка Миргородського району Полтавської області.
Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку окремого провадження, у зв'язку з чим призначено розгляд справи о 09 год. 00 хв. 17 вересня 2025 року.
Клопотання представника заявника - адвоката Замоздри В.В. про виклик свідків задоволено ( а.с. 32 - 33 ).
28 серпня 2025 року з виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області надійшла інформація, відповідно до якої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 42 ).
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року розгляд справи відкладено до 13 год. 00 хв. 14 жовтня 2025 року ( а.с. 44 ).
За наслідками задоволення клопотання представника заявника - адвоката Замоздри В.В. проведення розгляду справи відкладено до 15 год. 30 хв. 28 жовтня 20205 року ( а.с. 51 - 53 ).
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Замоздра В.В. подану заяву підтримали та просили її задовольнити, виходячи з обставин, що у ній викладені.
При цьому, заявник ОСОБА_1 вказав, що доньку виховує самостійно, оскільки мати дитини покинула їх та виїхала у невідомому напрямку. Донька майже не пам'ятає матір, інколи з власної ініціативи їй телефонує. ОСОБА_11 ігнорує спілкування з донькою, будь - якої участі у її вихованні й утриманні не приймає.
Заінтересована особа ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленою за місцем своєї реєстрації, у судове засідання не з'явилася, причин своєї неявки не повідомила, будь - яких заяв ( клопотань ) від останньої не адресу суду не надходило ( а.с. 38, 47 ).
Представник заінтересованої особи - начальник служби у Справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області Величко В.В. вважала наявними підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , який протягом тривалого часу самостійно виховує й утримує малолітню доньку ОСОБА_5 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення учасників справи та свідків, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Так, під час розгляду справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16 лютого 2000 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 12 ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сел. Шишаки Полтавської області народилася ОСОБА_12 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29 квітня 2011 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шишацького районного управління юстиції Полтавської області, її батьками є ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ( а.с. 13 ).
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04 травня 2011 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем реєстрації батька, що слідує з витягу з реєстру територіальної громади від 30 червня 2025 року ( а.с. 14 ).
Відповідно до довідки про склад сім'ї за вих. № 10.3-13/177 від 28 липня 2025 року, виданої Великоперевізьким старостинським округом Шишацької селищної ради Полтавської області, заявник ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_13 , матір'ю ( головою двору ) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та вітчимом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с. 15 ).
Згідно з актом про обстеження умов проживання, затвердженого 29 липня 2025 року начальником служби у справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області Величко В.В., проведено обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина проживає разом з батьком ОСОБА_1 та бабусею і дідусем. Для виховання та розвитку дитини у житловому будинку відведено кімнату, де є спальне місце, місце для навчання. ОСОБА_5 забезпечена усім необхідним для її розвитку. З пояснень дитини відомо, що матір не цікавиться її життям, не прагне спілкування, не підтримує матеріально. ОСОБА_4 залишила її у трьохрічному віці, достовірне місце її проживання їй не відоме. Інколи телефонним зв'язком спілкується з матір'ю. Ці дзвінки ініціює виключно ОСОБА_5 ( а.с. 20 - 21 ).
Відповідно до характеристики, виданої Шишацьким ліцеєм Полтавської області на ім'я учениці 8 - Б класу ОСОБА_3 , дитина проживає разом з татом і бабусею, які піклуються про неї, забезпечують необхідні умови для розвитку, навчання та життя. Батько цікавиться навчальними досягненнями доньки та поведінкою, підтримує зв'язок з класним керівником, відвідує батьківські збори ( а.с. 22 ).
Згідно довідки - характеристики від 25 липня 2025 року за вих. № 10.2-12/207, виданої Великоперевізьким старостинським округом Шишацької селищної ради Полтавської області, на ім'я заявника ОСОБА_1 , останній офіційно не працює, за час проживання в с. Пелагеївка Миргородського району Полтавської області зарекомендував себе як ввічливий, врівноважений, енергійний, трудолюбивий чоловік. Хороший господар і відповідальний батько. Займається вихованням доньки ОСОБА_5 , приймає участь у її виховані, цікавиться навчанням, життям. Мати дитини ОСОБА_4 проживала до 2014 року в с. Пелагеївка Миргородського району Полтавської області без реєстрації, після чого виїхала в невідомому напрямку, залишивши ОСОБА_5 батькові, у вихованні та житті дитини участі не приймає ( а.с. 16 ).
За інформаціє ФОП « ОСОБА_14 », належна заявнику земельна ділянка знаходиться в оренді ФОП « ОСОБА_14 », орендна плата становить 2 100 грн. 00 коп. ( а.с. 17 ).
Відповідно до інформації, наданої службою у справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області, до служби не надходило звернень від ОСОБА_4 щодо здійснення перешкод заявником ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_13 ( а.с. 18 - 19 ).
Вироком Київського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2015 року, який набрав законної сили 24 листопада 2015 року у справі № 552/5648/15 - к, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та засуджено до покарання у виді одного року позбавлення волі з звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку, терміном один рік, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України ( а.с. 64 ).
Як убачається з вступної частини вироку суду, ОСОБА_4 була засуджена й вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2015 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп., який сплачено.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звільнено від покарання, призначеного 23 жовтня 2015 року вироком Київського районного суду м. Полтави ( а.с. 65 ).
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29 травня 2024 року, яке набрало законної сили 29 червня 2024 року у справі № 532/197/24, позов ОСОБА_15 задоволено, позбавлено ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а.с. 60 - 61 ).
Як убачається з мотивувальної частини рішення суду, рішенням цього ж суду від 02 листопада 2021 року визначено місце проживання ОСОБА_17 спільно з батьком ОСОБА_15 . Із ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_17 у розмірі ? частини всіх видів її заробітку ( доходу ) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Разом з цим, ОСОБА_16 востаннє бачила доньку ОСОБА_18 у 2021 році, відтоді до дитини не приїжджала, участі у вихованні не брала, не цікавилася життям, фізичним, духовним і моральним розвитком доньки, хоча батько дитини місце проживання не змінював, не чинив перешкоди у спілкуванні матері з дитино.
Як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , онука ОСОБА_5 втратила зв'язок з матір'ю, остання не ініціює спілкування з донькою, якою опікується виключно батько ( син свідка ). Звичайно ОСОБА_5 хоче підтримувати зв'язок з матір'ю, інколи їй телефонує, однак ОСОБА_11 не охоче підтримує розмову, що негативно впливає на ОСОБА_5 . Мати дитини ніяким чином не приймає участі в утриманні ОСОБА_5 , усім необхідним її забезпечує батько.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суду пояснили, що мати ОСОБА_3 залишила родину після народження дитини, з того часу її у с. Пелагеївка Миргородського району Полтавської області ніхто не бачив. ОСОБА_19 самостійно виховує та утримує батько ОСОБА_1 .
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 виснувала, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним кодексом України з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (ст. 1 СК України).
Статтею 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 СК України, сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст. ст. 150, 151 СК України.
Відповідно до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Під час з'ясування фактичних обставин справи встановлено, що заявник протягом тривалого часу є одиноким батьком.
У п. 50 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі №822/2446/17 сформульовано висновок: «Позаяк, правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосовування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові Пленуму ВСУ. Тобто, для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько», необхідні 2 факти: не перебування у шлюбі, а також виховання і утримання дитини самими матір'ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини».
Одинокою матір'ю є особа, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, виховує дитину без батька. Одинока матір це жінка, яка виховує і утримує дитину сама (постанови Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №591/1371/19, від 20.10.2021 у справі №127/15014/20).
Предметом дослідження суду є встановлення юридичного факту, який встановлює правосуб'єктність особи як такою яка самостійно виховує й утримує своїх неповнолітніх дітей, що є необхідним для застосування до заявника вимог п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, заяв з боку заінтересованих осіб про наявність спору з цього приводу не надходило, тому розгляд справи здійснено у порядку Цивільного процесу.
В Україні введений воєнний стан у зв'язку зі збройним нападом російської федерації, який триває на сьогоднішній день, оголошено проведення загальної мобілізації, заявник є військовозобов'язаний, який самостійно виховує й утримує малолітню доньку, мати дитини повністю самоусунулась від виконання своїх обов'язків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Згідно з Переліком документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що є додатком №5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 зазначено, що документи, що підтверджують право на відстрочку є рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини.
У постанові від 02 квітня 2025 року за результатами розгляду справи №127/3622/24 Верховним Судом викладено правову позицію про те, що в умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через обставини, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється. Удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.
З урахуванням наданих заявником належних та допустимих доказів у своїй сукупності судом не встановлено будь-якого спору про право, натомість підтверджено факт, який заявник просить встановити у його заяві, тому вона підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати заявнику не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно виховує та утримує доньку ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Факт встановлюється з метою дотримання інтересів дитини, яка може залишитися без батьківського піклування.
Судові витрати заявнику не відшкодовуються.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місяця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий;
заінтересована особа: Служба у справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області, адреса місцязнаходження: 38000, Полтавська область, Миргородський район, сел. Шишаки, вул. Соборності, 2 кабінет 31, код ЄДРПОУ 44167583.
Головуючий суддя: