Справа № 545/4527/25
Провадження № 3/545/1086/25
28 жовтня 2025 рокум. Полтава
Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О., розглянувши адміністративний матеріал, який складений ВП № 2 Полтавського РУП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
На розгляд Полтавського районного суду Полтавської області надійшли адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді від 28.10.2025 року адміністративні матеріали № 545/4527/25 (провадження № 3/545/1086/25) за ст. 124 КУпАП, № 545/4530/25 (провадження № 3/545/1089/25) за ч. 3 ст. 130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження під загальним № 545/4527/25 (провадження № 3/545/1086/25).
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.08.2023 у справі №208/712/19, уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконує функцію обвинувачення, а відтак має належними та допустимими доказами підтверджувати всі обставини, які підлягають доказуванню.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Згідно ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 встановлено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Проте, до протоколу про адміністративне правопорушення доданий компакт-диск з відеозаписом, яким зафіксоване правопорушення за участі іншої особи, що позбавляє суд можливості встановити наявність чи відсутність скоєння ОСОБА_1 правопорушень при викладених обставинах.
За вимогами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шабельник проти України» зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними, якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Вказаних вимог щодо формулювання суті адміністративного правопорушення не було дотримано, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставиться в провину особі, щодо якої складено протокол, а потім дати правильну юридичну кваліфікацію вчиненого винним адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14, визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Таким чином, з урахуванням встановлених недоліків, суд не має можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути дану справу, а тому матеріали слід повернути для доопрацювання.
Крім того, суд роз'яснює про необхідність доопрацювання матеріалів в межах можливого строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 280, 283-285, 287 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП повернути до ВП № 2 Полтавського РУП в Полтавській області-для доопрацювання.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.
СуддяТетяна ЗУБ