Дата документу 28.10.2025Справа № 554/12256/23
Провадження № 2/554/945/2025
28 жовтня 2025 року м.Полтава
Шевченківський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Черняєвої Т.М.
за участю секретаря - Звігольської О.Ю.
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представників відповідачів - ОСОБА_4 , адвоката Пожидаєва В.О.,
представника третьої особи -адвоката Коморної О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління «Держгеокадастру» України у Полтавській області, Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації, Територіальна громада м.Полтави в особі Полтавської міської ради, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, ОСОБА_7 , про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування та за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування, недійсним свідоцтва права власності на земельну ділянку та Державного акту на право власності на земельну ділянку, -
У провадженні суду перебуває вищевказана справа.
19.06.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про забезпечення доказів, яке обґрунтував тим, що у справі проведена судова експертиза з питань землеустрою, однак не були розроблені висновки земельно-технічної експертизи про визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Висновки не були зроблені через відсутність результатів.
Позивач звернувся до фахівця з питань розробки топографо-геодезичної документації, проте йому відмовлено через належність земельних ділянок на праві власності іншим особам та відсутності доступу до цих ділянок для обстеження.
У зв'язку з чим, із посиланням на ст.116 ЦПК України, просив забезпечити докази шляхом: зобов'язання ФОП ОСОБА_8 виконати топографо-геодезичні роботи відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5310137000:17:001:0887 та 5310137000:17:001:0682 у поточному часі після об'єднання і виділу №5310137000:17:001:0382; Зобов'язати власника земельної ділянки ОСОБА_9 не чинити перешкод у виконанні топографо-геодезичних робіт земельної ділянки 5310137000:17:001:0887, зобов'язати власника земельної ділянки ОСОБА_7 не чинити перешкод у виконанні топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 5310137000:17:001:0682, у поточному часі після об'єднання та виділу 5310137000:17:001:0382.
Позивач ОСОБА_1 та інші позивачі у судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача Шевченківської районної у м.Полтаві ради та виконкому Шевченківської районної у м.Полтаві ради заперечував проти задоволення клопотання оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що власники земельних ділянок відмовили у доступі до земельних ділянок, які їм належать.
Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Пожидаєв В.О. заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає такий спосіб забезпечення доказів не належним.
Представник третьої особи ОСОБА_7 - адвокат Коморна О.В. заперечувала проти задоволення клопотання. 30.07.2025 року надала до суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначає, що задоволення клопотання не забезпечує жодної доказової бази стосовно предмету позову, а спрямоване виключно на затягування судового процесу. Крім того, що стосується земельної ділянки ОСОБА_7 , то ним було розроблено актуальну документацію із землеустрою сертифікованою землевпорядною організацією, витяги з неї долучено до судової справи. А також уже проведено експертизу за клопотанням позивачів. Оскільки, метою такого процесуального механізму, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому, такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати, однак позивачем така аргументація не наводиться.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши зміст клопотання та матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Порядок прийняття до розгляду та розгляду заяви про забезпечення доказів регламентовано Главою 8 ЦПК України.
За частинами 1, 2, 5 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 9901/845/18 зазначено, що забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Відповідно до ч. ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Судом встановлено, що позивач, звертаючись із клопотання про забезпечення доказів не надає жодного документального підтвердження тому факту, що власниками земельних ділянок чиняться перешкоди для проведення топографо-геодезичних робіт та іншим способом виконати ці роботи не можливо, тобто ним не підтверджено факту утруднення чи неможливості збирання доказів.
Отже, заявником не доведено, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а також не доведено наявності перешкод.
Враховуючи викладене, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів та доводів, наведених заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про не відповідність заяви про забезпечення доказів критеріям, визначеним ст.116 ЦПК України, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116-118 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 29.10.2025 року.
Суддя Т.М. Черняєва