532/2579/25
1-кс/532/528/2025
27 жовтня 2025 р. м. Кобеляки
Слідчий суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12025170470000436 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бережнівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , солдата, водія 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , одруженого, освіта середня, громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
Встановив:
27 жовтня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Полтавського спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 без визначення розміру застави.
У клопотанні зазначено, що у провадженні відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження № 12025170470000436 від 25.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного злочину може бути причетний ОСОБА_4 , якому 26.10.2025 повідомлено про підозру.
На підставі наявних матеріалів досудового розслідування вбачається достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 є особою, яка самовільно залишила місце служби з метою ухилитися від військової служби, усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, здійснювати вплив на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 ..
У разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вказаним ризикам.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання повністю та прохав обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримав.
Підозрюваний у судовому засіданні вказував, що він жалкує про те, що зробив, та прохав застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилався на те, що: підозра у вчиненні злочину за ч.4 ст. 186 КК України є необґрунтованою, наявні у справі фактичні дані не підтверджують застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я; затримання проведено з порушенням вимог ст. 208 КПК України, без ознак безпосередност, а технічна фіксація відсутня, що створює підстави для визнання протоколів недопустими доказами; ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені, сторона обвинувачення не навела переконливих підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу. У зв'язку з цим прохав застосувати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України та визначити розмір застави, достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, у межах, передбачених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши клопотання та додані до нього докази, дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: 24.10.2025 близько 20 години 00 години ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи поблизу залізничної станції «Кобеляки», що розташована в с. Бутенки, Полтавського району, Полтавської області, побачив місцеву мешканку с. Бережнівка, Полтавського району, Полтавської області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після чого, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на вчинення відносно ОСОБА_8 грабежу, та в подальшому реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою запобігання можливого опору з боку ОСОБА_8 , наніс останній два удари кистю правої руки зжатої в кулак, в область тулуба зліва, та в область голови, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини зліва, ЗЧМТ, струс головного мозку, забійної рани верхньої губи, заволодів належним майном ОСОБА_8 ,, а саме мобільним телефоном марки Redmi 9C сірого кольору ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який знаходився в руці останньої.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану та поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Кваліфікуючими ознаками є вчинення відкритого викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
25.10.2025 об 11 год. 53 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, про що старшим слідчим СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_9 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , складений протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення на підставі того, що безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Під час затримання здійснено обшук затриманої особи ОСОБА_4 , під час якого вилучено кофту синього кольору з капюшоном, з білого та чорного кольору вставками на рукавах та надписом на них "adidas", та мобільний телефон марки Redmi 9C NFC, сім картка з мобільним номером НОМЕР_4 в телефоні, ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , серійний номре НОМЕР_7 .
Зауваження і доповнення до протоколу не надходили ні від понятих, ні від ОСОБА_4 та його захисника.
26.10.2025 о 09 год. 20 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Розглядаючи питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу, слідчим суддею враховується, що за вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, що узгоджується з вимогами ч. 5 ст.9 КПК України.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов'язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
На обґрунтованість підозри слідчим долучені такі докази: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 26.10.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 26.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 26.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 26.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 26.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 26.10.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 25.10.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Водочас слідчий суддя звертає увагу, що ч.4 ст. 186 КК України передбачає відповідальність саме за грабіж, вчинений у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, а ОСОБА_4 пред'явлено підозру за вчинення грабежу із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а не насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, як на те вказує захисник.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
Так, існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та у подальшому суду, як на території України, так і на території тимчасово окупованих територіях України, а також закордоном, у т.ч. на території Російської Федерації через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, за скоєння ним тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та у подальшому від суду унеможливить своєчасне проведення слідчих (розшукових) дій, виконання процесуальних рішень та призначення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Разом з тим, на намагання переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування вказують наступні встановлені факти:
- відповідно до показань потерпілої ОСОБА_8 - остання вказує на ОСОБА_4 як на особу, яка вчинила відносно неї неправомірні дії, під час яких зник її мобільний телефон «Redmi9C» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ;
- відповідно до пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_8 остання впізнала ОСОБА_4 як особу, яка вчинила відносно неї неправомірні дії;
- під час затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України при ньому виявлено та вилучено мобільний телефон «Redmi9C» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , належний потерпілій ОСОБА_8 ;
- відповідно до показань свідка ОСОБА_13 саме між ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_8 був словесний конфлікт на переході через залізно дорожні колії, під час якого ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_8 від чого вона впала.
- відповідно до показань свідка ОСОБА_12 після події злочину потерпіла ОСОБА_8 вказала саме на причетність ОСОБА_4 .
На бажання переховуватися від органів досудового розслідування вказує також той факт, що ОСОБА_4 зник з місця події, а також те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за заподіяння тілесних ушкоджень та майнові злочини, тому є обізнаним про кримінальну відповідальність, пов'язану з позбавленням волі.
Окрім того слідчий суддя звертає увагу на те, що з наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 був військовослужбовцем, стосовно якого наказом командира військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування № 756 від 25.08.2025 наказано підготувати та направити разом з копією матеріалів службового розслідування до органу досудового розслідування для внесення відомостей до ЄРДР у порядку ст. 214 КПК України, оскільки в діях даного військовослужбовця вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України.
Таким чином, хоча відомостей про початок досудового розслідування за цим фактом слідчому судді не надано, встановлення факту відсутності військовослужбовця за місцем служби протягом тривалого часу свідчить про високу ймовірність вжиття підозрюваним заходів для уникнення відповідальності.
Також, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу чи свідків, які надають викривальні показання щодо нього, зокрема шляхом погроз, вмовлянь чи іншим чином намагатися вплинути на потерпілу ОСОБА_8 свідків ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 які проживають як і підозрюваний ОСОБА_4 в с. Бережнівка Полтавського району Полтавської області та, з огляду на додані до клопотання протоколи допитів свідків та потерпілої, знайомі з ОСОБА_4 .
Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами слідчого для проведення слідчих (розшукових) дій, уникати з'явленню до експертів та інше, що в свою чергу ускладнить своєчасне проведення слідчих дій в межах строку досудового розслідування.
Інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 з наступних причин:
- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин і застосування такого запобіжного заходу може створити ризик перешкоджанню встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повному, всебічному розслідуванню шляхом здійснення впливу на свідків та потерпілу, оскільки ОСОБА_4 відомо, де вони проживають та вони є мешканцями одного населеного пункту;
- особиста порука - на адресу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду наразі не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 ;
- застава - слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_4 його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу;
- домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, а також у разі застосування до нього такого запобіжного заходу існує ризик самостійно чи через інших осіб здійснювати вплив на потерпілу, свідків, показання яких у подальшому судовому засіданні матимуть доказове значення.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 менш суворих запобіжних заходів, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, до підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який рахувати з моменту затримання.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1, 2, 4, 7 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя доходить висновку, що у цьому випадку, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, хоча злочин і вчинений із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, прокурором не обґрунтовано інших обставин, які б свідчили про недоцільність визначення ОСОБА_4 застави.
Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК України, належить до тяжких, обставини вчинення даного кримінального правопорушення, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840,00 гривень.
У абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений в будь-який момент, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Також слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Відповідно до вимогст. 209 КПК Україниособа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 26.10.2025 складений відповідно до вимог КПК України, оскільки містить обов'язкові реквізити, посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст.ст. 208, 615 КПК України.
Також підозрюваному забезпечено право на захист, оскільки складання протоколу відбувалося у присутності захисника про що свідчить його підпис у протоколі.
При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що протокол затримання особи складений відповідно до вимогКПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень п.6 ч.1ст.615 КПК України та не містить будь-яких зауважень з боку підозрюваного чи його захисника. Істотних порушень прав та свобод людини при складенні такого протоколу на час розгляду скарги слідчим суддею не встановлено.
Встановлено, що 27.10.2025, тобто не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Отже, оскільки стороною захисту не було наведено переконливих та достатніх доказів на обґрунтування незаконності затримання підозрюваного за таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що твердження про незаконність затримання ОСОБА_4 наразі є безпідставними.
У цьому випадку прокурором доведено наявність інших правових підстав для тримання ОСОБА_4 під вартою, а тому не встановлено підстав, визначених ст. 206 КПК України для звільнення підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 176-178, 183-184, 186, 193-194, 196-198, 205, 206, 209, 211, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бережнівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , солдата, водія 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , одруженого, освіта середня, громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 11 год. 53 хв. 23 грудня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 11 год. 53 хв. 25 жовтня 2025 року.
Встановити заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840,00 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами:
отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області; код отримувача 26304855; банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача: UA398201720355289002000015950.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- не спілкуватися зі свідками, потерпілою у цьому кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 28 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя