КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/144/24
Провадження № 1-кп/552/344/25
29.10.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
за участю ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_5 про стягнення витрат на правову допомогу на користь потерпілого по кримінальному провадженню № 12023175430000216 від 09.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Ухвалою Київського районного суду м. Полтава від 22.05.2025 ОСОБА_7 було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 125 КК Українина підставі п. 1 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження провадженням закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
До суду надійшла заява представника потерпілого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_5 понесених ним витрат на правову допомогу у розмірі 14000 грн.
Заява обґрунтована тим, що до початку розгляду вищезазначеної справи потерпілим ОСОБА_5 було заявлено цивільний позов про відшкодування завданої йому кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди і, зокрема, витрат на правову допомогу адвоката ОСОБА_8 у розмірі 11000 грн. та додано до матеріалів кримінального провадження акт надання професійної правничої допомоги. Крім того, адвокатом ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 , згідно Договору-доручення про надання юридичних послу, в рамках вищезазначеного кримінального провадження надано послуги щодо представництва останнього у кримінальному провадженні. Згідно акту приймання - передачі наданих (виконаних) послуг, їх вартість склала 3000 грн., що підтверджується квитанцією про сплату та зазначеним актом. Таким чином, з ОСОБА_7 підлягають стягненню понесені потерпілим витрати на правничу допомогу у розмірі 14000 грн.
Під час розгляду заяви потерпілий ОСОБА_5 просив заяву задовольнити, прокурор проти задоволення заяви не заперечувала, ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення заяви заперечили, зазначивши, що кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Крім того, до договору про надання правової допомоги і акту виконаних робіт не долучено квитанцій, які підтвердили б реальність понесених потерпілим витрат в сумі 11000 грн.
Також зазначили, що до аналогічних відносин Верховним Судом зроблено правові висновки (постанова ККС ВС від 27.10.2022 по справі № 753/10228/20) з яких вбачається, що, зокрема, обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг х їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або іншої банківський документ, касові чеки, тощо).
У даній справі адвокат потерпілого ОСОБА_8 не надав детального опису робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу щодо кожного з видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також не надано квитанцій, які підтверджують реальність понесених потерпілим витрат на користь Адвокатського бюро «Зогаля» в розмірі 11000 грн. При цьому, квитанцію надану адвокатом ОСОБА_4 на суму 3000 грн. не можна визнати належним доказом на підтвердження заявлених вимог, оскільки вона не оформлена у встановленому законом порядку та з її змісту неможливо встановити, хто саме сплатив указану суму. Також зазначили, що оскільки ОСОБА_7 не працює, є інвалідом 3 групи і має на утриманні неповнолітню доньку, тягар виплати потерпілому витрат на правову допомогу є не тільки необґрунтованим належним доказом, а й надмірним для останнього.
Суд, заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали провадження та заяви, приходить до наступного.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтава від 22.05.2025 ОСОБА_7 було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 125 КК Українина підставі п. 1 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження провадженням закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 залишено без розгляду, що не позбавляє права останнього звернутися з позовом в порядку цивільного судочинства.
Закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.06.2022 у справі № 598/1781/17 зробила висновок, що потерпілий від кримінального правопорушення має право клопотати перед судом про визначення грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути йому компенсовані. Таке право залишається у потерплого не залежно від того, чи розгляд кримінального провадження завершено винесенням обвинувального вироку або ж ухвали про закриття кримінального провадження.
Також, згідно висновку викладеному у Постанові Великої палати Верховного Суду від 21.11.2018 справі № 462/6473/16-ц питання про розподіл процесуальних витрат за результатами розгляду кримінального провадження вирішується у тій справі, у якій вони були понесені за правилами КПК України.
Постановою Верховного Суду від 27.10.2022 по справі № 753/10228/20, на яку посилається сторона захисту також визначено, що чинне кримінальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, але при цьому обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або іншої банківський документ, касові чеки, тощо). Тобто, зазначеною постановою, перелік документів що свідчать про оплату гонорару та інших витрат не є вичерпним.
До заяви адвоката ОСОБА_4 про стягнення витрат на правову допомогу надані всі необхідні документи щодо надання потерпілому ОСОБА_5 правничої допомоги адвокатом ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , з детальним описом самих послуг та їх вартості, квитанції про оплату потерпілим гонорарів у фіксованих сумах, при цьому витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатами обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат.
Враховуючи вищезазначене, заява адвоката ОСОБА_4 про стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 118,124,126,372,534,539 КПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_5 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 14000 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтава протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1