Справа № 530/1841/25
Номер провадження 3/530/407/25
27.10.2025 Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В. розглянувши матеріали, які надійшли від СРПП ВП №4 Полтавського РУП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130,ст.124 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець ,РНОКПП суду невідомий, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,-
17.09.2025 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130, ст.124 КУпАП.
Даним адміністративним матеріалам було присвоєно номера адміністративних справ: №№ 530/1841/25, 530/1842/25.
Внаслідок автоматизованого розподілу судових справ, всі справи було передано на розгляд судді Ситник О.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення, справи та провадження перебувають на розгляді одного судді, їх необхідно об"єднати в одне провадження та об'єднаній справі присвоїти № 530/1841/25 провадження № 3/530/407/25.
З протоколу серії ЕПР1 № 452593 вбачається ,що 13.09.2025 року о 04 год. 30 хв. ОСОБА_1 по а/д Гадяч-Опішня керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 і після скоєного ДТП до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, вживав алкоголь стану сп'яніння вживав алкоголь ,чим порушив п.2.10 є ПДР ,чим вчинив правопорушення передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.
З протоколу серії ЕПР1 № 452579 вбачається ,що 13.09.2025 року о 04 год. 30 хв. ОСОБА_1 по а/д Гадяч-Опішня керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху ,в результаті чого допустив з»їзд з автодороги, у результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З протоколами ознайомлений, посвідчення водія не вилучалось (а. с. 1).
В судове засідання з'явився ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст.130 КУпАп не визнав ,оскільки скерований до суду адміністративний матеріал відносно нього жодним чином не доводить вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення саме за ч. 4 ст. 130 КУпАП, вину у вчиненні правопорушення за ст.124 КУпАП визнав, зазначив що вживав алкоколь до вчиненян ДТП та просив притягути до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП про що подав письмову заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
За положеннямист.1КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.10«Є» ПДР України визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Зі змісту ч. 1 ст.130 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина перша цієї статті передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 4ст. 130 КУпАП вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 4 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа яка керувала транспортним засобом, вживала після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно дост.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452593 вбачається ,що 13.09.2025 року о 04 год. 30 хв. ОСОБА_1 по а/д Гадяч-Опішня керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 і після скоєного ДТП до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння вживав алкоголь стану сп'яніння вживав алкоголь ,чим порушив п.2.10 є ПДР ,чим вчинив правопорушення передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається що ДТП ОСОБА_1 вчинив 13.09.2025 року о 04 год 30 хв. ,а огляд на стан сп'яніння проведено 13.09.2025 року о 10 год 30 хв., тобто через тривалий час, крім цього з відеозаписів правопорушення не вбачається, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд зауважує, що сам факт визнання особою вини у вживанні алкоголю після ДТП під час складання протоколу не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє працівників поліції від доведення правомірності свого рішення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17).
Таким чином, суд вважає, що в порушення вимог ст. 251 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 130 КУпАП.
Висновок про наявність ознак вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 130 КУпАП не ґрунтується фактично на матеріалах справи, як і іншими доказами не підтверджуються.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 130 КУпАП, не доведена.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП,
Враховуючи, що у діючому КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 4ст. 130 КУпАП на ч. 1ст. 130 КУпАП.
Перекваліфікація дій не погіршує становище ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Таким чином у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує, відповідно до ч. 2ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає що до притягуваного підлягає застосуванню адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною.
За положенням статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини 2статті 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130,124, п. 4 ч. 1 ст. 213, ст.ст. 221, 256, 268, 283-285 КУпАП, суддя
Адміністративні справи №№ 530/1841/25, 530/1842/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності об"єднати в одне провадження та об'єднаній справі присвоїти № 530/1841/25 провадження № 3/530/407/25.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130,ст.124 КУпАП, і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу.
Термін позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів згідно ст.321 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови про позбавлення цього права. В разі ухилення від здачі документа, строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) судового збору.
Стягнення судового збору проводити на рахунок
Отримувач коштів ТГ/ГУК у Пол. обл/.тг м. Зіньків /22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255
Банк отримувача: Казначейство України ( ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA728999980313111206000016676
Код класифікації доходів бюджету : 22030101
Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 50)
Зіньківський районний суд Полтавської області
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області О.В. Ситник