Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 1-1/11/1605
Іменем України
29.10.2025 м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду без технічної фіксації клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 04.02.2011 року,
01.10.2025 року ОСОБА_3 звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 04.02.2011 року.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення судді від 01.10.2025 року вказане клопотання передано на розгляд судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 .
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 08.10.2025 року заяву про самовідвід судді ОСОБА_4 у розгляді заяви ОСОБА_3 поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 04.02.2011 року, було задоволено.
Відповідно до повторного протоколу автоматичного визначення судді від 09.10.2025 року вказане клопотання передано на розгляд судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 .
Розгляд даного клопотання призначено на 29.10.2025 року о 11-30 год.
Сторони кримінального провадження, належним чином повідомлені, однак в судове засідання не з'явилися. Їх неявка не перешкоджає розгляду даного клопотання по суті.
Дослідивши подане засудженим клопотання, а також матеріали які мають відношення до вирішення цього питання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.15 Перехідних положень КПК України (2012 року) апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України (1960 року), апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Відповідно до ч.1 ст. 401 КПК України (1960 року) вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій. У разі подачі апеляцій, касаційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи відповідно апеляційною чи касаційною інстанцією, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно норм ч.2 ст. 402 КПК України (1960 року) ухвали і постанови апеляційної і касаційної інстанцій набирають законної сили негайно після їх оголошення, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч.4 ст. 386 КПК України (1960 року), у разі подачі скарги з пропуском встановленого частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Відповідно частин 2 та 3 ст. 353 КПК України, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок, про відновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 353 КПК України за результатами розгляду клопотання суд виносить постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні.
Суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої правила, що визначають формальні вимоги і строки, яких слід дотримуватися при поданні скарг, призначені для забезпечення належного здійснення правосуддя і дотримання, зокрема, принципу правової визначеності. Ці правила та їх застосування не може перешкоджати заявникам використовувати доступні засоби правового захисту, і кожен випадок має оцінюватися у світлі особливостей відповідного провадження. Застосовуючи процесуальні правила, суди мають уникати як надмірного формалізму, що може підірвати справедливість процесу, так і надмірної гнучкості, яка може позбавити будь-якого значення процесуальні вимоги закону.
З матеріалів розглядуваної справи убачається, що:
Вироком Гребінківського районного суду від 4 лютого 2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 27 жовтня 2011 року вирок Гребінківського районного суду від 04.02.2011 року залишено без змін.
Указом Президента України від 26.11.2015 року № 664/2015 «Про помилування засуджених», покарання ОСОБА_3 скорочено до восьми років позбавлення волі.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 31.12.2015 року засуджений ОСОБА_3 був звільнений від подальшого відбуття покарання на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення в строк покарання» від 26.11.2015 року, за відбуттям строку основного покарання.
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 15.02.2017 року у задоволенні заявленого засудженим ОСОБА_3 клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 04 лютого 2011 року за його обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, було відмовлено.
З урахуванням вимог КПК України (1960 року) вирок Гребінківського районного суду від 04.02.2011 року та постановлена щодо нього ухвала Апеляційного суду Полтавської області набрали законної сили в день її оголошення - 27 жовтня 2011 року.
01.10.2025 року, майже через 15 років, засуджений ОСОБА_5 звертається з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 04 лютого 2011 року.
На противагу доводам засудженого, слід зазначити, що ним було реалізовано право на апеляційне оскарження вироку, а той факт, що певні аргументи не були ним висловлені у апеляційній скарзі на вирок суду від 04.02.2011 року не може слугувати підставою ні як для поновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку, ні підставою для повторного перегляду у апеляційному порядку вироку суду першої інстанції.
З огляду на це, суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вироку, а також зазначає про те, що оскарження засудженим вироку першої інстанції, за результатами якого апеляційним судом постановлено відповідне рішення, свідчить про те, що така особа реалізувала своє право на оскарження судового рішення без пропуску строку на його оскарження. У зазначеному випадку строк на апеляційне оскарження не можна вважати пропущеним, а тому і підстав для його поновлення немає.
Аналогічний висновок викладений в Ухвалі Верховного Суду Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 08.10.2024 року, під час розгляду справи №01-57/08 (провадження №51-6234км18).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у поновленні вказаного строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити.
Керуючись, п.15 Перехідних положень КПК України (2012 року), ст. 353, 386, 401 КПК України (1960 року), суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 04.02.2011 року - відмовити.
Постанова може бути оскаржена через Гребінківський районний суд Полтавської області до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту її проголошення, засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії постанови.
Суддя ОСОБА_1