Справа № 527/3106/25
провадження № 3/527/1381/25
28 жовтня 2025 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Фіцай О.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла 23 жовтня 2025 року від Відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 (інші відомості щодо особи не відомі), за 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 395493 від 19.10.2025, ОСОБА_1 19.10.2025 о 15 год 50 хв. за адресою АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав брутальною лайкою, виганяв з будинку, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується довідкою про доставку смс, про причини неявки суд не повідомив. Окрім того, ОСОБА_1 був обізнаний про складання у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП не відноситься до категорії справ, при розгляді якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового розгляду, надіслала клопотання в якому зазначила, що шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_3 не завдана, щодо дитини ніколи не застосовувалося насильство у будь-якому прояві, а також повідомила, що з чоловіком вона примирилася.
Під час розгляду справи судом досліджено такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №395493 від 19.10.2025; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.10.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 від 19.10.2025; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.10.2025; рапорт від 19.10.2025.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Як визначено п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, обов'язковою ознакою, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є наслідки - шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2КУпАП - вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURK v. GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення даної категорії, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011[2] зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, на всі стадії оскарження у судах постанов у справах даної категорії на позивачів (осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності) поширюються всі гарантії статті 6 ЄКПЛ, в т. ч. кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
У статті 13 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи не вбачається наявність в діях ОСОБА_1 , які виразились висловленні нецензурною лайкою, ознак саме психологічного насильства.
Інших переконливих доказів на підтвердження того, що було вчинено саме домашнє насильство психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , якій безпосередньо завдано шкоду психічному здоров'ю потерпілій, суду не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суддя не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
З огляду на викладене вважаю за необхідне, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Л. Фіцай