Справа № 369/20020/25
Провадження № 1-кс/369/3093/25
28 жовтня 2025 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про дозвіл на огляд володіння особи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111350000092 від 26.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
слідчий СВ ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, згідно якого просить суд ухвалити рішення про дозвіл на проведення огляду 25.10.2025 в період часу з 22 год. 40 хв. по 23 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено малокаліберну гвинтівку без маркувальних позначок коричневого кольору, яка опечатана в два спец пакети НПУ QHY0009210 та QHY0009211, та мисливський нарізний карабін калібру 7,62х39мм чорного кольору «ЕРМА 777», на затворі якого є серійний номер НОМЕР_1 1970 року випуску, який опечатано в два спец пакети НПУ QHY0009208 та QHY0009209.
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий вказує, що до ЧЧ ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшов рапорт від СКП ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про те, що в ході опрацювання виклику про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено предмет, схожий на зброю. При цьому, у ході досудового розслідування, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, обмежену кількість часу для звернення до суду з метою отримання ухвали про дозвіл на проведення обшуку, слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області, згідно ч. 3 ст. 233 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення 25.10.2025 в період часу з 22 год. 40 хв. по 23 год. 40 хв., до постановлення ухвали слідчого судді було проведено огляд житла за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено малокаліберну гвинтівку без маркувальних позначок коричневого кольору, яка опечатана в два спец пакети НПУ QHY0009210 та QHY0009211; мисливський нарізний карабін калібру 7,62х39мм чорного кольору «ЕРМА 777», на затворі якого є серійний номер НОМЕР_1 1970 року випуску, який опечатано в два спец пакети НПУ QHY0009208 та QHY0009209. Відповідно до ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Крім того, проведення вказаного огляду без ухвали слідчого судді було зумовлене тим, що зволікання могло спричинити тяжкі наслідки, які полягають у пошкодженні, псуванні чи переховуванні знаряддя злочину, тому на даний час виникла необхідність у отриманні передбаченого кримінальним процесуальним законом, дозволу слідчого судді. Слідчий мав підстави для проникнення до вказаного володіння особи без ухвали слідчого судді, оскільки це зумовлено необхідністю проведення негайного огляду, з метою вилучення предметів чи інших речей для встановлення наявності слідів кримінального правопорушення та запобігання їх знищенню.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, передбачених в клопотанні, та просив його задовольнити.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних (ч. 1 ст. 237 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Згідно з ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті (ч. 1 ст. 233 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, в силу норм ч.3 ст.233 КПК України до постановлення ухвали слідчого судді слідчий може увійти до житла чи іншого володіння особи лише у таких невідкладних випадках: невідкладний випадок, пов'язаний із врятуванням життя людей та майна, невідкладний випадок, пов'язаний з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Право на повагу до житла як складова права на приватність належить до основоположних прав людини, закріплених на національному та міжнародному рівнях. Конституційний Суд України в Рішенні від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 наголосив на тому, що гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 8 Конвенції, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п.2 ст.29 Загальної декларації прав людини).
У згаданому Рішенні Конституційний Суд України також зазначив, що конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства, а також задля запобігання кримінальним правопорушенням. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, за відповідних обставин, може визнаватися легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Приписи ст. 30 Конституції України гарантують кожному недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду й обшуку.
Отож, із положень ст. 30 Конституції України слідує таке: допускається наявність невідкладних випадків, коли дозволений інший, за відсутності вмотивованого рішення суду, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку; невідкладність випадків законодавець обумовлює врятуванням життя людей, майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
Під час розгляду питання про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 вказаного Кодексу слідчий суддя, крім зазначених обставин, має перевірити, чи дійсно були наявні підстави для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, деталізувати у своєму рішенні питання про необхідність проведення обшуку за невідкладних обставин та вилучення конкретних предметів. Недотримання таких стандартів ЄСПЛ сприймає як ситуацію, коли відсутність попереднього судового дозволу на проведення обшуку не була компенсована наявністю судового перегляду ех post facto (див., рішення в справі Tortladze v. Georgia (no. 42371/08, § 65, 18 березня 2021 року).
Диспозиція частини 1статті 263 КК України передбачає кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Об'єктом даного злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Загальнонебезпечні предмети при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену загрозу для суспільства. Тому встановлені спеціальні правила поводження зі зброєю, боєприпасами, вибухівкою, визначено, з якими з цих предметів громадяни взагалі не вправі вчиняти будь-яких дій, а які дії можна виконувати на підставі спеціального дозволу.
Предметом злочину можуть бути: 1) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої (ч. 1 ст. 263).
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці (абз. 1 п. 11 зазначеної ППВСУ).
Оскільки з клопотання та поданих до нього матеріалів слідує, що на час проведення огляду були наявні достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, та за встановлених обставин огляд був найбільш доцільним та ефективним способом виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також заходом, пропорційним втручанню в право володіння особи, водночас наявність ознак проведення обшуку судом не встановлено, суд дійшов висновку про те, що за умов, що склалися, у слідчого були наявні підстави для проникнення до володіння особи без ухвали слідчого судді як невідкладний випадок, пов'язаний із збереженням знаряддя злочину, який має значення для досудового розслідування та може бути доказом під час судового розгляду. А отже, вказаний огляд був проведений відповідно до вимог, передбачених законом, а саме клопотання є обґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 233 237, 309, 392 КПК України, слідчий суддя
клопотання слідчого СВ ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про дозвіл на огляд володіння особи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111350000092 від 26.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - задовольнити.
Надати слідчому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111350000092 від 26.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, дозвіл на проведення огляду, який проводився 25.10.2025 в період часу з 22 год. 40 хв. по 23 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено малокаліберну гвинтівку без маркувальних позначок коричневого кольору, яка опечатана в два спец пакети НПУ QHY0009210 та QHY0009211, та мисливський нарізний карабін калібру 7,62х39мм чорного кольору «ЕРМА 777», серійний номер ДР8668 1970 року випуску, який опечатано в два спец пакети НПУ QHY0009208 та QHY0009209.
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Слідчий суддя - ОСОБА_1