Справа № 361/6706/25
Провадження № 2/361/2385/25
29.10.2025
29 жовтня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до суду із зазначений позов.
Позов мотивував тим, що 09 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, взаємоповаги, розуміння й любові.
За час шлюбу сторони проживали однією сім'єю, однак поступово їхні стосунки почали погіршуватися. Спільний побут та спільне господарство між ними не ведеться, подружні стосунки не підтримуються, а тому їхнє спільне життя, як подружжя та подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме його інтересам.
На підставі викладеного просив суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво про шлюб.
Ухвалою суду від 20 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. На виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2025 року представником позивача 08 липня 2025 року подано до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Копія зазначеної ухвали направлена на адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві засобами поштового зв'язку Акціонерного товариства «Укрпошта».
За зареєстрованою адресою місця проживання відповідачки засобами поштового зв'язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідач не використала право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Вирішуючи питання про те, чи не суперечить визнання позову закону, визначаючи наявність підстав для ухвалення рішення, суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із ст. 3 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст. 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Стаття 112 СК України визначає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що 09 червня 2017 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Виконавчим комітетом Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 14. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_6 ».
У шлюбі народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08 травня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сосновою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 1344.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначив, що спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, взаємоповаги, розуміння й любові. За час шлюбу вони проживали однією сім'єю, однак поступово їхні стосунки почали погіршуватися. Спільний побут та спільне господарство між ними не ведеться, подружні стосунки не підтримуються, а тому їхнє спільне життя, як подружжя та подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме його інтересам.
26 серпня 2025 року Вх. № 40991 відповідачка подала до суду заяву у якій зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просила після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу. Враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, дійшов висновку проте, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачка просила суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».
Відтак, враховуючи, що питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу залежить від волевиявлення особи, яка його змінила, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідачки та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».
Щодо розподілу судових витрат
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
ОСОБА_1 за подачу позову сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 30 червня 2025 року № 0.0.4434007198.1.
Таким чином, враховуючи, що відповідачка визнала позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків від загального розміру судового збору сплаченого ним при подачі позову у розмірі 605,60 грн, іншу частину у розмірі 605,60 грн стягнути з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 141, 142, 247, 263-265, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 09 червня 2017 року Виконавчим комітетом Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 14 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки залишити - « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області ОСОБА_1 50 відсотків судового збору - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп., сплаченого ним при подачі позову згідно з квитанцією від 30 червня 2025 року № 0.0.4434007198.1, за реквізитами: ГУК у Київ. обл/Броварська міс/22030101; Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримання МФО: 899998; Рахунок отримувача: UA 088999980313151206000010784; Код класифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, Броварський міськрайонний суд Київської області, на суму - 1 211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 29 жовтня 2025 року.
Суддя Н.М. Гізатуліна