Справа № 359/12732/25
№1-кс/359/2126/2025
28 жовтня 2025 року м.Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , вивчивши заяву ОСОБА_2 про незаконне затримання ІНФОРМАЦІЯ_1 (у порядку ст.206 КПК України), -
28.10.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області засобами поштового зв'язку надійшла вищевказана заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , з проханням: постановити ухвалу, якою зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке утримує його під вартою, доставити заявника до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі, а також з'ясувати, де саме він знаходиться та повідомити про цей факт слідчого суддю, в межах територіальної юрисдикції якого він буде знаходитися.
Заява обґрунтована тим, що заявник незаконно поновлений на військовому обліку та затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , де його утримують з метою незаконно змусити проходити ВЛК. При цьому зазначено, що незаконні дії ТЦК вже є позову його адвоката до Київського окружного адміністративного суду, ухвалою суду від 29.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Зазначає, що ТЦК не може мобілізовувати громадянина, позов якого щодо незаконності дій ТЦК розглядається у суді. Заявник вважає, що в діях працівників ТЦК наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст146, 146-1 КК України.
Дослідивши подану заяву, слідчий суддя дійшла висновку, що вона не підлягає розгляду слідчим суддею з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду;
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно з ч. 1ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
З аналізу ст.206 КПК України можна зробити висновок, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Глава 18 КПК України, ст. 206 КПК України регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 не вбачається, що на правовідносини поширюються норми КПК України. ОСОБА_2 не є затриманим у порядку статей 207, 208 КПК України та не утримується правоохоронними органами у зв'язку зі здійсненням кримінального провадження.
Натомість, заявник фактично оскаржує дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не є правоохоронним органом і не здійснює кримінальне провадження. Дії та бездіяльність його посадових осіб можуть бути предметом адміністративного оскарження, а у разі наявності складу кримінального правопорушення, предметом досудового розслідування.
У справі «Мельник проти України» Європейський суд наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
За наведених обставин у слідчого судді відсутні повноваження для з'ясування підстав перебування ОСОБА_2 на території ІНФОРМАЦІЯ_3 , діяльність якого віднесена до сфери Міністерства оборони України та оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а у разі, якщо такі дії мають ознаки кримінального правопорушення відповідними нормами Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та ст. 214 КПК України.
Порядок розгляду суддею питань, визначених статтею 206 КПК України, положення цього Кодексу не регулюють, а тому необхідно керуватися ч.4 ст.304 КПК України, якою визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданою заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,8,9,206,304,309 КПК України, слідчий суддя, -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про незаконне затримання ІНФОРМАЦІЯ_1 (у порядку ст.206 КПК України) з- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_3