Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/6053/25
Провадження 1-кс/279/1409/25
28 жовтня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
слідчої ОСОБА_4
захисника (адвоката) ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 за за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025060490000701 від 27.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченогно ч.4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
27.10.2025 слідчий СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 за погодженням Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону прокурором ОСОБА_8 подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України
Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимим належних висновків не зробив та повторно вчинив злочин за таких обставин.
Так, ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що на території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації, введено воєнний стан, 25.09.2025, близько 19 год. 00 хв., знаходячись в квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час спільного розпитгя спиртних напоїв з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 помітив у ОСОБА_9 мобільний телефон марки "Хіоті" мадель "Redmi 13".
В подальшому, ОСОБА_6 помітивши, що ОСОБА_9 внаслідок вживання алкогольних напоїв, втратив увагу, та потребував відпочинку, провів останнього до сусідньої кімнати цієї ж квартири та поклав на ліжко спати, в той час як ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знаходилися на кухні.
В подальшому, ОСОБА_6 повернувся до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та продовжили вживати спиртні напої.
Згодом, ОСОБА_6 діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та він залишається непоміченим, зайшов до кімнати де спав ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, з нагрудної правої кишені джинсової куртки ОСОБА_9 , у яку був одягнутий останній, витягнув мобільний телефон марки "Xiaomi" мадель "Redmi 13" та поклав собі у кишеню.
У подальшому, ОСОБА_6 , діючи з вказаного мотиву та мети, умисно розпорядися викраденим телефоном на власний розсуд, а саме здав до ломбарду «ПТ №1», внаслідок чого завдав потерпілому майнової шкоди на суму 3580,50 грн.
27.09.2025, відомості про вказане кримінальне правопорушення СВ Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060490000701 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 України.
21.10.2025, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підозра ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.10.2025; протоколами огляду місця події від 26.09.2025; протоколом про вчинення кримінального заяви ОСОБА_9 від 27.09.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 27.09.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 21.10.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 21.10.2025; іншими зібраними доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявні ризики переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, тому застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, буде недостатнім.
Слідча просила клопотання задовольнити з підстав викладених в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні просив обрати йому більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, зазначивши, що зараз з'являється і надалі буде продовжувати прибувати на виклики слідчого та суду.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити на підставі наступного.
Слідчим відділенням Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025060490000701, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні, 21.10.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненим повторно, в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання.
Суд звертає увагу, що згідно ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятоюстатті 176 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена в листі спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013, № 511-550/0/4-13.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначенихстаттею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, суд зазначає, що ризик це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є підтвердженням існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України.
Доведеним також є ризик, передбачений п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України- незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний володіючи необхідною інформацією щодо обставин кримінального провадження, може навмисно схиляти потерпілих та свідків до зміни наданих раніше показань, чи до відмови давати показання, що негативно вплине на досудове розслідування у кримінальному провадженні. Поряд з цим, відповідно до положення ч. 2 ст. 23 КПК України, не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також як вбачається із ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Крім того, слідчий суддя доходить висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, що в ризиком, передбаченим п. 5 ч.1ст.177 КПК України, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте в силу ст. 89 КК України вважається не судимим та має повідомлення про підозру у інших кримінальних провадженнях, які направлені до суду обвинувальними актами.
Разом з цим, в судовому засіданні прокурором не було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможуть забезпечити ризики на які посилається слідчий. Наявне лише посилання сторони обвинувачення на достатність такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не відповідає вимогам п. 6 ч. 1ст. 184 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України може не тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою, але й інший більш м'який.
При цьому, згідно з правовою позицією ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції, разом з тим, цілодобовий домашній арешт є менш суворим запобіжним заходом порівняно з триманням під вартою.
Одним із видів запобіжних заходів, визначених КПК України, є домашній арешт, який в силу ч. 1, 2ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 4ст. 194 КПК України), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
На підставі наведеного, з урахуванням всіх обставин справи, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування для забезпечення належної процесуальної поведінки саме цілодобовий домашній арешт, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України є достатнім та необхідним запобіжним заходом відносно підозрюваного ОСОБА_6 ..
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.
Керуючись статтями177,178,181,183, 193,194,196,197,205,309,376,532 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , з 28.10.2025 до 25.12.2025 включно.
Покласти на ОСОБА_6 , строком до 25.12.2025 включно, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду з м. Коростень;
- повідомляти про зміну місця свого проживання слідчого, прокурора, або суд;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12