Справа № 274/3929/25 Провадження № 2/0274/1682/25 РІШЕННЯ
14.10.2025 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом,
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить визнати право власності на 1/3 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0943 га, кадастровий номер 1810400000:01:002:0193, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, у тому числі на земельну ділянкуплощею 0,0943 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810400000:01:002:0193.
Позивач звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса від 16.05.2025 у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що не визначено частку померлої.
Позивач не має можливості оформити свої спадкові права у позасудовому порядку, що стало підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, витребувано матеріали спадкової справи.
29.08.2025 до суду надійшла належним чином завірена копія матеріалів спадкової справи № 341/2019, заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 16.09.2025 закрито проведення підготовчого судового засідання, призначено справу до судового розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник Бердичівської міської ради Житомирської області подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
ОСОБА_2 про причини неявки суд не повідомив.
Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов'язків учасників судової справи.
Оскільки в судове засідання не з'явилися всі учасники провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну діл янку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
У відповідності до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
У постанові Верховного Суду 23.06.2022 у справі №587/666/17 зазначено, що «при вирішенні спору про поділ в натурі земельної ділянки, визначаючи варіанти такого поділу, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого відсутні підстави, він ухвалює рішення про застосування саме такого варіанту поділу. Якщо ж відсутній погоджений або встановлений порядку користування земельною ділянкою, то суд здійснює поділ в натурі земельної ділянки з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном».
За висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18: «Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах ст. 120 ЗК України,ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficiessolocedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Штучний правовий відрив об'єктів нерухомості від земельних ділянок, на яких вони розміщені, відбувся за радянських часів з ідеологічних мотивів. Під впливом тодішньої ідеології панувало уявлення, що особи можуть мати право власності на об'єкти нерухомості, але не на земельні ділянки, на яких вони розташовані. Так, КонституцієюУРСР 1978 року (ч. 2 ст. 11) було передбачено, що земля є у виключній власності держави.
Внаслідок такого підходу існує значна кількість об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності приватних осіб, розташованих на землях державної та комунальної власності, причому земельні ділянки під цими об'єктами можуть бути несформованими. Водночас намір законодавця подолати такий штучний правовий відрив об'єктів нерухомості від землі не викликає сумніву. Тому в разі, якщо право власності на об'єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об'єкт розташований, належать одній особі, подальше відчуження об'єкта нерухомості окремо від земельної ділянки, а також земельної ділянки окремо від об'єкта нерухомості не допускається".
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 записана матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_4 , 01.02.2005 склав заповіт, яким на випадок його смерті зробив таке розпорядження: все своє рухоме і нерухоме майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати за законом, вона заповіла ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 20.02.2020 за № 201089910, земельна ділянка площею 0,0943 га, кадастровий номер: 1810400000:01:002:0193, розташована за адресу: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності трьом власникам: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 без визначення розміру часток.
Відповідно до довідки № 1897 від 27.12.2019, виданої Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації, згідно наявних даних паперових носіїв станом на 31.12.2012 житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований по праву приватної власності за: ОСОБА_4 - 49/200 ід. частин житлового будинку на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2004, виданого виконкомом Бердичівської міської ради; ОСОБА_1 - 46/200 ід. частки житлового будинку на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2004, виданого виконкомом Бердичівської міської ради; ОСОБА_2 - 51/100 ід. частина житлового будинку на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.12.2004, виданого виконкомом Бердичівської міської ради. Примітка: під час інвентаризації нового будівництва не виявлено.
Позивач 16.05.2025 звернулася до державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на частину земельної ділянки площею 0,0943 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однак постановою державного нотаріуса за № 413/02-31 від 16.05.2025 їй було відмовлено у зв'язку з тим, що тип власності указаної земельної ділянки зазначено як спільна сумісна та зазначено три співвласники, тобто не визначена частка померлої.
Матеріалами спадкової справи підтверджено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом майна померлої матері ОСОБА_4 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що як наслідок до неї переходять всі майнові та окремі особисті немайнові права та обов'язки спадкодавця, при цьому у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено.
Позивач, як спадкоємець за заповітом, через відсутність виділених часток у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно, не може реалізувати своє право на спадкування після померлої матері частки земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:002:0193.
Згідно з наведеними висновками Верховного Суду розмір часток у праві власності на земельну ділянки визначається розміром їх часток у праві власності на нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці.
Відтак, частка спадкодавця ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0943 га, кадастровий номер 1810400000:01:002:0193, становила 1/3.
Після смерті останньої спадкоємцем на цю частку є позивач.
Ураховуючи, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується у разі існування перешкод для оформлення спадкових прав та суд, використовуючи винятковий спосіб захисту, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати право власності на 1/3 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0943 га, кадастровий номер 1810400000:01:002:0193, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідачі:
Бердичівська міська рада Житомирської області, адреса: площа Центральна, 1, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ 13576960.
ОСОБА_2 , (відомості відсутні) р.н., адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 29.10.2025 (суддя перебувала з 24.10.2025 по 28.10.2025 на лікарняному).
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА